Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
19 лютого 2015 року Справа № 927/1927/14
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
АДРЕСА_1, 19900
Відповідач: Державне підприємство "Дослідне господарство "Івківці" Інституту
сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України", вул. Незалежності, 3-А, с. Івківці, Прилуцький район, Чернігівська область, 17580
Про стягнення 106389,19 грн.
Суддя Бобров Ю.М.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився.
від відповідача : не з'явився.
Позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці" Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України" про стягнення 106389,19 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору на проведення сільськогосподарських робіт № 17 від 26 травня 2014 року, своєчасно та в повному обсязі не оплатив виконані позивачем роботи, в зв'язку з чим у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в сумі 85800,00 грн. Позивач просить стягнути з відповідача 85800,00 грн основного боргу, 10883,67 грн пені,8365,63 грн інфляційних втрат та 1339,89 грн 3% річних, всього - 106389,19 грн.
Розгляд справи відкладався.
До початку розгляду справи по суті позивачем подано письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог на 394,91 грн. Позивач зазначає, що в позовній заяві розрахунок пені здійснено за період з 10 червня 2014 року по 16 грудня 2014 року. Позивач просить суд не розглядати вимоги щодо стягнення пені, які перевищують шість місяців для нарахування пені, та стягнути з відповідача пеню за період з 10 червня 2014 року по 10 грудня 2014 року, що складає 10488,76 грн.
Суд прийняв зменшення розміру позовних вимог, оскільки ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Відповідач відзиву на позов не надав, в судове засідання повноважного представника не направив. Про дату, час та місце судового засідання відповідача було повідомлено належним чином. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
За таких обставин, суд вважає, що нез'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні 27 січня 2015 року пояснення позивача та його представника, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 26 травня 2014 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Івківці" Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України" (Замовник) укладено договір на проведення сільськогосподарських робіт № 17 (далі -договір) (а.с. 14).
Згідно п.1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати роботу по збиранню сільськогосподарських культур власним комбайном Case - 2166 на пальному Замовника, за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (збирання кукурудзи) в сумі 85800,00 грн.
Відповідно до пунктів 2.1.8, 4.2 Договору Замовник зобов'язується прийняти роботи виконавця за актом приймання-передачі етапів виконаних робіт. Акт приймання - передачі етапів виконаних робіт підписується Виконавцем та Замовником поетапно, кожного четверга, кожної робочої неділі з моменту початку виконання робіт.
Згідно з пунктом 4.3 Договору, оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок та/або касу виконавця на підставі рахунків, підтверджених актами приймання-передачі етапів виконаних робіт і підписаних відповідальними особами замовника та виконавця, протягом 10 банківських днів з дня підписання акту приймання- передачі виконаних робіт. Відлік банківського дня починається з наступного банківського дня від дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.
Позивач на виконання умов вищезазначеного Договору виконав роботу, зібрав кукурудзу комбайном з площі 286 га по 300 грн. за один га на суму 85800,00 грн, що підтверджується актом виконаних робіт № 17 від 26 травня 2014 року, який підписаний представником відповідача та рахунку № 11 від 26 травня 2014 року на суму 85800,00 грн (а.с. 16-17).
14 грудня 2014 року позивач направив відповідачу лист з вимогою погасити заборгованість в сумі 85800,00 грн. та акт взаємних розрахунків (а.с. 18-20).
Відповідач відповіді на лист не надав, акт взаємних розрахунків не підписав, заборгованість не сплатив.
Станом на день подання позовної заяви відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт не виконав.
Отже, заборгованість відповідача по оплаті вартості виконаних робіт становить 858900,00 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За приписом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт суду не надав.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 85800,00 грн основного боргу обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача:
- 10488,76 грн пені за період з 10 червня 2014 року по 10 грудня 2014 року,
- 8365,63 грн інфляційних втрат період з 10 червня 2014 року по 16 грудня 2014 року,
- 1339,89 грн 3% річних період з 10 червня 2014 року по 16 грудня 2014 року.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 5.2 Договору в разі порушення Замовником строків розрахунків з Виконавцем, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розглянувши розрахунки позивача, враховуючи, що сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, суд вважає, що позивачем правомірно нараховано відповідачу та пред'явлено до стягнення 10488,76 грн пені, 8365,63 грн інфляційних втрат та 1339,89 грн 3% річних.
За таких обставин, суд доходить до висновку про повне задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Івківці" Інституту сільського господарства північного сходу Національної академії аграрних наук України" (с. Івківці, Прилуцький район, Чернігівська область, 17580; код ЄДРПОУ 00729847; п/р 26000010693631 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023; р/р 26005019290001 у АТ Банк «Фінанси та кредит», МФО 300937) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, Чорнобаївський район, Черкаська область, 19900; код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ „ПриватБанк" м. Черкаси, МФО 354347) заборгованість в сумі 105994,28 грн (сто п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири грн 28 коп.), в тому числі 85800,00 грн основного боргу, 10488,76 грн пені, 8365,63 грн інфляційних втрат, 1339,89 грн 3% річних та 2119,88 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.М. Бобров
.