03 серпня 2009 р. Справа № 2а-18544/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання - Шергіній Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську до Державного підприємства «Волиньвугілля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,
Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську до державного підприємства «Волиньвугілля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно пункту «а», «б»та «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за травень 2009 рік в сумі 716 087,58 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державне підприємство «Волиньвугілля» знаходиться на загальній системі оподаткування, тому на підставі частини 2 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язане проводити відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а»,«б»та «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську надіслало клопотання, в якому просить суд розгляд справи здійснювати без участі їх представника. Просять позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17 лютого 2000 року вказана стаття також регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пп. «а»,«б»та «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 лютого 2000 року порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено, виключено норму, що регулювала дане питання у статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені статтею 1 цього Закону України, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону України, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений статтею 2 цього Закону України.
Зокрема, відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100 відсотковому розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б», «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених па пільгових умовах (підпункт 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21-1 від 19 грудня 2003 року (надалі Інструкція).
Абзац 5 пункту 2 Розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який з 01.01.2006 року стосується і осіб, пенсії, яким призначені відповідно до підпунктів «а»,«б»та«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і має зворотну дію, регулює лише порядок виплати пенсій, а не змінює порядок відшкодування, та не звільняє підприємства, зазначені у статті 1 (п.п.1, 2) Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від сплати збору на відшкодування виплачених пільгових пенсій.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України. Пунктом 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, тобто діяв зазначений вище порядок відшкодування.
З огляду на викладені норми законодавчих актів, державне підприємство «Волиньвугілля», як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплатити Пенсійному Фонду збір у 100-відсотковому розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто, у повному розмірі відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що державне підприємство «Волиньвугілля» дійсно заборгувало пенсійному фонду України в місті Нововолинську на 1 червня 2009 року 15 102 258,30 грн., із них: ВП Шахта №1 - 3 234 356,70 грн., ВП Шахта №9 - 5143825,27 грн., ВП Шахта №5 - 3 583 821,42 грн., ВП Шахта «Бужанська» - 3 139 096,07 грн., ДП «Волиньвугілля» - 1 158,84 грн., що підтверджується актом звірки від 23 червня 2009 року.
До структури державного підприємства «Волинь вугілля» входять ВП шахта №1 «Нововолинська», ВП шахта№5 «Нововолинська», ВП шахта №9 «Нововолинська», ВП шахта «Бужанська».
На виконанні у відділі державної виконавчої служби та на розгляді в суді знаходиться сума 14 386 170,72 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій становить 716 087,58 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а»,«б»та»з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за травень 2009 року.
Оскільки, фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відповідач управлінню Пенсійного фонду України в місті Нововолинську не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі пп. «а», «б»,«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля» (м. Нововолинськ, вул. Луцька,1, код ЄДРПОУ 32365965) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську (м. Нововолинськ, пр-т Дружби,8, код ЄДРПОУ 20124939) 716 087,58 грн. (сімсот шістнадцять тисяч вісімдесят сім гривень 76 коп.) фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - 5 липня 2009 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Я. Ксензюк