04 лютого 2015 року м. Київ К/9991/30843/12
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
при секретарі Стадницькій Ю.Є.,
за участю представників:
позивача - не з'явились,
відповідача - Української Т.О.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби (далі - СДПІ)
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.02.2012
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012
у справі № 2а/0570/682/2012
за позовом приватного акціонерного товариства "Міллер Брендз Україна" (далі - Товариство)
до СДПІ
про скасування податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
У січні 2012 року Товариство звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.06.2011 № 0000441313/25561/10/15-16-23/2, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 23 170 932 грн. із застосуванням 1 грн. штрафних санкцій.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21.02.2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012, позов задоволено з посиланням на те, що при формуванні податкової звітності з податку на прибуток за І квартал 2011 року платник правомірно врахував від'ємне значення податку на прибуток за 2010 рік, яке виникло за рахунок включення 20% від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2009 рік.
Не погоджуючись з висновками попередніх судових інстанцій, покладеними в основу прийняття оскаржуваних рішень, СДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові акти та відмовити у позові Товариства. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що правомірність включення до складу валових витрат у І кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в оспорюваній сумі не підтверджується документально.
Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги та поданих заперечень, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.
Як вбачається з установлених судами обставин справи, оспорюване податкові повідомлення-рішення було прийнято СДПІ за наслідками проведення камеральної перевірки податкової звітності Товариства з податку на прибуток за І квартал 2011 року, оформленої актом від 06.06.2011 № 368/15-16-23/2-00377457.
Під час цієї перевірки податковим органом виявлено, що у податковій декларації з цього податку за розглядуваний звітний період позивачем було помилково відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток попереднього податкового року в сумі 23 170 932 грн., позаяк у позивача у відсутнє від'ємне значення об'єкта оподаткування у 2010 році.
Згідно з абзацом другим пунктом 16.4 статті 16 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР) платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.
Пунктом 9 Закону України від 20.05.2010 № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було доповнено статтю 22 Закону № 334/94-ВР пунктом 22.4, за змістом якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
В силу вимог пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 2275-VI наведене правило набирає чинності з початку наступного звітного (податкового) періоду, за періодом, на який припадає набрання чинності цим Законом, тобто з ІІІ кварталу 2010 року.
Отже, при складенні податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року у складі валових витрат платника враховувався залишок непогашеного від'ємного значення з цього податку, однак не більше 20% від розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 01.01.2010.
Як вбачається з установлених судами обставин справи, від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за результатами діяльності Товариства за 2009 рік склало 264 610 591 грн.; керуючись наведеними правилами оподаткування, 20% від цієї суми (а саме - 52 922 118,20 грн.) було враховано позивачем при формуванні податкової звітності за ІІІ квартал 2010 року; до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року Товариством було включено решту від'ємного значення з податку на прибуток за 2009 рік, а також збитки за 2010 рік у сумі 23 170 932 грн. (з урахуванням зменшення платником від'ємного значення на 444 248 грн. за наслідками проведення податкової перевірки).
Приймаючи рішення про задоволення цього позову, суди попередніх інстанцій обґрунтовано послалися на абзац другий пункту 22.4 статті 22 Закону № 2275-VI, згідно з яким у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
На підставі цього суди цілком об'єктивно зазначили про відсутність підстав для виключення з податкової звітності Товариства з податку на прибуток за І квартал 2011 року збитків за 2010 рік та правомірно задовольнили позов.
Норми матеріального права було правильно застосовано судами, їх висновки відповідають установленим у справі обставинам та наявним у ній доказам, а відтак підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні. Інша ж оцінка скаржником фактичних обставин зі спору та тлумачення закону не є свідченням судової помилки.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21.02.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 у справі № 2а/0570/682/2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько