03 лютого 2015 року 13:15Справа № 808/9129/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.
за участю секретаря судового засідання Батигіна О.В.
представників:
від позивача: Христича Б.В.
від відповідача: Ярмолич К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу
за позовом: Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Запорізької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення
до: Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3
про: визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Запорізької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про призначення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХП оформлене протоколом від 01.07.2014 №2835.
-зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах на підставі статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХП відповідно до Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, з дати звернення за призначенням пенсії.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив задовольнити позов. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_3 працював на підприємстві позивача з 06.10.1983 по 24.12.1987 та з 05.09.1989 по 31.12.1991. Запорізькою філією Концерну РРТ видано 24.06.2014 ОСОБА_3 довідку №301/10 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, відповідно до цієї довідки ОСОБА_3 працював повний робочий день за посадою «инженер по СВЧ генераторов АПГ цеха РРС-Запорожье, с вредными условиями труда по обслуживанию СВЧ генераторов», «инженера средств радио и телевидения по обслуживанию СВЧ генераторов», «инженера средств радио и телевидения по обслуживанию УКВ генераторов АПГ цеха №1». Зазначені професії включені до Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з тяжкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173. Виконання зазначених робіт дає ОСОБА_3 право на призначення пільгової пенсії відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХП. Позивач вважає, що підстави для призначення ОСОБА_4 пенсії на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відсутні.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Третя особа в судове засідання не прибула, про дату час та місце судового засідання повідомлена належним чином, заяв або клопотань на адресу суду не надходило.
03.02.2015 судом, відповідно до ст. 160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст. 41 КАС України, під час судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до Довідки №301/10 від 24.06.2014 «Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» ОСОБА_3 працював повний робочий день в Технічному вузлі республіканських магістральних зв'язків та телебачення №1 і за період з 06.10.1983 по 24.12.1987 та з 05.09.1989 по 31.12.1991 виконував обслуговування СВЧ генераторів та УВК генераторів за професією (посадою) інженер по СВЧ генераторів, інженер засобів радіо та телебачення по обслуговуванню СВЧ генераторів, інженер засобів радіо та телебачення по обслуговуванню УВК генераторів.
Із пояснень представника відповідача з'ясовано, що УПФУ перевірено достовірність наданих гр. ОСОБА_3 документів, що підтверджується актом №624-В перевірки достовірності довідок про пільговий стаж роботи № 301/10 від 24.06.2014 Запорізької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, актом № 620-в щодо перевірки достовірності довідки про пільговий стаж роботи № 100/окирп від 23.06.2014 ПАТ «Запоріжкокс», актом № 619-в щодо перевірки достовірності довідки про пільговий стаж роботи № 116 від 17.06.2014 ПАТ «Запорізький завод феросплавів» (копії довідок про пільговий стаж роботи та актів зустрічної перевірки містяться в матеріалах справи) та встановлено право ОСОБА_3 на призначення пенсії.
В матеріалах адміністративної справи наявна копія трудової книжки ОСОБА_3, з якої судом встановлено, що ОСОБА_3 працював на підприємстві позивача з 06.10.1983 по 24.12.1987 та з 05.09.1989 по 31.12.1991.
Тобто, дані трудової книжки ОСОБА_3 свідчать про те, що останній працював на підприємстві позивача на посадах : «инженер по СВЧ генераторов АПГ цеха РРС-Запорожье, с вредными условиями труда по обслуживанию СВЧ генераторов», «инженера средств радио и телевидения по обслуживанию СВЧ генераторов», «инженера средств радио и телевидения по обслуживанию УКВ генераторов АПГ цеха №1» з 06.10.1983 по 24.12.1987 та з 05.09.1989 по 31.12.1991.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя оформленим протоколом №2835 від 01.07.2014 гр. ОСОБА_3 було призначено пенсію згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
Позивач, не погодившись з таким рішенням відповідача, оскаржив його до суду, вважаючи , що пенсія гр. ОСОБА_3 повинна бути призначена на підставі ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХП.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
У відповідності до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
У відповідності до протоколу про призначення пенсії №2835 від 01.07.2014 та розрахунку стажу ОСОБА_3 має 39р. 3міс. 25дн. загального стажу, з них пільгового за Списком №2 - 9р. 8міс. 11дн., а тому йому відповідно до абз. 2 п. б ст.13 Закону №1788 призначена пенсія із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону в 57 років, згідно з таким розподілом пільгового стажу:
1р. 1міс. 29дн. на ПАТ „Запоріжкокс" (за період з 02.08.1982 року по 30.09.1983 року);
5р. 6міс. 4дн. на Запорізькій філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (за період з 06.10.1983 року по 24.12.1987 року та з 05.09.1989 року по 31.12.1991 року);
1р. 11міс. 26дн. на ПАТ „Запорізький завод феросплавів" (за період з 22.09.1999 року по 17.09.2001 року).
Оскільки, ОСОБА_3 після 01.01.1992 р. працював на роботах, передбачених списком №2 на ПАТ «Запорізький завод феросплавів» з 22.09.1999 по 17.09.2001 (атестація робочих місць проведена 20.03.1995, продовжена листом від 09.06.2000 та наступна - 04.01.2001), управління на законних підставах визначило пільговий стаж та діяло відповідно до вимог чинного законодавства, призначаючи вищезазначеному пенсіонеру пенсію відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.12.1991 №1931, Закон України «Про пенсійне забезпечення» в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону введений в дію з 01.01.1992.
Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:
а)особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;
б)особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Отже, аналіз вищенаведених норм говорить про те, що особі, яка до 01 січня 1992 року (тобто до набрання чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення») набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Списками № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 і після дієї дати не працювала на роботах із важкими і шкідливими умовами прані, пенсія призначається відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно із статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками №1 та №2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням результатів атестації робочих місць.
Дана позиція відображена і в листах Пенсійного фонду України від 21.05.2003 року №04/3846 «Щодо відшкодування підприємствами фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та від 13.09.2007 року №14741/03-20 «Щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах».
Вищезазначена правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.05.2011 по справі №К-31115/10.
Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
При цьому відповідно до п. 8 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.
Пунктом 10 Порядку №383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Вказані документи було подано гр.ОСОБА_3 до управління, а саме: копію трудової книжки, довідку № 100/окирп від 23.06.2014, видану ПАТ «Запоріжкокс», довідку № 301/10 від 24.06.2014, видану Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Запорізької філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, довідку № 116 від 17.06.2014, видану ПАТ «Запорізький завод феросплавів» про підтвердження пільгового стажу роботи ОСОБА_3 за Списком № 2.
Таким чином, саме вищезазначені підприємства, надаючи довідки про підтвердження пільгового стажу роботи, визначили право ОСОБА_3 на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.
Оскільки ОСОБА_3 після 01.01.1992 працював на роботах, передбачених списком №2 на Публічному акціонерному товаристві «Запорізький завод феросплавів» з 22.09.1999 по 17.09.2001 (атестація робочих місць проведена 20.03.1995, продовжена листом від 09.06.2000 та наступна - 04.01.2001), тому управління на законних підставах визначило пільговий стаж та діяло відповідно до вимог чинного законодавства, призначаючи вищезазначеному пенсіонеру пенсію відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Саме факт роботи ОСОБА_3 на пільгових умовах за списком №2 після 01.01.1992 року виключає можливість застосування положень статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при обчисленні його пенсії.
Таким чином, у позивача відсутні підстави стверджувати про неправомірні дії управління під час направлення до відшкодування Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 закону України «Про пенсійне забезпечення» №1177 та №1061.
Крім того, позивачем не наведено доказів порушення відповідачем норм діючого пенсійного законодавства при винесенні рішення про призначенні пенсії гр. ОСОБА_3, що могли стати підставою для його скасування.
Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що рішення управління про призначення гр.ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, оформлене протоколом від 01.07.2014 року №2835 винесено правомірно.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено обґрунтованість та правомірність своїх дій по прийняттю рішення про призначення ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, яке оформлене протоколом №2835 від 01.07.2014, отже викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 10, 11, 69-71, 158-163 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М.Чернова