10 лютого 2015 року м. Київ К/800/4938/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши дотримання ст. ст. 17, 20, 210, 211, 212 КАС України та відповідність вимогам ст. 213 КАС України касаційної скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів,
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на вказані судові рішення.
В результаті вивчення касаційної скарги встановлено її невідповідність ст. 213 КАС України, а саме, до скарги не додано документа про сплату судового збору (Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі, рахунок отримувача: 31210255700007, код ЄДРПОУ: 38004897, Код банку отримувача: 820019, Банк отримувач ГУ ДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходу бюджету: 22030005 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075), символ звітності: 255") або копії документа, який надає право на пільги щодо його сплати.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову розмір судового збору за вимоги майнового характеру складає 2 % розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, а за вимоги немайнового характеру 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно із підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору складає 70 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Із змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що предметом спору були вимоги, як майнового так і немайнового характеру.
Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги складає 70 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми за вимогу немайнового характеру, що складає 51,16 грн., та 70 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми за вимогу майнового характеру, що складає 1278,90 грн.
Посилання ж ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на пункт 1 частини 1статті 5 Закону України "Про судовий збір", як на підставу звільнення від сплати судового збору є помилковим, оскільки вказаним пунктом передбачено звільнення від сплати судового збору лише позивачів за подання позовів, звільнення ж особи від сплати судового збору в разі подання нею касаційної скарги вказаним пунктом не передбачено.
Згідно із ч.3 ст.214 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.213 цього Кодексу, застосовуються правила ст.108 цього Кодексу, які передбачають, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 108, 213, 214 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів залишити без руху та надати строк до 28 лютого 2015 року для усунення недоліків.
У разі невиконання вимог суду касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.