"02" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/40083/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011
у справі №2а-4999/10/0670
за позовом Дочірнього підприємства «Житомирський лісгосп АПК «Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Житомироблагроліс»
до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.01.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011, позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Житомирському районі від 07.06.2010 №0001822301/0 та №0001832301/0 в повному обсязі, податкове повідомлення-рішення від 07.06.2010 №0001802301/0 частково в сумі основного платежу 22526 грн. та штрафних санкцій 11263 грн.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог та прийняття нового рішення про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт від 26.05.2010 №1080/23-01/31050025/0110.
За висновками акта перевірки відповідачем допущено порушення вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.1, 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.4 п.7.4 ст.7, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме:
- пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - не включено до валового доходу вартості послуг оренди приміщень, безоплатно наданих платнику ЖОКАП «Житомироблагроліс», за оренду 7 кімнат та частини будівлі складу - гаражу за адресою: м.Житомир, вул. Піонерська, 138а, згідно договору безоплатного користування майном від 16.11.2006 №б/н, в результаті чого занижено валовий дохід в сумі 24264,00 грн.;
- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» безпідставно віднесено до валових витрат консультаційні та посередницькі послуги на загальну суму 68218,00 грн.;
- п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» невірно відображено амортизаційні відрахування в декларації про прибуток (дані декларації про прибуток підприємства за 2007 рік - 32561 грн., дані додатку К1/1 за 2007 рік - 24964 грн., що призвело до завищення амортизаційних відрахувань за період з 01.04.2007 по 30.06.2008 в сумі 7597 грн.;
- пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» придбано товари (послуги), які використані на невиробничі потреби та не можуть бути включені до складу податкового кредиту такого платника, а саме отримані консультаційні та посередницькі послуги від ЖОКАП «Житомироблагроліс» в сумі ПДВ 13240 грн.;
- п.п.8-1.1, 8-1.2 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно включено до декларації по спеціальному режиму оподаткування податкові зобов'язання в сумі 166495 грн. за 2009 рік та в сумі 43912 грн. за 1 кв.2010 року, які повинні бути включені до загальної декларації по ПДВ.
На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.06.2010 за №0001802301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток (доходи) підприємств і організацій в сумі 38339,00 грн., у т.ч. основний платіж - 25559,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 12780,00 грн., за №0001822301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13417,00 грн., у т.ч. основний платіж - 8945,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4472,00 грн. та за №0001832301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 660961,00 грн., у т.ч. основний платіж - 188846,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 472115,00 грн.
Відповідно до ст.220 КАС України суд касаційної інстанції здійснює перегляд рішень суду першої та апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги.
Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат звітного періоду, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Згідно пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ДП «Житомирський лісгосп АПК» (замовник) та Житомирське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради (виконавець) укладено договір про надання консультаційних послуг із ведення кадрового діловодства №29/5 від 01.04.2008, договір про надання консультаційних послуг з ведення економічної та договірної роботи №29/3 від 01.04.2008, договір про надання консультаційних послуг із ведення лісового господарств №29/1 від 01.04.2008, договір про надання консультаційних послуг з ведення бухгалтерського обліку №29/2 від 01.04.2008, договір про надання консультаційних послуг з ведення правової роботи №29/4 від 01.04.2008, 05.01.2007 сторонами укладено договір доручення №1, відповідно до якого довіритель доручає, а повірений бере на себе обов'язок виконати доручення з пошуку покупців на лісоматеріали довірителя та укласти від імені довірителя та за його рахунок угоди з покупцями лісоматеріалів, 08.01.2008 укладено договір доручення №1/6, відповідно до якого довіритель доручає, а повірений бере на себе обов'язок виконати доручення з пошуку покупців на лісоматеріали довірителя та укласти від імені довірителя та за його рахунок угоди з покупцями лісоматеріалів.
За висновками відповідача позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат консультаційні та посередницькі послуги надані Житомирським обласним комунальним агролісогосподарським підприємством «Житомироблагроліс» Житомирської обласної ради за договором №1 від 05.01.2007 та №29/5 від 01.04.2008, з тих підстав що позивачем не обґрунтовано ціну фактично отриманих консультаційних та посередницьких послуг, а також понесенні витрати по наданню послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання тієї чи іншої послуги.
Однак, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів відповідача, оскільки умовами договорів визначено розмір плати за надання послуг, зазначений розмір підтверджено протоколом узгодження вартості послуг, а також передбачено що на підтвердження факту надання послуг щомісячно складається акт.
Наявність у позивача актів виконаних робіт підтверджено матеріалами справи та відповідачем не спростовано.
Не надано відповідачем і доказів, що понесені позивачем витрати на оплату послуг, не відповідають визначеній у договорі вартості.
Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій щодо правомірність формування позивачем валових витрат за вищезазначеними господарськими операціями не спростовують та не можуть бути підставою для скасування постановлених у справі судових рішень в цій частині.
Щодо допущених позивачем порушень при формуванні зобов?язань з податку на додану вартість внаслідок застосування спеціального режиму оподаткування на підставі ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168/97-ВР), то судова колегія вважає, що зазначене порушення знайшло своє підтвердження.
Відповідно до статті 8-1 Закону №168/97-ВР спеціальний режим оподаткування може обрати сільськогосподарське підприємство, яке провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства.
При цьому сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних періодів сукупно (пункт 8-1.6 статті 8-1 Закону №168/97-ВР).
Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про митний тариф України» (далі - УКТ ЗЕД), якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником (пункт 8-1.7 статті 8-1 Закону №168/97-ВР).
У періоді, що перевірявся, позивач здійснював поставку лісоматеріалів та дров, що належать до групи 44 УКТ ЗЕД назва «Деревина і вироби з деревини, деревне вугілля» згідно із Законом України «Про митний тариф України» під кодами 4401, 4403-4404, 4407-4408 та не включаються до груп сільськогосподарських товарів, які дають право на використання спеціального режиму оподаткування.
Суди попередніх інстанцій, підтримуючи доводи позивача, що поставлена продукція є сільськогосподарською оскільки зазначені продукти, що отримуються внаслідок життєдіяльності лісових ресурсів та їх обробки та переробки, класифікуються за окремими позиціями УКТ ЗЕД і відносяться як до груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, так і до інших груп, зокрема до групи 06 під кодом 0602 90 41 00, не врахували, що до групи 06 під кодом 0602 90 41 00 УКТ ЗЕД відносяться «дерева лісові» та «інші».
Проте, у примітці до групи 06 додатку до Закону України «Про Митний тариф України» визначено, що за умови дотримання винятків, зазначених у другій частині назви товарної позиції 0601, до цієї групи належать тільки живі дерева та рослини, включаючи розсаду овочів, що поставляються з парників, оранжерей чи розсадників для висадки чи для декоративних цілей.
Таким чином, для підприємств, які проводять діяльність у сфері лісового господарства, спеціальний режим оподаткування поширюється лише на операції, що здійснюються в межах видів діяльності, визначених Законом №168/97-ВР і Переліком та в результаті яких відбувається поставка сільськогосподарських товарів, що відповідають визначенню, наданому пунктом 8-1.7 статті 8-1 Закону №168/97-ВР.
З огляду на викладене, висновки податкового органу, що здійснення позивачем діяльності у сфері лісового господарства, повинна оподатковуватися податком на додану вартість поза межами спеціального режиму оподаткування у загальновстановленому порядку є правильними, підстави для скасування податкового повідомлення-рішення № 0001832301/0 відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011 в частині задоволених позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Житомирському районі від 07.06.2010 №0001832301/0 скасувати, з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові.
В іншій частині постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.01.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2011 залишити без змін.
Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун