Ухвала
Іменем України
22.06.2009 Справа № 2-29/16871-07А/5002
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дадінської Т.В.,
суддів Дугаренко О.В. , Щепанської О.А.
секретар судового засідання Колб Т.П.
за участю представників сторін:
представник позивача Державного підприємства Науково-дослідний центр "Вертоліт"- Калачевський Євгеній Вікторович довіреність № 15 від 16.01.08; представник позивача Державного підприємства Науково-дослідний центр "Вертоліт"- Долгій Микола Миколайович довіреність № 145 від 19.05.09; представник відповідача Контрольно-ревізійного управління в АР Крим - Ткаченко Борис Валентинович довіреність № 13-37\1\11 від 05.02.09; представник відповідача Контрольно-ревізійний відділу м. Феодосія - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.
розглянувши апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в АР Крим на постанову Господарський суд Автономної Республiки Крим (суддя ) від 24.11.08 по справі № 2-29/16871-07А/5002
за позовом Державного підприємства Науково-дослідний центр "Вертоліт" (Приморський, Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98176)
до Контрольно-ревізійного управління в АР Крим (бульвар Леніна, 5/7, м.Симферополь, 95006)
в особі Контрольно-ревізійного відділу м. Феодосія (вул. К.Лібкнехта, 9, Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)
про визнання неправомірними вимог
Постановою Господарського суду АР Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 24 листопада 2008 року у справі № 2-29/16871-07А (№ 2-29/16871-07А/5002) позов Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Вертоліт»до Контрольно-ревізійного управління в АР Крим в особі Контрольно-ревізійного відділу м. Феодосія про визнання неправомірними вимог було задоволено частково. Вимоги Контрольно-ревізійного відділу м. Феодосія № 26-14/1352 від 12 жовтня 2007 року «Про усунення виявлених ревізією у Державному підприємстві «Науково-дослідний центр «Вертоліт»порушень законодавства з питань фінансово-господарської діяльності»визнані неправомірними. В частині вимог про покладення на Контрольно-ревізійне управління в АР Крим в особі Контрольно-ревізійного відділу м. Феодосія витрат на представництво в суді та підготовку документів до судово-бухгалтерської експертизи в сумі 4500,00 грн. було відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, Контрольно-ревізійне управління в АР Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду АР Крим від 24 листопада 2008 року та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на порушення позивачем Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30 листопада 1999 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 892/4185, а також пункту 15 П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246, що виразилося у незаконної дооцінці товарно-матеріальних цінностей (запасів) з подальшою реалізацією та віднесенням усього нерозподіленого прибутку на збільшення залишків рахунків 431 «Резервний капітал» і 425 «Додатковий капітал». Заявник апеляційної скарги незгоден з тим, що суд першої інстанції при задоволенні позову у частині визнання неправомірними вимог органу КРУ, керувався висновком експерта. Заявник апеляційної скарги вважає, що висновок експерта не відповідає вимогам закону та при проведенні дослідження не були досліджені усі документи.
У судовому засіданні представник Контрольно-ревізійного управління в АР Крим підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представники позивача проти апеляційної скарги заперечували, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі з'ясування усіх обставин справи, що мають істотне значення для справи. Представники позивача просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити постанову Господарського суду АР Крим від 24 листопада 2008 року без змін.
У судовому засіданні 22 червня 2009 року представник Контрольно-ревізійного управління в АР Крим заявив клопотання про залучення до розгляду справи Державної податкової адміністрації в АР Крим в особі Державної податкової інспекції в м. Феодосія у якості третьої особи з боку відповідача.
Судова колегія, порадившись на місці ухвалила, у задоволенні клопотання Контрольно-ревізійного управління в АР Крим про залучення до розгляду справи Державної податкової адміністрації в АР Крим в особі Державної податкової інспекції в м. Феодосія у якості третьої особи з боку відповідача, відмовити у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду.
Однак, заявляючи клопотання про залучення до участі у справі Державної податкової адміністрації в АР Крим в особі Державної податкової інспекції в м. Феодосія у якості третьої особи з боку відповідача, Контрольно-ревізійне управління в АР Крим не обґрунтувало яким чином рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки Державної податкової адміністрації в АР Крим або Державної податкової інспекції у м. Феодосія АР Крим, які є самостійними юридичними особами. Тобто, заявник клопотання не навів судової колегії правових підстав участі вказаних осіб у якості третьої особи. Не вбачає таких підстав і судова колегія.
Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Господарським судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 03 жовтня 2007 року Контрольно-ревізійним відділом у м. Феодосії Контрольно-ревізійного управління у АР Крим проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Вертоліт»за період з 01 січня 2005 року по 01 липня 2007 року, про що складений акт від 03 жовтня 2007 року № 26-21/107.
За результатами ревізії, Контрольно-ревізійним відділом у м. Феодосія Контрольно-ревізійного управління в АР Крим скерована на адресу позивача Вимога від 12 жовтня 2007 року за № 26-14/1352 «Про усунення виявлених ревізією у «Господарського підприємства «Науково-дослідний центр «Вертоліт»порушень законодавства з питань фінансово-господарської діяльності», якою пред'явлені наступні вимоги: привести бухгалтерський облік у відповідність до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ, з дотриманням вимог П (С)БО -9 «Запаси», ПСБО-7 «Основні засоби», ПСБО-16 «Витрати», ПСБО-16 «Доходи», з Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємства та організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, застосувати рахунки класу 9 та інші рахунки 79 «Фінансові результати»; застосувати на підприємстві журнально-ордерну форму бухгалтерського обліку відповідно наказу підприємства Про облікову політику; суми завищеної собівартості за 2005 рік у розмірі 723056,70 грн., в 2006 році -у розмірі 293759,35 грн. та в 1 півріччі 2007 року - у розмірі 14605,40 грн. відобразити у фінансовій звітності у відповідності до вимог статей 4-8 ПСБО-6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».
З матеріалів справи вбачається, що суть порушення полягає у тому, що позивач протягом 2005-2007 років робило дооцінку товарно-матеріальних цінностей (запасів) перед їх реалізацією до ціни реалізації, що призвело, на думку органу КРУ, до відсутності прибутку підприємства, а як наслідок -ухилення від сплати обов'язкових платежів -податків та викривлювання фінансових показників у гірший бік. Орган КРУ вважає, що згідно до пункту 15 П(С)БО 9 «Запаси» первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених цим Положенням (стандартом), а підстави для переоцінці запасів у позивача, на думку органу КРУ, були відсутні.
Оскільки з'ясування обставин, що мають значення для справи, потребують спеціальних знань у галузі бухгалтерського обліку, суд першої інстанції правильно призначив судово-бухгалтерську експертизу, яку доручив експертам Кримського науково-дослідницького інституту судових експертиз.
Згідно до Висновку експерта № 761 від 31 травня 2008 року висновки Контрольно-ревізійного відділу у м. Феодосія, викладені у акті ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства Науково-дослідного центру «Вертоліт»за період з 01 січня 2005 року по 01 липня 2007 року від 03 жовтня 2007 року за № 26-21/107 про порушення позивачем правил дооцінки товарно-матеріальних цінностей (запасів) не знайшли свого підтвердження у процесі експертизи та не підтверджуються документами бухгалтерської звітності Державного підприємства «Науково-дослідного центру «Вертоліт».
Судова колегія ретельно вивчила Висновок експерта № 761 від 31 травня 2008 року, оцінила його у порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України та не знаходить підстав не довіряти висновку судово-економічної експертизи у зв'язку з наступним.
Проведення судово-економічної експертизи доручено науковому співробітнику лабораторії судово-економічних досліджень Філенко Аллі Степанівні, яка має вищу економічну освіту, кваліфікацію судового експерта за фахом 11.1 «Дослідження документів бухгалтерського обліку і звітності», 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій», стаж експертної роботи з 2001 року та відповідне свідоцтво. Експерт був попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену статями 384, 385 Кримінального кодексу України.
При проведенні дослідження експертом був застосований метод документальної перевірки та співставлення, що полягає у тому, що експертом проводилася перевірка на вірність арифметичних підсумків та виведених результатів; встановлювалася повнота заповнення реквізитів; проводилася перевірка відповідності ведення бухгалтерського та податкового обліку вимогам законодавчих та нормативних актів; проводилася перевірка відповідності первинних документів журналам-ордерам, Головної книги та податкової звітності; проводилася перевірка відповідності ведення бухгалтерського та податкового обліку та здійснено співставлення документів з даними первинних документів, що підтверджують господарські операції про виконання договірних зобов'язань.
