Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/482/15-ц
Номер рядка звіту 4
19.02.2015 м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Рішко Г.І. ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок (домоволодіння) в порядку спадкування,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок (домоволодіння) в порядку спадкування.
У відповідності до п.п. 5,6 ч. 2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Відповідно до абз. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
За таких обставин позивач, ставлячи вимогу про визнання права власності на спадкове майно, має вказати на правові підстави звернення до суду, надати відомості про об'єктивну неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на вказане майно та подати письмову відмову нотаріуса у видачі такого свідоцтва.
До заяви позивачем не додані докази про наявність чи відсутність інших спадкоємців, які б мали право на спадщину після смерті ОСОБА_3
Крім того,
за змістом ст.392 ЦК належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку.
У спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав. У справах про спадкування відповідачами є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. У зв"язку з цим, позивачу слід уточнити коло осіб, які братимуть участь у розгляді справи.
Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п"яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, ззначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.119, ч.1 ст.121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок (домоволодіння) в порядку спадкування - залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви, що не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. І. Рішко