ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 7/63
м. Київ
16.06.2009 р. 09:20 № 2а-6162/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу
за позовом Компанії "Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення - рішення№0001882240/0 від 03.06.2008р.
Представники сторін:
від позивача, Костинчук П. М., Махиня М. В., за довіреністю;
від відповідача, Василевська А. С., Кликов О. В., за довіреністю.
Позивач звернувся до суду з позовом відповідача про визнання протиправним та недійсним податкового повідомлення-рішення від 03.06.2008 № 0001882240/0.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неправомірно було застосовано коефіцієнт 0,7 під час визначення оподатковуваного доходу. Позивач вважає, що відповідачем порушено як положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Фінляндія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно.
Ухвалою суду від 01.04.09 було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 21.04.09.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем під час перевірки не було надано документів, що свідчать про відокремлення доходів представництва в Україні Компанії «Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой»та головного підприємства, а тому під час визначення оподатковуваного доходу відповідач керувався положеннями ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та застосував коефіцієнт 0,7 до суми одержаного позивачем доходу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - встановив:
Позивач є юридичною особою створеною за законодавством Республіки Фінляндії. Частину своєї господарської діяльності позивач здійснює через постійне представництво в Україні, яке зареєстроване в Україні як платник податку на прибуток, інших обов'язкових податків та зборів.
21.05.2008 відповідачем була проведена виїзна планова перевірка Представництва компанії «Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой (Фінляндія)»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.12.2007, за наслідками якої складено Акт № 128/22-4/26559822.
Перевіркою було встановлено, що позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Астеліт»(Україна) Рамковий контракт від 30.06.2004 №38/30/06/04 стосовно проекту мобільного телефонного зв'язку GSM 1800 в Україні. Згідно умов Головного контракту позивач на території України діє через своє представництво «Нокіа Тієтоліікенне Ой».
Головна компанія "Нокіа Тієтоліікенне Ой" (Фінляндія, м. Еспоо, Кейлалахденти) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Астеліт" уклали Рамковий контракт ("Головний контракт") №38/30/06/04 від 30.06.2004р. стосовно проекту мобільного телефонного зв'язку GSM 1800 в Україні. Згідно Головного контракту компанія "Нокіа Тієтоліікенне Ой" (Фінляндія) призначена поставити, інсталювати, запровадити, випробувати певне обладнання GSM, виконати та надати інші послуги для мобільної цифрової телекомунікаційної мережі в Україні. Згідно умов Головного контракту компанія "Нокіа Тієтоліікенне Ой" (Фінляндія) на території України діє через своє представництво "Нокіа Тієтоліікенне Ой ".
Для виконання умов Головного контракту компанія "Нокіа Тієтоліікенне Ой" (Покупець) безпосередньо уклала Рамкові контракти з українськими резидентами (субпідрядники) про надання послуг для виконання зобов'язань компанії "Нокіа Тієтоліікенне Ой" (Фінляндія) перед ТОВ "Астеліт" (Головний Замовник).
Згідно з умовами даних контрактів оплата послуг субпідрядникам здійснювалася через банківські рахунки представництва компанії "Нокіа Тієтоліікенне Ой".
Також для виконання умов Головного контракту №38/30/06/04 від 30.06.2004р. представництвом компанії "Нокіа Тієтоліікенне Ой" безпосередньо було укладено договори з підприємствами (суб'єктами господарювання), які надавали послуги для супроводження проекту мобільного телефонного зв'язку GSM 1800 в Україні.
Для виконання проекту мобільного телефонного зв'язку GSM 1800 в Україні головна компанія "Нокіа Тієтоліікенне Ой" (Фінляндія) перераховувала кошти у 2006 році на рахунок представництва в сумі 11 850 000 Євро (74 769 795 грн.)
Кошти надходили на Поточний рахунок в Євро АКБ "Сітібанк", МФО-300584, №26006100113015, згідно валютних виписок банку:
виписка від 19.04.2006р. - на суму 5 000 000,0 євро ( 30 936 300,0 грн.)
виписка від 09.06.2006р - на суму 2 000 000,0 євро. (12 862 350,0 грн.)
виписка від 18.10.2006р - на суму 4 000 000,0 євро. (25 571 180,0 грн.)
виписка від 26.10.2006р - на суму 850 000,0 євро. (5 399 965,0 грн.).
