04 лютого 2015 року м. Київ К/9991/8280/12
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нефида" (далі - Товариство)
на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2011
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011
у справі № 2а/2570/2286/2011
за позовом Товариства
до державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі - ДПІ)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Позов подано про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 14.03.2011 № 0000652323, згідно з яким позивача притягнуто до відповідальності за несвоєчасне оприбуткування готівки у вигляді штрафу в сумі 74042,25 грн.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011, у позові відмовлено.
Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, Товариство звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти та задовольнити позов. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що судами було проігноровано цілодобовий режим роботи належної позивачеві АЗС, у зв'язку з чим оприбуткування готівкових коштів у межах 24-годинної зміни не може кваліфікуватися як несвоєчасне оприбуткування готівки.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що контролюючим органом було проведено перевірку належної позивачеві АЗС № 22 за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, оформлену актом від 02.03.2011. Під час цієї перевірки податковим органом було виявлено факт несвоєчасного оприбуткування Товариством грошових коштів у сумі 14808,45 грн. на підставі фіскального звітного чека від 25.01.2011 № 0356, який був роздрукований 26.01.2011 о 00 год. 05 хв.
Наведене стало підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 74042,25 грн. за порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення) згідно з оспорюваним рішенням.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні цього позову, суди попередніх інстанцій цілком об'єктивно виходили з такого.
У пункті 1.2 Положення зазначено, що оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно з пунктом 2.6 названого Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Пунктом 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Таким чином, наведеними законодавчими приписами встановлено обов'язок суб'єктів господарювання щоденно здійснювати роздрукування фіскального звітного чека з відображенням на його підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.
А відтак з огляду на установлений факт здійснення позивачем дій з оприбуткування готівкових коштів, отриманих Товариством 25.01.2011, лише 26.01.2011, тобто наступного дня, суди цілком об'єктивно підтримали правову позицію ДПІ зі справи стосовно несвоєчасного оприбуткування позивачем готівки, що, в свою чергу, обумовлює законність застосування до Товариства штрафу в оспорюваній сумі.
Доводи касаційної скарги щодо цілодобового режиму роботи на вказаній АЗС не спростовують зазначених висновків.
Так, за змістом пункту 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199 (далі - Вимоги), зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.
Відповідно до пункту 7 Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.
У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.
Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.
Наведений висновок цілком відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній ним у постанові від 13.03.2014 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ЛІА» ЛТД до державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області, третя особа - державна податкова інспекція в м. Лисичанську Луганської області, про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, в якій Верховний Суд України зазначив, що «аналіз положень пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та підпункту 2.6 глави 2 Положення свідчить, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО. У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності пункту 9 статті 3 Закону та підпункту 2.6 глави 2 Положення до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами пункту 4 статті 17 Закону та абзацу третього частини першої статті 1 Указу № 436/95 відповідно».
Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої та апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нефида" відхилити.
2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2011 у справі № 2а/2570/2286/2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько