22 січня 2015 року м. Київ К/800/34168/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Шведа Е.А.,
розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 року у справі за позовом ТОВ "САВ-Дістрибьюшн" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про визнання незаконними дій, скасування наказу, постанови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "САВ-Дістрибьюшн" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовами до державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області про:
визнання незаконним та скасування наказу від 11.11.2013 року № 510, визнання незаконними дій щодо проведення перевірки та складення акту № 0462 від 11.11.2013 року, визнання незаконною та скасування постанови про накладення стягнень №6 від 02.12.2013 року, визнання незаконними дій щодо внесення в акт № 0462 від 11.11.2013 року відомостей про створення перешкод у проведенні перевірки;
визнання протиправною та скасування постанови від 02.12.2013 року №71, визнання протиправним та скасування наказу № 146 від 08.11.2013 року, визнання незаконними дій щодо проведення перевірки, визнання незаконними та скасування рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 135, № 136 від 25.11.2013 року;
визнання протиправною та скасування постанови від 02.12.2013 року № 74, визнання протиправним та скасування наказу № 147 від 11.11.2013 року, визнання незаконними дій щодо проведення перевірки, визнання незаконними та скасування рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 141, № 142 від 27.11.2013 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 року скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2014 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування постанови Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області № 6 від 02.12.2013 року. Прийнято у цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною і скасовано постанову Державної інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області № 6 від 02.12.2013 року. В іншій частині постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2014 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Інспекція з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На підставі частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.
Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у жовтні 2013 року до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекції України) надійшов лист Генеральної прокуратури України від 21.10.2013 року №07/1/3-16314-13 та депутатське звернення народного депутата України В.В.Бойка від 11.10.2013 року №216-к, яким останній повідомив про випадки продажу контрафактної та несертифікованої продукції у торгівельній мережі магазинів побутової техніки "Фокстрот".
Листом від 05.11.2013 року №5090-2-7/6 Держспоживінспекція України доручила керівникам територіальних підрозділів здійснити позапланові заходи з перевірки продукції, яка реалізується у торгівельній мережі магазинів побутової техніки "Фокстрот".
Отримавши від Держспоживінспекції України згоду на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю, відповідач призначив ряд позапланових перевірок позивача з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів та законодавства про державний ринковий нагляд.
Так, наказом № 510 від 11.11.2013 року призначена позапланова перевірка магазину "Фокстрот" ТОВ "САВ-Дістрибьюшн", що знаходиться за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Соборна, 25, щодо вимог законодавства про захист прав споживачів, норм і правил; наказом № 146 від 08.11.2013 року призначена позапланова перевірка магазину "Фокстрот", що знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Свободи,73, щодо дотримання вимог законодавства про державний ринковий нагляд та додержання обов'язкових вимог щодо характеристик продукції; наказом № 147 від 11.11.2013 року призначена позапланова перевірка магазину "Фокстрот", що знаходиться за адресою: м. Нетішин, просп. Курчатова, 6, щодо дотримання вимог законодавства про державний ринковий нагляд та додержання обов'язкових вимог щодо характеристик продукції.
На підставі наказу №510 від 11.11.2013 року про проведення позапланової перевірки магазину "Фокстрот" за адресою: м. Кам'янець-Подільський, вул. Соборна, 25 щодо вимог законодавства про захист прав споживачів, норм і правил відповідач оформив направлення на перевірку № 02-20/510 від 11.11.2013 року з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів, зазначених у зверненні вх. № 1559 від 06.11.2013 року.
Перед початком позапланової перевірки відповідач ознайомив позивача з наказом на її проведення та вручив направлення на перевірку, що підтверджується підписом керуючого магазином Широкова Д.В. на звороті направлення та журналом реєстрації перевірок, в якому перевіряючим вчинений відповідний запис.
Позивач відмовився надати перевіряючому документи, які підтверджують якість продукції. Факт відмови позивача у наданні документів відображений в акті перевірки від 11.11.2013 року № 0462. Акт перевірки представник позивача підписав з зауваженнями, зазначивши, що при перевірці не надані наказ на проведення перевірки та дозвіл Держспоживстандарту на проведення перевірки, а перевірка проведена з порушенням ст. 6 Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". В той же час, ознайомившись з актом перевірки, в розділі 2 якого зазначено, що під час її проведення з'ясовувалися лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її здійснення, представник магазину жодним чином не висловив свою незгоду з зазначеним. В зауваженнях до акта перевірки представник магазину не зазначив також, що надавав перевіряючим документи, які підтверджують якість продукції. В акті перевірки також відсутні відомості про надання витребуваних документів.
Інспекція з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області постановою № 6 від 02.12.2013 року на підставі ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" застосував до позивача штраф у розмірі 61706780 грн. за створення перешкод у проведенні перевірки.
