вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
17.07.09Справа №2а-9200/08/9
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді
Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданніадміністративну справу
за позовом Ялтинська міська рада
до Верховна Рада АРК треті особи:
Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Театрально-концертний комплекс»
Міністерство культури та мистецтв АР Крим
Фонд комунального майна Ялтинської міської ради
про визнання протиправними та недійсними окремих пунктів постанови
за участю представників:
позивача - Койков Д.Г., довіреність від 30.10.2008 №02.9.2/1196
відповідача - Сидоренко О.В., довіреність від 08052009 №28-43/185;
третя особа - Койков Д.Г., довіреність від 28.10.2008 №01/116;
- Вербняк Л.О., доручення від 29.09.2008 №2297/9-01;
- Соловйов О.О., довіреність від 18.03.2008 №02
Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим звернулась Ялтинська міська рада з позовною заявою до Верховної ради АР Крим про визнання протиправним та недійсним пункту 9 Постанови ВР АРК від 15.09.2004 №1051-4/04 «Про питання управління майном, що належить АР Крим», визнати протиправним та недійсним Постанову Верховної ради АР Крим від 16.02.2005 №1200-4/05 «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 15.09.2004 №1051-4/04 «Про питання управління майном, що належить Автономної Республіці Крим».
Ухвалою суду від 10.02.2009 було часткове задоволено клопотання позивача та зупинена дія п.9 Постанови Верховної Ради АР Крим від 15.09.2004 №1051-4/04 «Про питання управління майном, що належить АР Крим» у редакції постанови Верховної Ради АР Крим від 16.02.2009 №1200-4/05.
10.02.2009 суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «театрально-концертний комплекс», Міністерство культури та мистецтв Автономної Республіки Крим.
19.03.2009 відповідно до ухвали суду, до розгляду справи у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучений Фонд комунального майна Ялтинської міської ради.
17.07.2009 позивач надав уточнення позовних вимог, де також просить також визнати протиправним та недійсним пункт 6 Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17.06.2009 №1297-5/09 «Про питання управління майном, що належить Автономної Республіці Крим».
Ухвалою суду від 17.07.2009 суд частково задовольнив клопотання позивача про забезпечення позову та зупинив дію пункту 9 Постанови Верховної Ради АР Крим від 15.04.2004 №1051-4/04 «Про питання управління майном, що належить АР Крим» у редакції Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 17.06.2009 №1297-5/09
Відповідач проти позову заперечував за підставами, що викладені у запереченнях на позов від 25.06.2009,
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має правозвернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
У відповідності до ч.1 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
До компетенції адміністративного суду відносяться (п.3 ч.1 ст.17 КАС України) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів. Позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України дано визначення поняттям "справа адміністративної юрисдикції" та "адміністративний позов". Так, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Проаналізувавши вищенаведені положення КАС України, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підпадають під визначення адміністративного позову, а права, які позивач намагається захистити, випливають з публічно-правового спору.
Основні засади передачі об'єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об'єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну врегульовані Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності». Передача об'єктів права державної та комунальної власності шляхом обміну цими об'єктами здійснюється у визначеному цим Законом порядку, якщо інше не передбачено законодавством України.
На виконання вказаних норм, Постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.06.2000 №1233-2/2000 затверджено Положення про порядок передачі майна, що належить Автономної Республіки Крим. Відповідно до п.3.1. вказаного Положення цілісні майнові комплекси та інше нерухоме майно передається
з майна, що належить Автономній Республіці Крим, в державну власність, в комунальну або загальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст в управління центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших відомств, самоврядних організацій, до статутних фондів господарських товариств - на підставі рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
з комунальної або загальної власності територіальних громад сів, селищ, міст до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, - на підставі рішення відповідної ради.
Передача майна, що належить Автономній Республіці Крим, в комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або їх загальну власність і навпаки проводиться за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим за ініціативою відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевої самоврядності, республіканських органів виконавчої влади, уповноважених управляти майном, Фонду майна Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономії Республіки Крим.
У відповідності до вказаного, Верховною Радою АР Крим та Ялтинською міською радою були прийняти рішення про обмін майном. До комунальної власності Ялтинської міської ради повинні були бути передані зі складу майна, що належить АР Крим будівлі театру ім.А.П.Чехова у м.Ялта, з комунальної власності Ялтинської міської ради до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим - майновий комплекс літнього концертного залу «Ювілейний».
