04 лютого 2015 року м. Київ К/800/38252/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Ємельянової В.І., Рецебуринського Ю.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013р. у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, третя особа - управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому про визнання дій протиправними та стягнення коштів, -
У квітні 2014 року позивач звернувся до суду із позовом про визнання дій протиправними та стягнення з відповідача 4220 грн шкоди, заподіяної незаконним утриманням збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при реєстрації автомобілю «Мазда-6».
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2013р. позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 4220 грн, сплачених ним помилково в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на користь відповідача при придбанні автомобіля «Мазда-6». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013р. рішення суду першої інстанції скасовано. Позов залишено без розгляду.
З таким рішенням апеляційного суду не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлене апеляційним судом рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29.10.2008р. позивач придбав автомобіль «Мазда 6» вартістю 168800 грн. При реєстрації даного авто в органах МРЕВ ДАІ позивач сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 4262,80 грн, що підтверджується квитанцією від 30.10.2008р.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на повернення сплаченої суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3% вартості автомобіля відповідно до положень Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, апеляційний суд виходив з того, що позивач, звернувшись до суду 05.04.2013р., пропустив шестимісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 99 КАС України, оскільки про порушення своїх прав він дізнався під час сплати вказаного збору 30.10.2008р., а не з листа відповідача від 27.03.2013р., як стверджує позивач у позові.
З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки позивачем не було наведено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, а обставини, які б заважали (робили б неможливим) звернення позивача до суду з цим позовом у межах встановленого строку, в матеріалах справи відсутні, суд апеляційної інстанції правомірно залишив позовні вимоги позивача без розгляду на підставі ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права. Оскаржуване судове рішення є законними та обґрунтованими, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013р. у даній справі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: В.І. Ємельянова
Ю.Й. Рецебуринський