На підставі наказу № 146 від 08.11.2013 року про проведення позапланової перевірки магазину "Фокстрот", що знаходиться в м. Хмельницькому по вул. Свободи, 73, та направлення на проведення перевірки, врученого представнику позивача до початку перевірки, відповідачем проведена позапланова перевірка характеристик продукції, що реалізується вказаним об'єктом торгівлі.
За результатами перевірки складений акт перевірки характеристик продукції від 08.11.2013 року № 0116, яким зафіксоване порушення позивачем п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності та ненадання декларації про відповідність.
На підставі акта перевірки від 08.11.2013 року № 0116 відповідач прийняв постанову № 71 від 02.12.2013 року про накладення на позивача штрафу згідно з п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" за розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, в розмірі 3400 грн.
На підставі наказу №147 від 11.11.2013 року про проведення позапланової перевірки магазину "Фокстрот", що знаходиться в м. Нетішин, просп. Курчатова, 6, та направлення на проведення перевірки №03-09/147 від 11.11.2013 року, врученого представнику магазину до початку перевірки, відповідачем проведена позапланова перевірка характеристик продукції, що реалізується вказаним об'єктом торгівлі.
За результатами перевірки складений акт перевірки характеристик продукції від 12.11.2013 року № 0119, яким зафіксоване порушення позивачем п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" і введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі, нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів. Акт вручений представнику позивача, який у графі "зауваження" вказав, що перевірка проведена незаконно.
На підставі акта перевірки від 12.11.2013 року № 0119 відповідач прийняв постанову №74 від 02.12.2013 року про накладення на позивача штрафу згідно з п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" за введення в обіг продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, в розмірі 17000 грн.
За результатами розгляду матеріалів перевірок відповідачем винесені проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, згідно з якими встановлені обмежувальні (корегувальні) заходи: приведення продукції у відповідність з встановленими вимогами та надання товарно-супровідної документації, обмеження надання продукції на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку та надання товарно-супровідної документації, відповідно.
25.11.2013 року Держспоживінспекцією у Хмельницькій області винесено рішення №135 та №136 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а 27.11.2013 року - рішення №141 та №142 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.
Відповідно до частини 1 статті 8, статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом, надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Позивач, відмовивши у наданні посадовій особі відповідача документи з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), порушив свій обов'язок встановлений Законом.
Саме у зв'язку з порушенням позивачем статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відповідачем винесено постанову № 5 від 02.12.2013 року "Про накладення стягнень".
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції відносно того, що сума штрафних санкцій, визначена в оскарженій постанові є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за створення перешкод службовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та структурного підрозділу з питань захисту прав споживачів органу місцевого самоврядування у проведенні перевірки якості продукції, а також правил торговельного та інших видів обслуговування - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості реалізованої продукції за попередній календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, за змістом наведеної норми, на підставі якої відповідачем застосовано санкції, для застосування санкцій необхідно встановити вартість реалізованої продукції за попередній календарний місяць.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, вартість реалізованої продукції позивача взята із листа Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 2336/8/26-59-15-03-59 від 21.11.2013 року, отриманого на запит Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів № 764/7/26-15-07-1015 від 21.11.2013 року, згідно якого операції на митній території України за жовтень 2013 року, що оподатковуються основною ставкою становлять 617067800 грн.
Отже, обставини справи свідчать, що відповідач ототожнив поняття "операції на митній території України, що оподатковуються" та "вартість реалізованої продукції", що призвело до невірного обрахунку відповідачем штрафних санкцій.
Крім того, як зазначено в листі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 2336/8/26-59-15-03-59 від 21.11.2013 року, інформація взята з декларації з податку на додану вартість ТОВ "САВ-Дістрибьюшн" 35625082 від 20.11.2013 року.
Проте, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, для визначення вартості реалізованої продукції потрібно дослідити відповідні бухгалтерські документи, а не податкову звітність позивача.
У касаційній скарзі відповідач не погоджується із зазначеним вище висновком та зазначає, що інформація, яка міститься у листі про операції на митній території України, що оподатковуються, базується на даних бухгалтерської звітності.
Проте зазначеним доводам відповідача вже надано оцінку судом апеляційної інстанції, з якою погоджується колегія суддів.
До декларації з податку на додану вартість включається вартість всіх здійснених позивачем операцій, які оподатковуються податком на додану вартість, а не тільки грошове вираження операцій з продажу товарів в певній мережі магазинів, тому є неможливим визначення вартості реалізованої продукції на підставі даних з декларації по податку на додану вартість.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що встановивши невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину (пункт, речення) рішення або рішення в частині нарахування певної суми штрафних (фінансових) санкцій.
Враховуючи те, що відповідачем неправильно зроблено розрахунок штрафних санкцій, постанова № 5 від 02.12.2013 року "Про накладення стягнень" підлягає скасуванню повністю, оскільки суд не може самостійно нараховувати санкції та підміняти державний орган у питанні визначення розміру санкцій.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо визнання протиправною і скасування постанови відповідача про накладення стягнень.
Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені статей 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 220, 2222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Хмельницькій області залишити без задоволення, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: