16 липня 2009 року колегія суддів Судової палати у цивільних
справах Верховного Суду України в складі:
Левченка Є.Ф., Лихути Л.М., Романюка Я.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу № 90/89 м. Кременчука Полтавської області, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру, припинення права власності та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання права власності на квартиру, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2008 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 січня 2009 року,
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2008 року первісний і зустрічний позови задоволені частково: визнано за ОСОБА_1 право власності на 993/1000 частки квартири АДРЕСА_1, а за ОСОБА_2 - на 7/1000 часток цієї квартири. В решті вимог позовів відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 22 січня 2009 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким первісний позов задоволено: право власності на спірну квартиру визнано за ОСОБА_1; право власності ОСОБА_2 на частку в цій квартирі припинено та стягнуто з ОСОБА_1 на її користь 1611 грн. 26 коп. грошової компенсації; визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право на користування спірною квартирою. В зустрічному позові відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції змінити, вирішивши справу по суті,
посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Заперечуючи проти касаційної скарги, ОСОБА_1 вказує на те, що судові рішення, на його думку, є законними та обґрунтованими.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду та рішення місцевого суду в частині, що залишена без змін, ухвалені з додержанням судами норм матеріального та процесуального права, а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування рішення суду.
Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2008 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 22 січня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України :
Є.Ф. Левченко
Л.М. Лихута
Я.М. Романюк