22 січня 2015 року м. Київ К/800/35422/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Прокуратури Автономної Республіки Крим на постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 року у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу "Дружба-4, Причал-263" до Глазівської сільської ради, третя особа: Керченська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, про скасування рішень,
Обслуговуючий кооператив "Дружба-4, Причал-263" звернувся до суду з позовом до Глазівської сільської ради про скасування рішень.
Постановою Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано:
- рішення 16 сесії 6 скликання від 07.07.2012 року «Про скасування рішення 12 сесії 5 скликання Глазівської сільради від 08.05.2007 року «Про складання технічної документації по інвентаризації земельної ділянки, зайнятої човновим кооперативом «Дружба-4»,
- рішення 16 сесії 6 скликання від 04.07.2012 року «Про скасування рішення 23 сесії Глазівської сільради 5 скликання від 29.10.2008 року «Про продовження строку дії рішення від 03.03.1993 року»,
- рішення 16 сесії 6 скликання від 04.07.2012 року «Про скасування рішення 28 сесії 5 скликання від 23.06.2009 року «Про внесення змін в рішення 23 сесії 5 скликання від 23.10.2008 року «Про продовження строку дії рішення від 03.03.1993 року, як протиправні.
В задоволенні вимог про скасування рішення 2 сесії 6 скликання від 24.11.2010 року «Про затвердження корегування Генерального плану с. Осовіне» відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Прокуратура Автономної Республіки Крим подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням 14 сесії 21 скликання Глазівської сільської ради Ленінського району АР Крим від 29.04.1994 року скасовано рішення сесії від 03.03.1993 року про відвід земельної ділянки обслуговуючому кооперативу «Дружба-4 площею 1,5 га в с. Осовіне.
Разом з тим, рішенням 12 сесії 5 скликання від 08.05.2007 року Глазівської сільської Ради Обслуговуючому кооперативу "Дружба-4 Причал 263" надано згоду на складання технічної документації по інвентаризації земельної ділянки та передачі його в оренду строком на 49 років під човновим кооперативом "Дружба-4" в межах с. Осовіне.
Рішенням 23 сесії 5 скликання від 29.10.2008 року Глазівської сільської ради Ленінського району АР Крим було надано згоду на продовження строку дії рішення Глазівської сільської ради від 03.03.1993 року дачно-човновому кооперативу „Дружба-4" у зв'язку з відновленням документів по відводу земельної ділянки для передачі в оренду земельної ділянки площею 1,5 га зобов'язано голову кооперативу Калашникова В.П. оформити та надати для затвердження документацію по землеустрою, разом з тим зобов'язано укласти договір оренди землі з Глазівською сільською радою Ленінського району АР Крим.
Рішенням 28 сесії 5 скликання від 23.06.2009 року Глазівської сільської ради Ленінського району АР Крим "Про внесення змін до рішення 23 сесії 5 скликання від 29.10.2008 року" та "Про продовження строку дії рішення від 03.03.1993 року" пункти 1 та 2 вказаного рішення були викладені в іншій редакції, а саме: "Надати згоду на продовження строку дії рішення 23 сесії 5 скликання від 29.10.2008 року "Про продовження строку дії рішення від 03.03.1993 року", "Про оренду землі під обслуговуючим кооперативом "Дружба-4 Причал 263", у розмірі 1,5 га у с. Осовіне Ленінського району Автономної Республіки Крим строком на 49 років, у зв'язку з відновленням документів по відводу земельної ділянки" та зобов'язано голову кооперативу вчинити певні дії: оформити документацію по землеустрою, укласти договір оренди землі з Глазівською сільської ради Ленінського району АР Крим та надати технічну документацію по землеустрою для затвердження Глазівській сільській Раді.
На підставі рішення Глазівської сільської ради від 23.06.2009 року, 21.07.2009 року між Обслуговуючим кооперативом "Дружба-4 Причал 263" та ТОВ "Земля" було укладено договір, предметом якого було складення технічної документації по землеустрою та договір по виконанню проектно-пошукових робіт від 15.09.2009 року з проектною організацією "Керчпроект".
