24 червня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гуменюка В.І.,
суддів:
Барсукової В.М., Луспеника Д.Д, Косенка В.Й., Пшонки М.П.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського учбово - виробничого підприємства Українського товариства сліпих про стягнення заборгованості по оплаті часу простою,
У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 6 жовтня 1971 року по липень 2005 року вона працювала в Сумському УВП УТОС. Починаючи з жовтня 1998 року і по час звільнення підприємство простоювало. Однак, оплату за час простою підприємство не виплатило. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила задовольнити її позовні вимоги та стягнути з відповідача заборгованість по оплаті часу простою у період з грудня 2003 року по липень 2005 року виходячи із мінімального розміру заробітної плати, що становить 4 481 грн.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24 грудня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 1 лютого 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 грудня 2007 року залишено без розгляду.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 грудня 2007 року суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявником пропущено процесуальний строк оскарження рішення суду першої інстанції, клопотання про поновлення строку на подачу заяви про апеляційне оскарження не заявлялось та таке клопотання не зазначено у самій скарзі.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до частини другої статті 294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Установлено, що ОСОБА_1 3 січня 2008 року подала заяву про апеляційне оскарження рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 грудня 2007 року.
Згідно штампу вхідної кореспонденції Зарічного районного суду м. Суми, апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 подала 28 січня 2008 року, тобто з пропуском строку, передбаченого на подання такої заяви.
Однак, заявниця додала до касаційної скарги ксерокопію квитанції 30 - го відділення зв'язку Сумського обласного управління державного підприємства “Укрпошта” за № 5292, з якої убачається, що апеляційну скаргу здано на пошту 23 січня 2008 року, тобто у двадцятиденний строк, передбачений на подання апеляційної скарги на рішення суду.
Отже, виходячи з наведеного, не можна стверджувати, що ОСОБА_1 пропущено процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
При вирішенні питання про залишення без розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, чим порушив норми процесуального права та позбавив заявницю права на захист своїх прав.
Ураховуючи викладене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Керуючись статтями 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Сумської області від 1 лютого 2008 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Гуменюк
Судді: В.М. Барсукова
В.Й. Косенко
Д.Д. Луспеник
М.П. Пшонка