У процесі судово-бухгалтерської експертизи експертом були дослідженні головна книга підприємства за 2005-2007 роки; баланс підприємства; звіт про фінансові результати; наказ про облікову політику підприємства; первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерських документів до рахунків 301, 311, 312, 372, 661, 377, 685, 233, 231, 234, 431, 425, 361, 702, 643, 202, 441 та документи, які стосуються проведення дооцінки товарно-матеріальних цінностей. Крім того, при проведенні експертизи, експертом досліджувалися також висновки акту ревізії органу КРУ від 03 жовтня 2007 року, проміжний акт № 26-21/96 від 29 серпня 2007 року та інші докази, які є в матеріалах справи.
При проведенні судово-бухгалтерської експертизи експертом використовувалися законодавчі та нормативно-правові акти України, зокрема, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Інструкція з обліку необоротних активів бюджетних установ, яка затверджена Наказом Державного казначейства України від 17 липня 2000 року № 64, Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 «Порядок складання, розгляду та затвердження та основні вимоги до виконання кошторису бюджетних установ», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», Інструкція про використання Плану розрахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій від 30 листопада 1999 року № 291, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку ПСБО 6 «Виправлення помилок та зміни у фінансових звітах».
Проведеними дослідженнями встановлено, що дані головних книг за 2005 рік -1 півріччя 2007 року відповідають даним фінансової звітності. Порушень та розбіжностей не встановлено. Співставленням аналітичного обліку по первинним документам з щомісячними відомостями руху запасів та Головної книги експертом розбіжностей не встановлено. Дослідженням правильності визначення первісної вартості товарно-матеріальних цінностей (запаси) та проведеним дослідженням повноти та своєчасності оприбуткування запасів, наданих документів, звіркою даних накладних, платіжних доручень з даними, відображеними у «Сальдовій відомості кредиторів»у розрізі рахунків розбіжностей не встановлено. Експерт встановив, що первісна вартість запасів визначена згідно П(С)БО 9 «Запаси». Експерт зазначив, що по обліку запасів у ДП НДЦ «Вертоліт» застосовується метод оцінки за середньозваженою собівартістю, способом оцінки за щомісячною середньозваженою собівартістю, яка проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.
Доводи апеляційної скарги висновків експерта не спростовують, а судовою колегією приймається до уваги той факт, що правильність оцінки підприємством матеріальних цінностей (запасів) сприяє на правильність визначення доходу підприємства за відповідний період, який підлягає оподаткуванню. Цей факт є безперечним. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
У зв'язку з викладеним, судова колегія витребувала у позивача акт документальної перевірки податкового органу за період з 01 січня 2005 року по 01 лютого 2007 року.
Згідно до висновків акту Державної податкової інспекції в м. Феодосії АР Крим від 19 жовтня 2007 року № 2946/23-1/16502206 «Про результати планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Державного підприємства Науково-дослідний центр «Вертоліт»за період з 01 січня 2005 року по 30 червня 2007 року»порушень діючого законодавства України щодо правильності оцінки товарно-матеріальних цінностей (запасів) та порушень вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при визначені оподатковуваного доходу за вказаний період з причини неправильного проведення оцінки ТМЦ встановлено не було.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що порушення у порядку дооцінки ТМЦ по бухгалтерському обліку давали підстави позивачу показувати відсутність прибутку підприємства і як наслідок - ухилятися від сплати обов'язкових платежів -податків, спростовуються матеріалами справи та належними доказами, насамперед, актом податкового органу.
Оцінивши у сукупності надані по справі докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, правильно надав юридичну оцінку обставинам справи, тому судове рішення Господарського суду АР Крим ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду відповідають обставинам справи.
У зв'язку з вищевикладеним, підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в АР Крим залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду АР Крим від 24 листопада 2008 року у справі № 2-29/16871-07А (№ 2-29/16871-07А/5002) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 30 червня 2009 р.
Головуючий суддя Т.В. Дадінська
Судді О.В.Дугаренко О.А.Щепанська