Листом проектної фірми "Керчпроект" від 20.11.2009 року (вих. № 20/11-09) було повідомлено позивача, що проект планувальної організації території Обслуговуючого Кооперативу "Дружба-4 Причал 263" у с. Осовіне, Ленінського району виконаний, однак погодження його можливе тільки після розробки та затвердження генерального плану с. Осовине.
Листом ТОВ "Земля" від 29.11.2012 року (вих. № 769) було встановлено, що виконання договору від 21.07.2009 року було зупинено.
Таким чином, Обслуговуючий Кооператив "Дружба-4 Причал 263" припинив виконання договорів від 21.07.2009 року та 15.09.2009 року, у зв'язку з тим, що Глазівська сільська рада не погоджувала місцезнаходження кооперативу в с. Осовіне, Ленінського району, АР Крим, що підтверджується рішенням 33 сесії 5 скликання Глазівської сільської ради Ленінського району АР Крим від 26.05.2010 року "Про підтвердження знаходження кооперативу «Дружба-4 Причал 263" в межах с. Осовіне», яким відмовлено у підтвердженні місцезнаходження Обслуговуючого Кооперативу «Дружба-4 Причал 263» в межах с. Осовіне.
Як встановлено, постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 року у справі № 2а-113/32/12 задоволено адміністративний позов Обслуговуючого кооперативу «Дружба-4 Причал 263». Скасовано рішення 9 сесії VІ скликання Глазовської сільської ради Ленінського району АР Крим від 09.12.2011 року «Про відмову згоди на узгодження місця знаходження кооперативу «Дружба-4 Причал 263» у межах с. Осивіни».
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься вирішення відповідно до законодавства питання про регулювання земельних відносин, які вирішуються на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад.
Відповідно до п. 1 ст. 122 Земельного Кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до приписів статті 16 Закону України "Про оренду землі" особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання), розгляд якої і надання земельної ділянки в оренду проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Частинами першою, другою, третьою, одинадцятою статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у надання такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів,затверджених у встановленому законом порядку.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно необґрунтованості доводів Глазівської сільської ради та Керченського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронної сфері, що оскільки підставою для набуття прав на земельну ділянку за позивачем було рішення Глазівської сільської рада від 03.03.1993 р. «Про відведення земельної ділянки дачно-човновому кооперативу «Дружба-4», яке було скасовано Глазівською сільською радою 29.04.1994 р., тобто було скасовано підстави для набуття прав на земельну ділянку, що в подальшому унеможливлює прийняття будь-яких рішень стосовно продовження їх строку дії та виконання, оскільки, по - перше, рішенням 14 сесії 21 скликання Глазівської сільської ради Ленінського району АР Крим від 29.04.1994 р. скасовано рішення сесії від 03.03.1993 р. про відвід земельної ділянки обслуговуючому кооперативу «Дружба-4 площею 1,5 га в с. Осовіне, в той час як рішеннями Глазовської сільської ради від 08.05.2007 р., 29.10.2008 р., від 23.06.2009 р. закріплені інші правовідносини сторін, а саме: щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; по - друге, приймаючи зазначені рішення про продовження терміну оформлення технічної документації на виготовленні проекту відводу земельної ділянки та строку дії рішення Глазовської сільської ради від 03.03.1993 р., відповідач на свій розсуд не користувався своїм рішення 29.04.1994 р., що безумовно не може впливати на права позивача, оскільки відповідач своїми рішеннями від 08.05.2007 р., 29.10.2008 р., від 23.06.2009 р. фактично визнав право позивача на вчинення певних дій на виготовлення проекту відводу земельної ділянки та передачу її в оренду.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року №7-рп/2009 положення ч. 2 ст. 19, ст. 144 конституції України (254к/9б-ВР), ст. 25, частин першої, десятої ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті чинення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з цим, у вказаному рішенні Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про часткове задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Прокуратури Автономної Республіки Крим відхилити, постанову Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: