ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
20 лютого 2015 року Справа № 813/57/15
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя Грень Н.М.,
секретар судового засідання Кіщак К.В.,
позивач ОСОБА_1,
представник відповідача не з'явився,
третя особа не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправними дій -
ОСОБА_1 06.01.2014 р. звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Галицького районного відділу у м. Львів Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо вимоги сплати позивачем, ОСОБА_1 87,15 грн. за послуги ДМС; визнати протиправними дії Галицького районного відділу у м. Львів Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо вимоги сплати позивачем, ОСОБА_1 120,00 грн. вартості бланку паспорта; стягнути з Галицького районного відділу у м. Львів Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області незаконно отримані ним кошти у розмірі 87,15 грн. та 120,00 грн. на відшкодування шкоди, завданої його протиправними діями позивачу, ОСОБА_1.
В попередньому судовому засіданні відповідно до ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здійснено заміну первинного відповідача Галицький районний відділ у м. Львові Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області на належного відповідача Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області та згідно до ч. 2 ст. 53 КАС України залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова.
ОСОБА_1 позовні вимоги мотивує тим, що 10 грудня 2014 року в порядку визначеному Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року №231 звернувся до Галицького районного відділу у м. Львів Головного управління державної міграційної служби України у Львівській області з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та подано всі необхідні документи, в т.ч. платіжний документ про сплату державного мита в розмірі 170 грн., сплаченого відповідно до Декрету КМУ № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито". Не зважаючи на це, службова особа Галицького районного відділу у м. Львів Головного управління державної міграційної служби України у Львівській вимагала сплатити ще 87,15 грн. за послуги ДМС України та 120 грн. за бланк паспорта, відмовлялась приймати документи без двох квитанцій, які б підтверджували сплату даних платежів. Такі дії вважає протиправними, оскільки ні Законом України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", ні Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджений Постановою КМУ № 231 від 31.03.1995 р. не передбачено обов'язку особи сплачувати будь-які платежі, крім державного мита. Зважаючи на нагальну потребу в отриманні паспорта, кошти в розмірі 87,15 грн. та 120 грн. ОСОБА_1 сплатив, та спробував повторно подати документи для виготовлення паспорта. При поданні позивачу запропоновано підписати заяву на ім'я начальника Галицького районного відділу у м. Львів ГУ ДМС України у Львівській області про надання адміністративних послуг з оформлення та видачі паспорта та наголошено на обов'язковості даної заяви. Враховуючи, що у заяві не було вказано, що дана послуга є платною позивач підписав дану заяву.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових заперечення /а.с.28-30/. Пояснив, що відповідач діяв в порядку та у спосіб, що передбачені Законами України, зокрема, Законом України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" № 3857-ХІІ від 21.01.1994 року, Законом України "Про адміністративні послуги" №5203-VI від 06.09.2012 року, Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31.03.1995 року), Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання" № 795 від 04.06.2007 року та Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг" № 1098 від 26.10.2011 року та іншими. Ствердив, що вимога про оплату послуг за оформлення та видачу паспорта та оплату вартості бланку паспорта, відповідає чинному законодавству та є законною. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, Суд встановив наступні обставини та правовідносини.
ОСОБА_1 10.12.2014 р. звернувся до Галицького районного відділу у м. Львів ГУ ДМС України у Львівській області з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон та одночасно подав такі документи: заяву-анкету, паспорт громадянина України, платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита в розмірі 170 грн., копію реєстраційного номера облікової картки платника податків, дві фотокартки розміром 3,5*4,5 см. Проте службова особою Галицького районного відділу у м. Львів ГУ ДМС України у Львівській області ствердила, що позивач повинен здійснити ще два платежі, зокрема 87,15 грн. за оплату вартості послуг ДМС та 120,0 грн. за оплату вартості бланку паспорта.
У зв'язку із нагальною потребою в отриманні паспорта, ОСОБА_1 сплатив 87,15 грн. за послуги ДМС України у Львівській області та 120 грн. за вартість бланку та надав дві квитанції від 10.12.2014 р. Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся із позовом до суду.
Таким чином, між сторонами виник спір щодо правомірності стягнення при оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон 87,15 грн. як оплату за послуги Державної міграційної служби України та 120 грн. за вартість бланку паспорта громадянина України.
Вирішуючи спір Суд виходив з наступного.
Закон України від 21.01.1994 р. № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Відповідно до ст. 7 цього Закону правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Постановою КМУ № 185 від 13.03.2013 р. було затверджено Порядок централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Проте постановою КМУ № 415 від 12.06.2013 р. було зупинено дію постанови № 185 від 13.03.2013 р. та відновлено дію постанови КМУ № 231 від 31.03.1995 р.
Постановою № 231 від 31.03.1995 р. затверджено Правила оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення.
Пунктом 10 зазначених Правил затверджено вичерпний перелік документів, необхідних для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон, а саме: 1) заяву-анкету встановленого зразка; 2) паспорта громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 р.) (після прийняття документів повертається); 3) копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; 4) дві фотокартки розміром 3,5х4,5; 5) квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.
Згідно із п. 6 ст. 2 Декрету КМУ № 7-93 від 21.01.93 р. "Про державне мито" державне мито справляється за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон. Відповідно до пп. "б" п. 6 ст. 3 Декрету ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон - 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 надав усі необхідні документи для оформлення паспорту, які передбачено п. 10 Правил та квитанцію про слату державного мита в розмірі 170 грн., яке визначено ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито". Проте службовою особою Галицького районного відділу у м. Львів ГУ ДМС України у Львівській області відмовлено позивачу у прийнятті документів без двох платежів 87,15 грн. за послуги ДМС України у Львівській області та 120 грн. за вартість бланку.
Однак з підставами для відмови в оформленні паспорту громадянина України для виїзду за кордон Суд не погоджується з наступних підстав.
Постановою КМУ № 795 від 04.06.2007 р. (в редакції постанови КМУ від 26.10.2011 р. № 1098) затверджено Перелік платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розмір плати за їх надання.
Пунктом 27 постанови КМУ № 795 (в редакції постанови КМУ від 26.10.2011 р. № 1098) встановлено плату за надання послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 87,15 грн.
Посилання відповідача на постанову КМУ від 26.10.2011 р. N 1098 є необґрунтованим, оскільки порядок оформлення та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон регламентовано Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", у межах та на виконання якого постановою КМУ № 231 від 31.03.95 р. затверджено Правила оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення. Ані вказаним Законом, ані зазначеними Правилами не визначено обов'язок особи сплачувати будь-які інші платежі під час оформлення та видачі паспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1098 від 26.10.2011 р. затверджено Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг.
Вказаним Порядком визначено перелік послуг, які можуть надаватися Міністерством внутрішніх справ та Державної міграційної служби.
Відповідно до п. 2 Порядку послуги надаються за письмовою заявою фізичних та юридичних осіб.
Правовий аналіз вказаної постанови КМУ свідчить про те, що платні послуги можуть бути надані за заявою особи, тобто за наявності у неї бажання отримати таку послугу, а не про обов'язковість замовлення такої послуги з метою, зокрема, оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон. В іншому випадку, якщо приймати до уваги позицію відповідача про обов'язковість таких послуг, постанова КМУ № 1098 від 26.10.2011 р. буде суперечити вимогам Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", статтею 7 якого прямо визначено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Таким чином, оскільки порядок оформлення та видачі паспортів визначено Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та Правилами оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, відповідач не вправі вимагати у позивача будь-які інші документи (платежі), окрім тих, що зазначені у вказаному Законі та Правилах.
Крім цього, відповідач не зміг пояснити суть послуги, яка полягає в оформлені та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон, вартість якої становить 87,15 грн. Таке питання виникло з огляду на те, що особа, яка виявила бажання отримати паспорт, сплачує державне мито у розмірі 170 грн. за оформлення та видачу паспорту громадянина України за виїзду за кордон, про що зазначено вище. Тобто, якщо приймати до уваги доводи відповідача про необхідність сплати послуги вартістю 87,15 грн., то існує подвійна оплата одних і тих же дій (послуг) відповідача.
Не надано представником відповідача і доказів вартості бланку паспорта. Представник відповідача пояснив, що вартість бланку в розмірі 120 грн. була визначена на підставі договору на закупівлю в централізованому порядку персоніфікованих документів, укладеного Державною міграційною службою України з підприємством з виготовлення персоніфікованих документів ДП Поліграфкомбінат "Україна".
З огляду на викладені обставини та враховуючи те, що постанова КМУ № 1098 від 26.10.2011 р., на яку посилався відповідач в якості правових підстав для призупинення процесу виготовлення паспорта позивачу у видачі паспорту, не регулює правовідносини у сфері оформлення та видачі паспортів громадян України для виїзду за кордон, Суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача - Галицького районного відділу у м. Львів ГУ ДМС України у Львівській області в частині вимоги сплати 87,15 грн. як плати за послуги ДМС України та 120 грн. як плати за вартість бланку.
При вирішенні спору Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у Постанові від 03.12.2013 р. у справі № 21-416а13.
Враховуючи те, що платежі сплачено до Державного бюджету України, Суд вважає за необхідне стягнути 207,15 грн. (120 + 87,15) на користь позивача через Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.
До матеріалів адміністративної справи долучено платіжне доручення № 121 від 30.12.2014 року, відповідно до якого позивачем сплачено судовий збір за подання позову до Львівського окружного адміністративного суду у розмірі 73,10 грн., що з врахуванням вищевикладеного, підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Галицького районного відділу у м. Львові Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо вимоги сплати позивачем, ОСОБА_1 87,15 грн. за послуги ДМС;
3. Визнати протиправними дії Галицького районного відділу у м. Львові Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо вимоги сплати позивачем, ОСОБА_1 120,00 грн. вартості бланку паспорта;
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова шкоду в розмірі 207 (двісті сім) грн.15 коп.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) 73 (сімдесят три) грн. 10 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст постанови складено та підписано 23.02.2015 року.