Справа № 214/683/14-ц
2/214/174/15
Іменем України
09 лютого 2015 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Ан О.В.,
при секретарі - Рімашевській В.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, при заочному розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності на спільне сумісне майно і виділ частки, -
Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, який неодноразово змінював та в останній його редакції від 17 червня 2014 року просить суд встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 з листопада 2002 року по 01 травня 2010 року, визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю позивача та відповідача, визнати, що частки позивача і відповідача у праві спільної сумісної власності цієї квартири є рівними по ? кожному. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що він з 2002 року знайомий з відповідачем ОСОБА_5, коли вони разом працювали в профілакторії «Джерело» ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг». З листопада 2002 року відповідач та позивач стали проживати разом в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_6, та з цього часу вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет. До спільного проживання, відповідач ОСОБА_2 проживала разом із своїми дітьми, дочкою ОСОБА_6 та сином ОСОБА_7, у своїй власній квартирі за адресою: АДРЕСА_7. Періодично її неповнолітній син ОСОБА_7 проживав разом з відповідачем та позивачем. Згодом позивач продав квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6, оскільки вона не подобалась відповідачу, та придбав за власні кошти квартиру АДРЕСА_1, в якій сторони проживали разом до 2010 року, часу розриву стосунків між ними. За час спільного проживання сторони разом обробляли дачну ділянку позивача в садовому товаристві «Родист» з 2005 року по 2006 рік, а після зміни ділянки, в садовому товаристві «Райдужне», з 2006 року по 2010 рік. Окрім цього, відповідач допомагала позивачу у відчуженні в 2005 році будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_8, що залишився останньому у спадок після смерті батька. Зазначена обставина підтверджується розписками написаними власноручно відповідачем про отримання грошових коштів за майно, де є особистий підпис відповідача, як свідка. Доказом спільного проживання позивача та відповідача є вітальні листівки, копія записки сина відповідача та копії рахунків на оплату послуг зв'язку, де була зареєстрована відповідач. В 2007 році відповідач запропонувала позивачу продати їй квартиру, для подальшого її швидшого перепродажу, у зв'язку з чим 23.08.2007 року позивач на підставі договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8, продав відповідачу зазначену в договорі квартиру, однак коштів в сумі 11 464 грн. від відповідача за квартиру позивач не отримав, при цьому сплатив кошти за оформлення цього договору. З 01 травня 2005 року відносини між позивачем та відповідачем припинились, однак позивач продовжував проживати в АДРЕСА_1 та сплачувати комунальні послуги, поки не дізнався, що 25.03.2010 року відповідач подарувала спірну квартиру своїй дочці ОСОБА_4, уклавши відповідний договір дарування вказаної квартири. На думку позивача, відповідач ввела його в оману уклавши з ним договір купівлі продажу квартири від 23.08.2007 року, шляхом схилення його до продажу квартири під час їх спільного поживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу. На даний час позивач продовжує мешкати в спірній квартирі, відповідач не вимагає від нього звільнити квартиру, дочка відповідача ОСОБА_4 не вступила у володіння та користування вказаною квартирою, а отже враховуючи, що договір купівлі продажу квартири від 23.08.2007 року укладений під час проживання його з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу на думку позивача є формальним, оскільки коштів за квартиру він так і не отримав, він вимушений звернутися до суду з відповідними позовними вимогами.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, наголошували на встановленні факт спільного проживання сторін однією сім»єю, створення спільної сумісної власності, наполягали на фіктивності укладеного договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та просили задовольнити позовні вимоги.
Відповідач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги заперечували, посилались на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.11.2013 року , згідно якого в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу, ви знання договору купівлі-продажу квартири недійсним, витребування майна відмовлено.
Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що квартиру її мати у ОСОБА_9 дійсно купили, а потім подарувала їй.
Свідок ОСОБА_10, допитана в судовому засіданні, пояснила, що позивач є її батьком, він прожив з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу більше 8 років. З квітня 2003 року ОСОБА_2, вже господарювала в квартирі, готувала поминальний обід за бабусею. Батько представив її як свою дружину. Потім батько продав трьохкімнатну квартиру, що знаходилась на АДРЕСА_6, та купив двохкімнатну квартиру на АДРЕСА_1, це було спільне рішення. Весною батько розповів мені, що він переписав квартиру на відповідача, щоб квартира була швидше продана. Батько опікався над дітьми відповідача, спілкувався з ними як з рідними. Весною 20010 року я дізналась від батька, що відповідач виганяє його з квартири. 03.03.2010 року ОСОБА_2 вимагала виписати батька з квартири, а потім відповідач подарувала квартиру своїй дочці ОСОБА_4. Іншого житла батько не має. До цього випадку, батько та ОСОБА_2 жили однією сім'єю. Разом їздили до батьків відповідача у Христофорівку. Разом вони купували та обробляли дачну земельну ділянку. Батько не розповідав про будь-які домовленості з ОСОБА_2 про створення спільної власності, придбання майна. Дійшло до того, що мені необхідно було запитати дозволу у відповідачки, щоб прийти і поздоровити свого батька з Днем народження.
Свідок ОСОБА_11, допитаний в судовому засіданні, пояснив, що він часто бував у позивача. ОСОБА_1 просив його перевести на АДРЕСА_8 два вентилятори. Позивач проживав з жінкою, імені якої він не знає, вона йому не сподобалась. Він попереджав ОСОБА_1 про можливе шахрайство. В квартирі позивача було багато речей, хто їх купував йому не відомо. Знає, що в квартирі позивача була рушниця та шкіряне пальто, які пропали. Позивач віддавав жінці з якою проживав і пенсію і зарплату. Також позивач продав будинок, що залишився йому у спадок від матері. ОСОБА_1 разом з жінкою, якою проживав, купив телевізор. Вони разом жити в квартирі АДРЕСА_1, на п'ятому поверсі. Чув розмову в кімнаті, коди пив каву, що вони продали квартиру, а купили нижче поверхом. ОСОБА_1 звертався за деталями для ремонту світлотехніки.
Свідок ОСОБА_12, допитаний в судовому засіданні, пояснив, що він працював начальником дільниці профілакторію «Джерело», куди прийшла працювати відповідач. В 2003 році в профілакторій прийшов працювати позивач. Через декілька місяців з'ясувалось, що вони спілкуються, а потім стали разом проживати. ОСОБА_1 допомагав в селі. Через рік стали говорити про обмін квартири. Разом ходили на концерт. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були відносини, як чоловіка та жінки. В 2007 році він пішов на пенсію, його доля більше йому не відома. Знає, що міняли квартиру. У ОСОБА_1 грошей не було, вони були у ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_13, допитаний в судовому засіданні, пояснив, що позивач та відповідач разом прийшли до нього в гості, казали, що хочуть жити разом. Він запропонував їм пожити разом 5-6 років. Приходили ще декілька разів, позичали у нього гроші, так як у ОСОБА_2 двоє дітей, у яких були проблеми. Позивач та відповідач не реєстрували шлюб, але проживали разом, так як мали спільні інтереси. Вони поміняли трьохкімнатну квартиру на двохкімнатну. Продали жилий будинок матері ОСОБА_1, він перевозив з нього речі. Вони купили одну дачу, а нішу дачу позивач записав на себе. Двохкімнатну квартиру на п'ятому поверсі вони хотіли поміняти на нижче поверхом, однак відмінили обмін. Відповідач уговорила позивача переписати квартиру на неї, так як вона потратила гроші в сумі 11 000 грн. Йому відомо, що відповідачу необхідно було допомагати сину, у якого вона жила більше часу. Відповідач працювала в профілакторії. Про всі ці подіє свідок знає зі слів ОСОБА_1, з яким вони спілкуються по телефону. Вони купували разом холодильник. Відповідачу купили пальто, а її дочці оплатити витрати на весілля. Купили дачу. Машина позивача належить йому на праві власності. Відповідач обіцяла позивачу, якщо він перепише на неї квартиру, то вони одружаться.
Свідок ОСОБА_14, допитана в судовому засіданні, пояснила, що 11.05.2003 року бачила, як позивач виходив з квартири з жінкою, знає лише її ім'я - ОСОБА_2. 14.05.2003 року свідок прийшла на роботу до ОСОБА_1, тоді відповідач, яка сказала, що позивач буде її. В 2010 році зустрічалась з ними в суді. Попереджала позивача, що відповідач його обманить. Позивач розповідав їй, що купував відповідачу прикраси, оплатив два весілля її дочці. З 2003 року позивач спілкувався з ОСОБА_2, вони жили разом, як чоловік та жінка. Він продав материну хату. Продали квартиру позивача за адресою: АДРЕСА_6, в якій вони жили біля трьох років, а потім купили двохкімнатну квартиру, що до якої відповідач обманула позивача. Позивач розповідав свідку, що продав квартиру та купив нову, яку подарував відповідачу.
Суд дослідив матеріали справи:
- копію договору купівлі-продажу квартири від 23 серпня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_8, зареєстровано в реєстрі за №3592, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 двохкімнатну квартиру на п'ятому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку, загальною площею 42,71 кв.м., житловою площею 26,99 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказана квартира належала продавцю на праві приватної власності. Продаж квартири за домовленістю сторін вчинений за 11 464 грн., які продавець одержав від покупця до підписання цього договору повністю. (а.с 8);
- копію свідоцтва про право власності на житло від 09.04.2002 року, відповідно до якого ОСОБА_1 на праві власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 9);
- акт від 13 січня 2012 року відповідно до змісту якого, його склали сусіди присадибної ділянки. Розташованої в центрально-міському районі м. Кривого Рогу, які ним підтвердили, що ОСОБА_1 та його цивільна дружина ОСОБА_2 в літній період з 2005 по 2006 рік, разом приїжджали разом на машині на огород, саджали сільськогосподарські культури і разом з ними доглядали за ними до осені (а.с. 10);
- копії вітальних листівок на ім'я ОСОБА_15 (а.с. 12);
- копія розписки від 18.09.2005 року, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2, в рахунок оплати за будинок 18 серпня 2005 року 1000 доларів задатку, кінцевий борг 2000 доларів, розписка підписана ОСОБА_16 та ОСОБА_2 (а.с. 16);
- копія розписки від 31.03.2005 року, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_16, , 200 доларів США задатку в рахунок оплати за будинок за договором купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_9, розписка підписана ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 16);
- копія довідки від 22.12.2004 року видана ОСОБА_18 в тім, що він дійсно навчається у 10 класі СВШ№72 Саксаганського району м. Кривого Рогу (а.с. 11);
- копії платіжних повідомлень ВАТ «Укртелеком» за послуги зв'язку за листопад, грудень 2007 року та за січень, лютий, квітень, травень, серпень та жовтень 2008 року, за адресою: АДРЕСА_7 на ім'я ОСОБА_19 (а.с. 19);
- копія записки (а.с. 22);
- копія податкової накладної від 15 березня 2010 року. №141, про оплату рекламних послуг на суму 176 грн. в газеті «ЗВЕЗДА-4» (а.с. 23);
- висновок про власність майна, згідно якої вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1, станом на 23 серпня 2007 року становить, без урахування ПДВ, 113 625 грн. (а.с. 24);
- копії платіжних повідомлень ВАТ «Укртелеком» за послуги зв'язку та довідок про сплату комунальних послуги (а.с. 29-32);
- копії постанов про відмову в порушенні кримінальної справи від 07.06.2010 року та від 14.05.2010 року (а.с. 33-34);
- копія рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2013 року (а.с. 55-58), згідно якого в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання однією сім»єю без реєстрації шлюбу, ви знання договору купівлі-продажу квартири недійсним, витребування майна відмовлено .
Суд, заслухавши позивача, відповідач та його представника, пояснення третьої особи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 17 Закону України "Про власність", який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.
Письмовий договір про створення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, спільної сумісної власності суду не надано.
Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2013 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про встановлення факту проживання з ОСОБА_2, визнання фіктивним і недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, витребування спірної кватири від набувача ОСОБА_4 відмовлено.
Також цим судовим рішенням від 12 листопада 2013 року встановлено, що 23 серпня 2007 року згідно договору купівлі-продажу зареєстрованому у реєстрі права власності на нерухоме майно 05 жовтня 2007 року, ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 належну йому кватиру АДРЕСА_1, яку в наступному 23.03.2010 року ОСОБА_2 подарувала за договором дарування своїй донці ОСОБА_4 за якою на цей час і зареєстровано право власності на спірну кватир. Як вбачається з тексту правочину: договору купівлі-продажу АДРЕСА_1 від 23.08.2007 року, укладеному між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, продаж квартири за домовленістю сторін вчинено за 11 464,00 грн., які Продавець (ОСОБА_1) одержав від Покупця (ОСОБА_2.) до підписання цього договору (п.2.1 договору), а пунктом 2.2 договору зазначено те, що сторони підтверджують факт повного розрахунку за продану квартиру, тобто відповідачкою виконано умови договору, щодо сплати ціни нерухомого майна, і продавець своїм підписом під цим договором, підтверджує проведення зі сторони покупця повного розрахунку за продану квартиру. Також, в договорі купівлі-продажу в п. 4.3 зазначено, що сторонам зміст договору зрозумілий, відповідає їх волі, договір не носить фіктивного та удаваного характеру, ні одна із сторін навмисно не ввела другу сторону в оману щодо обставин правочину. Відповідач (покупець) зареєструвала право власності на спірне майно в органах державної технічної інвентаризації 05 жовтня 2007 року, а 25.03.2010 року подарувала її донці ОСОБА_4 (а.с. 55-58)
Відповідно ч. 1 до ст. 74 СК України, чинної час виникнення спірних правовідносин, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Так письмовим договором між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - договором купівлі-продажу зареєстрованому у реєстрі права власності на нерухоме майно 05 жовтня 2007 року, ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 належну йому кватиру АДРЕСА_1, при цьому продаж квартири за домовленістю сторін вчинено за 11 464,00 грн., які Продавець (ОСОБА_1) одержав від Покупця (ОСОБА_2.) до підписання цього договору (п.2.1 договору), а пунктом 2.2 договору зазначено те, що сторони підтверджують факт повного розрахунку за продану квартиру, тобто відповідачкою виконано умови договору, щодо сплати ціни нерухомого майна, і продавець своїм підписом під цим договором, підтверджує проведення зі сторони покупця повного розрахунку за продану квартиру. Отже суд вважає, що договором купівлі-продажу від 23.08.2007 року сторони чітко визначили свої правові позиції як продавця і покупця, згідно п. п. 4. Договору підтвердили, що договір не носить формального та удаваного характеру, сторони повністю усвідомлювали значення своїх дій.
За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та визначення, їх що часток у праві спільної сумісної власності цієї квартири, по ? кожному.
У зв'язку з чим не підлягає задоволенню і позов щодо встановлення факту спільного проживання позивача з ОСОБА_2, оскільки відпала підстава щодо заявлених позивачем правових наслідків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 17 Закону України «Про власність», ст. 74 СК України, ст.ст.10, 11, 15, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання, визнання права власності на спільне сумісне майно і виділ частки - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційному суді Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів.
Суддя Ан О.В.