23 червня 2004 року рішенням Ялтинської міської ради №1 «Про передачу будівель і споруд театру ім.А.П.Чехова у комунальну власність Ялтинської міської ради і дачу згоди на передачу майнового комплексу літнього концертного залу «Ювілейний» до складу майна Автономної Республіки Крим» позивач просив у пункті 1 передати у комунальну власність Ялтинської міської ради зі складу майна, що належить АР Крим будівлі і споруди театру ім..А.П.Чехова, розрашовані за адресою: м.Ялта, вул..Єкатеринінська, 13. У пункті 2 вказаного рішення позивач надавав згоду на передачу майнового комплексу (будівлі та устаткування літнього концертного залу «Ювілейний», що розташований за адресою: м.Ялта, пров.Чорноморський, 2 з комунальної власності Ялтинської міської ради до складу майна АР Крим.
15 липня 2004 року Верховна Рада АР Крим прийняла постанову №1012-3/04 «Про деякі питання передання майна», де у п.1 вказала: передати у встановленому порядку з майна, що належить Автономній Республіці Крим, в комунальну власність територіальної громади міста Ялти будівлю театру ім. А. П. Чехова (м. Ялта, вул.Єкатеринінська, 13). А у пункті 2 вказаної постанови встановила: дати згоду на прийом з комунальної власності територіальної громади міста Ялти до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, цілісного майнового комплексу концертного залу "Ювілейний" (м. Ялта, пров. Чорноморський, 2).
30 липня 2004 року позивач прийняв рішення №221 «Про приймання будівель і споруд театру ім.А.П.Чехова в комунальну власність Ялтинської міської ради та передачу майнового комплексу літнього концертного залу «Ювілейний» до складу майна Автономної Республіки Крим». У пункті 1 цього рішення передбачено прийняти зі складу майна, що належить АР Крим, у комунальну власність Ялтинської міської ради будівлі і споруди театру ім.А.П.Чехова. За пунктом 2 позивач вирішив передати з комунальної власності Ялтинської міської ради до складу майна, що належить АР Крим, майновий комплекс літнього концертного залу «Ювілейний» - комунальне підприємство «Театрально-концертний комплекс» м.Ялта, пров.Чорноморський, 2, за винятком устаткування і нежилих приміщень кінотеатру «Спартак» на вулиці Маршака, 9 та будинку літ.Б на вул.Єкатеринінській, 13 в м.Ялта. За пунктом 3 вказаного рішення виконавчому комітету Ялтинської міської ради доручено здійснити приймання-передачу майна відповідно до чинного законодавства.
22 вересня 2004 року підписаний акт приймання-передачу зі складу майна АР Крим у комунальну власність територіальної громади м.Ялти у оперативне управління установи культури «Ялтинський центр культури» театру ім.А.П.Чехова (м.Ялта, вул.Єкатерінинська, 13).
15 вересня 2004 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим прийняла постанову № 1051-4/04 «Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим» де у пункті 9 вказала: включити до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, цілісний майновий комплекс концертного залу "Ювілейний" (м. Ялта, пер. Чорноморський, 2) і передати його на баланс Фонду майна Автономної Республіки Крим, визначивши Фонд майна Автономної Республіки Крим органом, уповноваженим управляти даним майном, і доручити Фонду майна Автономної Республіки Крим здійснити його державну реєстрацію у складі майна, що належить Автономній Республіці Крим.
Постановою від 16.02.2005 №1200-4/05 пункт 9 викладений у наступній редакції: «Включити до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, комунальне підприємство "Театрально-концертний комплекс" на базі майнового комплексу літнього концертного залу "Ювілейний" (м. Ялта, пер. Чорноморський, 2), визначивши Міністерство культури Автономної Республіки Крим органом, уповноваженим управляти даним майном».
Постановою від 17.06.2009 №1297-5/09 до вказаного пункту були внесені зміни, та він став мати наступну редакцію: «Прийняти до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, майновий комплекс літнього концертного залу "Ювілейний" (м. Ялта, пер. Чорноморський, 2), за винятком устаткування і нежитлових приміщень кінотеатру "Спартак" по вул. Маршака, 9 і будівлі літ.Б по вул.Єкатеринінська, 13 в м. Ялта, визначивши Міністерство культури Автономної Республіки Крим органом, уповноваженим управляти даним майном».
Позивач вважає, що вказаними рішеннями відповідач порушив надані повноваження по управлінню об'єктами власності Автономної Республіки Крим, оскільки від Ялтинської міської ради до Верховної АР Крим майно не передавалось, акт приймання-передачі сторонами не укладався та не підписувався, майно є комунальною власністю Ялтинської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності на будівлю від 02.08.2002 №1285. Також, як встановлено судом, 31 березня 2005 року рішенням №52 (у редакції рішення від 13.04.2005 №265) позивач скасував власне рішення від 23.06.2004 №1 у частині пункту 2, щодо надання згоди на передачу майнового комплексу (будівлі та устаткування літнього концертного залу «Ювілейний», що розташований за адресою: м.Ялта, пров.Чорноморський, 2 з комунальної власності Ялтинської міської ради до складу майна АР Крим, та рішення від 30.07.2004 №221 у частині пункту 2, щодо передачі з комунальної власності Ялтинської міської ради до складу майна, що належить АР Крим, майновий комплекс літнього концертного залу «Ювілейний» - комунальне підприємство «Театрально-концертний комплекс» м.Ялта, пров.Чорноморський, 2, за винятком устаткування і нежилих приміщень кінотеатру «Спартак» на вулиці Маршака, 9 та будинку літ.Б на вул.Єкатеринінській, 13 в м.Ялта.
Суд не погоджується з думкою позивача, та не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову на підставі наступного.
Як вже було вказано вище, порядок передачі майна з комунальної власності територіальної громади села, селища міста до власності Автономної Республіці Крим врегульований Законом України «Про передачу об'єктів державної та комунальної власності» та Положенням про порядок передачі майна, що належить Автономної Республіці Крим.
Вказаними нормативними актами визначений порядок узгоджених дій, яки виконують учасники передачі, а саме:
1. Прийняття рішення відповідною місцевою радою про передачу майна з комунальної власності до власності Автономної Республіці Крим.
2. Прийняття рішення Верховною Радою Автономної Республіки Крим про прийняття майна з комунальної власності у власність Автономної Республіці Крим.
3. Формування комісії з передачі майна.
4. Складення та підписання акту приймання передачі.
5. Набуття права власності на нерухоме майно Автономною Республікою Крим.
Таким чином вбачається, що видання відповідачем постанов від 15.09.2004, від 16.02.2005, від 17.06.2009 є реалізацією власних управлінських функцій, щодо узгодження питання прийняття у власність Автономної Республіки Крим нерухомого майна Ялтинської територіальної громади, але вказані постанови не є документами, що породжують право власності Автономної Республіки Крим на вказане майно.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Акт державного або іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивачем не було надано належних доказів та не доведено у чому саме полягає порушення його прав, свобод та інтересів з прийняттям оскаржуваних постанов.
Відповідач у своїх запереченнях проти адміністративного позову подав докази на підтвердження законності спірних постанов.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача не обґрунтовані, оскільки відповідач прийняв оскаржувані постанови з дотриманням вимог чинного законодавства та без перевищення меж своїх повноважень, до того ж не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.
В Конституції України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ч.1 ст.144). На основі цього положення Конституції України в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (ч.1 ст.59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, суд дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст.3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст.74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Як вказує Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16.04.2009 по справі №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
З огляду вищевикладеного, суд надходить висновку, що рішення Ялтинської міської ради від 23.06.2004 та від 30.07.2004 є ненормативними правовими актами, прийняти з метою врегулювати питання передачі майна з комунальної власності територіальної громади до власності Автономної Республіки Крим, та вичерпали свою дію з моменту прийняття, таким чином позивач не мав право скасовувати власні акти ненормативного характеру. Тому суд, керуючись принципом офіційного з'ясування всіх обставин справи та принципом про допустимість доказів, не приймає до уваги під час розгляду справи рішення Ялтинської міської ради від 31.03.2005 №52 (в редакції від 13.04.2005 №265) про скасування пункту 2 рішення від 23.06.2004 №1 та пункту 2 рішення від 30.07.2004 №221.
Відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідач надав суду клопотання про застосування строків позовної давності. Суд застосовує до вимог позивача про визнання протиправними та недійсними пункту 9 Постанови ВР АРК від 15.09.2004 №1051-4/04 «Про питання управління майном, що належить АР Крим», визнати протиправним та недійсним Постанову Верховної ради АР Крим від 16.02.2005 №1200-4/05 «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 15.09.2004 №1051-4/04 «Про питання управління майном, що належить Автономної Республіці Крим» з оглядом на наступне.
Відповідно до Закону України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим» Верховна Рада Автономної Республіки Крим щодо питань, які мають нормативно-правовий характер, приймає постанови. Постанови і рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим приймаються на її засіданні відкритим або таємним голосуванням більшістю голосів депутатів від загального складу Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим підписуються Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим протягом 14 днів після їх прийняття і набирають чинності у порядку, встановленому Конституцією Автономної Республіки Крим і нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим (ст.27). Положенням про порядок публікації і набирання чинності нормативно-правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, затвердженим постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 21.04.1999 №471-2/99 встановлено, що постанови, рішення і інші акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим (крім постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим про прийняття Конституції Автономної Республіки Крим, внесення змін і доповнень) підписуються Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим протягом 14 днів після їх прийняття і публікуються в офіційному друкарському виданні Верховної Ради Автономної Республіки Крим газеті "Кримські вісті" не пізніше за 1 місяць з дня підписання, якщо інший термін не встановлений Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Постанови, рішення і інші акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим підлягають публікації також в офіційному друкарському виданні Верховної Ради Автономної Республіки Крим журналі "Збірник нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим".
Відповідно до абзацу 3 пункту 6 Положення постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим вступають в дію на всій території Автономної Республіки Крим через 10 днів з дня їх публікації в газеті "Кримські вісті" або з моменту їх публікації в Збірнику нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим, якщо інший термін набирання чинності не встановлений вказаними актами.
Як вбачається з матеріалів справи постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 15.09.2004 «Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим» №1051-4/04 була надрукована у збірнику нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим №9 за 2004 рік на ст.798. Постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 16.02.2005 "Про внесення змін в Постанову Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2004 року N 1051-4/04 "Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим"" №1200-4/05 була надрукована у збірнику нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим №2 за 2004 рік на ст.67.
Таким чином суд надходить до висновку про можливість позивача своєчасно ознайомитись з постановами відповідача та надати позов про їх скасування у встановлені строки.
Позивач не довів і не доводив в суді поважності причин пропуску процесуального строку.
Посилання позивача на п.4 ч.1 ст.268 Цивільного кодексу України, щодо незастосування строків позовної давності до вимог позивача або іншої особи про визнання незаконним акту органа влади АР Крим, яким порушено його право власності або інше речове право, суд не приймає до уваги, оскільки у даному спорі заявлені вимоги про захист публічно-правових прав, інтересів та свобод, що не є тотожнім поняттю про захист права власності або іншого речового права. Захист права власності або іншого речового права не є завданням адміністративного судочинства. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
У ч.3 ст.100 КАС України передбачено, що позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Крім того, у п.14 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" передбачено, що за правилами частини третьої статті 100 КАС України позовні заяви повинні прийматися до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Припис частини другої цієї статті щодо розгляду і вирішення справи у разі визнання судом причини пропуску строку звернення до суду поважною стосується саме прийняття судом постанови за результатами розгляду справи, тобто відповідно до встановлених обставин та норм матеріального права. У разі ж відсутності підстав для визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду та встановлення факту порушення права суд відмовляє в його захисті саме з підстав пропуску строку. При цьому такий висновок суду повинен міститися в постанові, прийнятій за результатами розгляду справи.
Представники відповідачів наполягали на відмові у задоволенні адміністративного позову, зокрема, у зв'язку з пропущенням строків звернення до суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав пропущення строку звернення до суду.
Що стосується вимоги позивача про визнання недійсним та скасування пункту 6 постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крім від 17.06.2009 №1297\5/09 суд вказує наступне. Вказаним пунктом відповідач постановив: «Внести до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2004 року N 1051-4/04 "Про питання управління майном, що належить Автономній Республіці Крим" (Збірник нормативно-правових актів Автономної Республіки Крим, 2004 р., N 9, ст. 798; 2005 р., N 2, ст. 67, N 6, ст. 462, N 9, ст. 850) наступні зміни:
у пункті 9: слово "Включити" замінити словом "Прийняти";
слова "комунальне підприємство "Театрально-концертний комплекс" на базі майнового комплексу літнього концертного залу "Ювілейний" (м.Ялта, пров.Чорноморський, 2)" замінити словами "майновий комплекс літнього концертного залу "Ювілейний" (м. Ялта, пров.Чорноморський, 2), за винятком устаткування і нежитлових приміщень кінотеатру "Спартак" по вул. Маршака, 9 і будівлі літ. Би по вул.Єкатеринінська, 13 в м. Ялта».
Вказана постанова не встановлювала будь-які інші, у порівнянні з постановою від 15 вересня 2004 року N 1051-4/04, права або обов'язки для учасників передачі майна, а лише коригувала раніше прийняту постанову у відповідності до рішення Ялтинської міської ради.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Рішеннями суб'єкта владних повноважень можуть бути як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Правові акти індивідуальної дії - рішення, є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб (тобто є персоніфікованими) або які стосуються конкретної ситуації.
Таким чином, суд вважає, що оскільки позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 15.09.2004 №1051-4/04 не підлягають задоволенню, а постанова Верховної Ради Автономної Республіки Крім від 17.06.2009 №1297\5/09 не є самостійним актом, що породжує права та обов'язки у суб'єктів, яким воно адресована, позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крім від 17.06.2009 №1297\5/09 задоволенню не підлягають.
Постанова складена та підписана 22.07.2009.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
1. У задоволені позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Цикуренко А.С.