Представництвом компанії "Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой" було повернуто кошти головній компанії в сумі 2 270 000 Євро ( 14 699 802,6 грн.), згідно валютних виписок АКБ "Сітібанк":
- виписка від 09.06.2006р - на суму 2 000 000,0 євро. ( 12 862 350,0 грн.)
- виписка від 21.08.2007р - на суму 270 000,0 євро. ( 1 837 452,60 грн.)
За даними перевірки було встановлено, що нерезидент, компанія "Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой" (Фінляндія), здійснює господарську діяльність, згідно зовнішньоекономічного контракту № 38/30/06/04 від 30 червня 2004 року, укладеного з ТОВ "Астеліт", відповідно до якого :
1. ТОВ "Астеліт" були перераховані кошти: безпосередньо нерезиденту (компанії "Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой" (Фінляндія); представництву компанії "Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой".
2. Контракти з субпідрядниками були укладені: безпосередньо нерезидентом ( компанією "Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой" (Фінляндія); представництвом компанії "Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой".
3. Згідно кошторису витрат, представництво "Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой" отримувало кошти від головної компанії "Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой" (Фінляндія) для господарських витрат і для розрахунків з субпідрядниками.
Відповідачем встановлено, що представництво компанії «Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой» не визначало оподаткований прибуток як різницю між валовим доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми одержаного (нарахованого) валового доходу коефіцієнта 0,7, в зв'язку з чим представництвом за перевіряємий період 2006 рік були завищені валові витрати на суму 133 544 988,0 грн., в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 10 416 023,0 грн., в тому числі по періодах:
за 2 квартал 2006 року - на суму 3 835 035,0 грн.
за 3 квартал 2006 року - на суму 2 187 719,0 грн.
за 4 квартал 2006 року - на суму 4 393 269,0 грн.
Такий висновок був зроблений відповідачем на підставі того, що за наданими під час перевірки документами неможливо відокремити доходи одержані власне представництвом, від доходів, одержаних головною компанією.
Фактичні обставини, викладені в акті сторонами не оскаржуються тому судом первинні документи не витребувались та в судовому засіданні не досліджувались.
За наслідками перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 03.06.08 № 0001882240/0, яким позивачу було визначено загальну суму податкового зобов'язання в сумі 10 416 023,00 грн., штрафних санкцій - 10 416 023,00 грн., всього -20 832 046,00 грн.
В судовому засіданні судом були витребувані у позивача докази, зокрема, відокремлений баланс, що б підтверджували в якій саме частині був отриманий доход представництвом. Натомість, представниками позивача зазначена вимога виконана не була і окрім оскаржуваного повідомлення-рішення, акта перевірки та установчих документів надано не було. Після дослідження документів зібраних по справі представники сторін заявили, що всі докази необхідні для винесення рішення надані.
Відповідно до підпункту 2.1.2 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 платниками податку на прибуток з числа нерезидентів є фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.
Відповідно до підпункту 2.1.4 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 платниками податку на прибуток є постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.
У разі, коли міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, застосовуються норми міжнародного договору (п.18.1.ст.18 Закону).
Порядок оподаткування доходів, одержаних резидентами Республіки Фінляндія від господарської діяльності, яка здійснюється на території України врегульовано Конвенцією між Урядом України та Урядом Республіки Фінляндії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, яка набула чинності у відношенні податку на прибуток (доходи) підприємств з 14.02.1998.
Згідно з п.1.17 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»постійним представництвом нерезидента в Україні (далі - постійне представництво) - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. З метою оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу митниці). Резиденти, що з метою оподаткування прирівнюються до постійних представництв, не підлягають додатковій реєстрації в податкових органах як платники податку.
Статтею 5 Конвенції передбачено, що для цілей Конвенції термін «постійне представництво»означає постійне місце діяльності, через яке резидент в одній Договірній Державі повністю або частково здійснює комерційну діяльність в другій Договірній Державі.
Відповідно до Свідоцтва про місцезнаходження з метою сплати податків, виданого 07.01.2005р. Податковим управлінням великих корпорацій у Фінляндії компанія „Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой"(Фінляндія) є резидентом Фінляндії.
Відповідно до п.1 ст. 7 Конвенції прибуток резидента Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки резидент не здійснює комерційної діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо ж підприємство здійснює комерційну діяльність як вказано вище, прибуток підприємства може оподатковуватися в другій Державі, але тільки в тій частині, що стосується цього постійного представництва.
Таким чином, згідно п.1.17 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР та ст. 5 Конвенції представництво компанії "Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой" є постійним представництвом, діяльність якого утворює постійне місце діяльності, через яке здійснюється комерційна та господарська діяльність нерезидента - компанії "Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой" (Фінляндія) на території України.
У випадку, коли діяльність постійного представництва утворює постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України, оподаткування здійснюється на загальних підставах у відповідності з п.13.8 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. № 334/94-ВР, згідно якої суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
У разі, якщо нерезидент здійснює свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.
У разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити прибуток, одержаний нерезидентами з джерелом його походження з України, оподаткований прибуток визначається податковим органом як різниця між валовим доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми одержаного ( нарахованого) валового доходу коефіцієнта 0,7.
Оподаткований прибуток нерезидента, який проводить свою діяльність на території України через постійне представництво визначається згідно «Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво», який затверджено Наказом ДПА України від 31.07.97 №274, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.08.97 № 352/2156.
Неможливість прямого підрахування прибутку нерезидента згідно з п.3.1 Порядку виникає, якщо :
витрати у зв'язку з підготовкою, організацією та веденням виробництва, продажем продукції (виконанням робіт, послуг) постійним представництвом сплачені (нараховані) як в Україні так і за її межами;
нерезидент не має змоги виконати вимоги пункту 2.3 цього Порядку щодо підтвердження даних про загальні обсяги одержаних валових доходів та понесених витрат від здійснення господарської діяльності нерезидента в цілому, загальної чисельності працівників та вартості основних фондів нерезидента для цілей складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності.
Пункт 2.3 зазначеного Порядку передбачає, що для обчислення відокремлених валових доходів постійного представництва платник податку подає до державного податкового органу завірені податковою службою у країні резиденції, перекладені на українську мову та відповідним чином легалізовані, дані про загальні обсяги одержаних валових доходів та понесених витрат від ведення господарської діяльності нерезидента в цілому, загальної чисельності працівників та вартості основних фондів нерезидента.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами перевірки визначити прямим підрахунком валові доходи та валові витрати компанії «Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой»(Фінляндія) від зазначеної діяльності, що проводиться через постійне представництво в Україні, згідно зовнішньоекономічного контракту № 38/30/06/04 від 30 червня 2004 року неможливо.
Таким чином, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва.
Під час розгляду справи на підставі наданих сторонами пояснень, представництво компанії "Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой" не подавало до ДПІ у Печерському районі м. Києва розрахунок відокремлених валових доходів, оподатковуваного прибутку та податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво , на підставі складання відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності (п.2.2 "Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво", який затверджено Наказом ДПА України від 31.07.97 №274, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.08.97 № 352/2156).
Згідно з п.13.8 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. та з п.3.1 «Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво», у разі якщо нерезидент здійснює свою діяльність не лише в Україні, а й за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що проводиться ним через постійне представництво, тобто не подає відокремлений балансу фінансово-господарської діяльності, і в разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити прибуток, одержаний нерезидентом з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається податковим органом як різниця між валовими доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми одержаного (нарахованого) валового доходу коефіцієнта 0,7.
Відповідно до п.4 ст.7 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Фінляндії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податковим ухилень стосовно податків на доходи і майно, яка набула чинності у відношенні податку на прибуток (доходи) підприємств з 14.02.1998 якщо інформація, що доступна даним податковим органам в Договірній Державі, недостатня для визначення прибутку, що відноситься до постійного представництва підприємства другої Договірної Держави, розташованого в першій згаданій Державі, або якщо інформація, що визначає такі прибутки, недоступна цим податковим органам, то такий прибуток може бути визначений в Договірній Державі, в якій знаходиться це постійне представництво, за власним розсудом або за допомогою проведення оцінки цими органами відповідно до податкового законодавства і адміністративної практики нижчезгаданої Держави, за умови, що результати цього розсуду або цієї оцінки будуть відповідати принципам, що містяться у цій статті.
Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення, від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем було правомірно та обґрунтовано донараховано податок на прибуток та застосовано до позивача штрафні санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 цього Кодексу на суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийнятих рішень, в разі якщо він заперечує проти задоволення позову.
Доказів, які б спростовували доводи відповідача, а також, які б підтверджували викладені у позові обставини, позивач суду не надав.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У позові Компанії «Нокіа Сіменс Тієтоліікенне Ой»відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата підписання повного тексту постанови - 26.06.09 р.
Суддя Арсірій Р.О.