"03" лютого 2015 р. м. Київ К/800/36770/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Білуги С.В.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Чернівецької обласної митниці на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернівецької обласної митниці, Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Чернівецької обласної митниці, Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги позивача задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Чернівецької обласної митниці від 14 листопада 2012 року №1039-К про звільнення з 14 листопада 2012 року з державної служби в митних органах з посади старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Кельменці» Чернівецької обласної митниці ОСОБА_2 Поновлено позивача на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Кельменці» Чернівецької обласної митниці або на рівнозначній посаді. Зобов'язано Чернівецьку обласну митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 14 листопада 2012 року по 13 червня 2013 року. В решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі представник Чернівецької обласної митниці просить постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року скасувати, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення суду першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року у справі №2а/2470/2205/12 наказом Державної митної служби України №2575-к від 08 листопада 2012 року було скасовано наказ Державної митної служби України «Про припинення перебування на державній службі» від 11 липня 2012 року №1459-к та поновлено ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Кельменці» Чернівецької обласної митниці з 13 липня 2012 року. З даним наказом позивача було ознайомлено 14 листопада 2012 року.
У зв'язку з реорганізацією відділу митного оформлення №1 митного поста «Кельменці» Чернівецької обласної митниці та відмовою позивача від запропонованої посади, наказом Чернівецької обласної митниці «Про визначення робочого місця ОСОБА_2.» від 14 листопада 2012 року №1036-К позивачу було визначено робоче місце в приміщенні відділу кадрової роботи адмінбудинку Чернівецької обласної митниці за адресою: м. Чернівці вул. Руська, 248-М, визначивши робочі дні з понеділка по четвер (з 09:00 год. до 18:00 год.) та п'ятниця (з 09:00 год. до 16:45 год.), обідня перерва з 13:00 год. до 13:45 год. Будь-яких заяв чи звернень від позивача про незаконність переведення та про зміну йому робочого місця не надходило.
Судами також було встановлено, що ОСОБА_2 14 листопада 2012 року був відсутній в службовому приміщенні адміністративного будинку Чернівецької обласної митниці з 12 год. 50 хв. до 13 год. 00 хв. та з 13 год. 45 хв. до 17 год. 30 хв., про що було складено відповідний акт від 14 листопада 2012 року.
Крім того, судом першої інстанції було досліджено журнал тимчасового допуску до адмінприміщення громадян та встановлено, що позивач 14 листопада 2012 року тільки з 12:00 год. до 12:50 год. та з 17:27 год. до 17:35 год. перебував в адміністративному приміщенні Чернівецької обласної митниці
Цього ж дня, о 17 год. 30 хв., в службовому приміщенні відділу кадрової роботи адмінбудинку митниці позивачу було запропоновано надати пояснення щодо причини його відсутності на роботі з 12 год. 50 хв. до 13 год. 00 хв. та з 13 год. 45 хв. по 17 год. 30 хв. Від надання пояснень ОСОБА_2 відмовився. Мотивів своєї відмови від надання пояснень не повідомив, про що було складено акт від 14 листопада 2012 року.
Наказом Чернівецької обласної митниці від 14 листопада 2012 року №1039-К старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Кельменці» Чернівецької обласної митниці ОСОБА_2 було звільнено 14 листопада 2012 року із займаної посади за прогул без поважних причин на підставі пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України.
Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем цілком обґрунтовано звільнено позивача на підставі пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України за прогул.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач по відношенню до ОСОБА_2 діяв не у спосіб, передбачений законами України, без урахування всіх обставин справи.
Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Як роз'яснено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року №9 при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 Кодексу законів про працю України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з'ясування поважності причини його відсутності, обставини за яких вчинено проступок, а також вина працівника.
Таким чином, з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що доведена відповідачем відсутність ОСОБА_2 на робочому місці більше трьох годин без поважних причин стала обґрунтованою причиною для звільнення позивача за прогул згідно пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги позивача, судом апеляційної інстанції не було спростовано доводи окружного суду з приводу безповажності причин відсутності ОСОБА_2 на роботі більше трьох годин протягом робочого дня - 14 листопада 2012 року.
Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду першої інстанції, з яким також погодився і суд апеляційної інстанції, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій посадових осіб Державної митної служби та Чернівецької обласної митниці щодо умисного невиконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 року у справі №2а/2470/2205/12 і фактичного поновлення на роботі та допуску до виконання позивачем службових обов'язків, функцій митного контролю, визначених посадовою інструкцією для такого роду уповноважень працівника митниці, не підлягають задоволенню, оскільки на підставі наказу Державної митної служби України, митним органом в трудовій книжці позивача серії АХ №6854356 зроблено запис за №27 про недійсність запису №23 та поновлено його на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Кельменці» Чернівецької обласної митниці.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року необхідно скасувати, оскільки вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року необхідно залишити в силі, оскільки вона є законною і обґрунтованою та постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу Чернівецької обласної митниці задовольнити.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Чернівецької обласної митниці, Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - скасувати, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 07 березня 2013 року - залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній