"19" січня 2015 р. м. Київ К/9991/65622/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу
Публічного акціонерного товариства «ОДЕСА-АВТО»
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011
у справі №2а-4876/10/1570
за позовом Публічного акціонерного товариства «ОДЕСА-АВТО»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі
третя особа Роздільнянська міжрайонна державна податкова інспекція в Одеській області
про визнання протиправним та скасування рішення, -
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011, в задоволенні позову відмовлено повністю.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про задоволення позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Підставою для прийняття оскаржуваного рішення №0000141510 від 22.03.2010 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 157983,08 грн. стали висновки акта перевірки від 23.02.2010 №62/15/24/23/26568732 про порушення п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог обґрунтовував свої висновки тим, що зазначене порушення знайшло своє підтвердження, зокрема, порушення встановленого порядку обліку товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться на реалізації, підтверджується поясненнями директора Філії Публічного акціонерного товариства «ОДЕСА-АВТО» «Великомихайлівська СТО», що усі первинні документи знаходяться у бухгалтерії головного підприємства, на вимогу перевіряючих надано на машинному носії звіт про партію товару на загальну суму 78991,54 грн., яка і використана при розрахунку штрафних санкцій.
Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з огляду на таке.
Пунктом 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних санкцій за оспорюваним рішенням стали висновки податкового органу про порушення позивачем порядку ведення обліку товарних запасів.
Свою позицію податковий орган мотивує відсутністю безпосередньо у місці реалізації товарів первинних документів, якими оформлювалося надходження товару та його оприбуткування.
Однак, виходячи з аналізу норм ст.ст.3 та 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» покладений на суб?єкта підприємницької діяльності обов?язок ведення товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації не включає в себе обов?язку ведення та зберігання документів обліку, за якими такі товари придбавались, саме в місці реалізації товарів.
Матеріалами справи підтверджується, що облік товарів, які перебували у позивача на реалізації, здійснювався на підставі належним чином оформлених накладних, інших первинних документів бухгалтерського обліку, що були надані позивачем у ході розгляду справи.
Відсутність цих документів на час перевірки у структурному підрозділі позивача обумовлена зберіганням первинних документів у бухгалтерії підприємства за юридичною адресою, що знаходиться поза межами місця реалізації товарів.
Такі дії позивача відповідають змісту частини сьомої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якою визначено обов'язок підприємства забезпечувати належне зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку протягом встановленого строку, а також пункту 6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, згідно з яким первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальність осіб, уповноважених головним бухгалтером.
З метою врегулювання порядку здійснення облікової політики, позивачем видано наказ №357 від 30.12.2009 «Про облікову політику на 2010 рік», за яким бухгалтерський облік філії ведеться централізовано, у зв?язку з чим первинні документи знаходяться в бухгалтерії головного підприємства.
За місцем проведення розрахункових операцій у філії позивача на підтвердження внутрішнього переміщення товарів ведеться звіт про партії товарів, який був наданий до перевірки.
Крім того, накладні, товарно-транспортні накладні є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, оскільки вони є підтвердженням витрат на придбання, а не підставою для обліку товарних запасів.
За таких обставин податковим органом було безпідставно кваліфіковано відсутність первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей у місці їх фактичної реалізації як порушення позивачем вимог п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Виходячи з викладеного, порушення судами норм матеріального права є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОДЕСА-АВТО» задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011 скасувати.
Прийняти нову постанову. Позов задовольнити. Скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про застосування до штрафних (фінансових) санкцій від 22.03.2010 №0000141510.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ОДЕСА-АВТО» (65070, м.Одеса, вул.25-ї Чапаєвської дивізії, 15-а, код ЄДРПОУ 03120420) судові витрати в розмірі 14 (Чотирнадцять) грн. 80 коп.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун