Ухвала
Іменем України
30.06.2009 Справа № 22-а-2095/08
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дадінської Т.В.,
суддів Лядової Т.Р. , Щепанської О.А.
секретар судового засідання Колб Т.П.
за участю представників сторін:
представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Маркет-Крим" - П'янікін Василь Васильович довіреність № б/н від 12.05.09 ; представник відповідача Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя - Трипус Євген Володимирович довіреність № 9077/10-0 від 05.12.07; представник відповідача Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Маркет-Крим" на постанову Господарський суд мiста Севастополя (суддя ) від 06.11.08 по справі № 22-а-2095/08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Опт-Маркет-Крим" (вул. Н. Краєвой, 15, Севастополь, 99011)
до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (Героїв Севастополя, 74, Севастополь, 99001) Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим (вул. Леніна, 22а, Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)
про визнання незаконною перевірки, проведеної 17.03.2008р., визнання недійсним податкового рішення № 0000822330
Постановою Господарського суду м. Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 06 листопада 2008 року у справі № 2-а-5020-12/358 (№ 22-а-2095/08) у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Опт-Маркет-Крим» до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя та Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим про визнання незаконною перевірки, проведеної 17 березня 2008 року, визнання недійсним податкового рішення № 0000822330 було відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Опт-Маркет-Крим» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення нормам матеріального та процесуального права та ухваленням судового рішення без достатнього дослідження обставин справи, що мають істотне значення для справи. Заявник апеляційної скарги вважає, що перевірка з питання правильності застосування реєстраторів розрахункових операцій може бути тільки позаплановою та тільки на підставі рішення суду. Заявник апеляційної скарги вважає, що сам факт використання підприємством у своїй діяльності бланків касових ордерів не суворого обліку не є підставою для неприйняття цих касових ордерів в якості доказів та вважає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги в якості доказів договір поставки від 14 березня 2008 року, розпорядження, акт приймання-передачі, касові ордери, касову книгу, рішення суду по справі № 5020-13/036. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що грошові кошти, які знаходилися у приміщенні магазину, призначалися для розрахунків із суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та не є грошовими коштами у понятті «грошові кошти на місці проведення розрахунків».
У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник відповідача -Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя проти апеляційної скарга заперечував та просив відмовити у її задоволенні. Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя надала суду письмові заперечення на апеляційну скаргу у яких зазначила, що судове рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду відповідають фактичним обставинам справи.
Представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні. Представник вказав, що позивачем було здійснено порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», факт правопорушення був зафіксований актом перевірки, яка проведена у рамках повноважень органу податкової служби та на підставі діючого законодавства України.
Судова колегія, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Господарським судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02 квітня 2008 року за № 0000822330, Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя застосовані штрафні (фінансові) санкції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Опт-Маркет-Крим» у сумі 36925,80 грн. згідно зі статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Підставою для застосування штрафних (фінансових) санкції сталися висновки акту перевірки від 17 березня 2008 року за № 27030074/2330/34339366 відповідно до якого, Державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим 17 березня 2008 року була проведена перевірка господарської одиниці -магазину, що розташований у м. Алушта, вул.. Виноградна, б. 3 та належить ТОВ «Опт-Маркет-Крим». Перевірка проведена з питання контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту суб'єктами підприємницької діяльності.
В результаті перевірки було встановлено, що сума готівкових коштів на місце проведення розрахунків складає 11095,07 грн., тоді як сума готівкових коштів, яка вказана у денному звіті реєстратора розрахункових операцій складала 5709,91 грн.
Відповідно до пунктів 1, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій та забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Позивач обґрунтував невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків тим, що в приміщенні магазину у м. Алушта розташовані дві каси -каси магазину та каси підприємства. Грошові кошти у розмірі 7130 грн. не являлися коштами на місті проведення розрахунків у розумінні пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому що були внесені у касу підприємства на підставі касового ордеру для проведення розрахунків підприємства з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 по договору поставки від 14 березня 2008 року.
Судова колегія критично відноситься до вказаних доводів позивача у зв'язку з наступним.
Згідно до акту перевірки від 17 березня 2008 року Державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим проведена перевірка саме магазину та каси РРО а ні каси підприємства. Відповідно до пункту 1.2 частини 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року № 637 каса підприємства - належно облаштоване приміщення або місці здійснення готівкових розрахунків. Керівник зобов'язаний створити належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання. Грошові кошти у сумі 11095,07 грн. були зафіксовані саме на місце проведення розрахунків і цей факт доводи апеляційної скарги не спростовують.
Крім того, позивач посилається на суму заборгованості перед ФОП ОСОБА_1 по договору поставки від 14 березня 2008 року у сумі 7130 грн., але різниця суми готівкових коштів на місце проведення розрахунків та сумою готівкових коштів, яка вказана у денному звіті РРО складає суму 7385,16 грн. (11095,07 грн. -3709,91 грн.) і саме цю суму було покладено у висновок про невідповідність готівкових коштів та розрахунок штрафних (фінансових) санкцій. Різницю 255,16 грн. між сумою 7130 грн. та сумою коштів 7385,16 грн. представник позивача пояснити у судовому засіданні не зміг. Тому у судової колегії відсутні підстави вважати, що мова йдеться про ті самі кошти, які підлягали для розрахунків з ФОП ОСОБА_1
Доводи апеляційної скарги відносно порушення відповідачем - Державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим діючого законодавства України щодо порядку проведення перевірки у сфері контролю за здійсненням розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формах з застосуванням реєстраторів розрахункових операцій судовою колегією вважаються помилковими у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 16 вказаного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ із змінами та доповненнями органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Посилання позивача на частину 7 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до якої позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду, визнаються судовою колегією помилковими, оскільки статті 11-1 Закону регулює питання підстав та порядку проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). Тобто, у рамках цих планових і позапланових виїзних перевірок органи державної податкової служби мають право провести також позапланову перевірку в межах повноважень, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Перевірка, яка була здійснена Державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим 17 березня 2008 року, не була пов'язана з перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), тому підстави для застосування порядку, встановленого статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відсутні.
Перевірку магазину у м. Алушті ДПІ у м. Алушті проведено відповідно до плану контрольно-перевірочної роботи сектора оперативного контролю на березень 2008 року, проведення перевірки було оформлено направленнями від 06 березня 2008 року № 160, 159, тому підстави для висновків про те, що ДПІ у м. Алушті АР Крим порушила вимоги діючого законодавства України, у даному випадку відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судової колегії не надані докази того, що ДПІ у м. Алушті АР Крим діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Опт-Маркет-Крим» залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду м. Севастополя від 06 листопада 2008 року у справі № 5020-12/358 (№ 22-а-2095/08) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 06 липня 2009 р.
Головуючий суддя Т.В. Дадінська
Судді Т.Р.Лядова О.А.Щепанська