"27" листопада 2014 р. м. Київ К/800/35884/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Блажівської Н.Є., Голубєвої Г.К., секретар судового засідання - Іванов Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів у Одеській області
на постановуОдеського окружного адміністративного суду від 04.03.2013
та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014
у справі №1570/6323/12
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Винзавод «Південні вікна»
доДержавної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби
провизнання протиправними дій,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Винзавод «Південні вікна» звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів у Одеській області, по проведенню 28.09.2012 зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків з 01.04.2009 по 31.03.2012, дій по складанню акту №1848/22-4/36155407 від 28.09.2012 та формуванню в ньому висновків про нереальність здійснення господарської діяльності позивача з контрагентами-резидентами за вказаний період.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2013у даній справі, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014, позов задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем згідно з п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України та на виконання протоколу від 25.09.2012 №1 засідання комісії з вирішення спірних питань, що виникають під час проведення документальних перевірок, здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічних звірок ТОВ «Винзавод «Південні вікна» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2009 по 31.03.2011.
Згідно інформаційної бази даних АІС «РПП» ДПІ у Приморському районі міста Одеси станом на 28.09.2012 значиться стан платника «9» - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».
28.09.2012 складено акт №1848/22-4/36155407 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Винзавод «Південні вікна» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з з 01.04.2009 по 31.03.2011».
Приймаючи рішення про задоволення позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що дії податкового органу по складанню акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є неправомірними, вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Правові підстави проведення зустрічної звірки визначені п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право з метою отримання податкової інформації проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 N1232 та Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженими наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 N236, визначено механізм дії податкового органу у разі необхідності здійснення такої звірки.
Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.
Окрім того, Додатком №3 до Методичних рекомендацій встановлено форму та вимоги щодо змісту і об'єму інформації, яка підлягає відображенню в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.
При цьому, слід зауважити, що п. 15 Додатку №3 Методичних рекомендацій передбачає зазначення встановлених даних про проведений аналіз наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження, з приміткою, що у разі наявності зазначається й інша інформація (в т. ч. отримана від підрозділів податкової міліції), що має відношення до питань запиту і може бути використана органом-ініціатором при перевірці. Одночасно надаються належним чином завірені копії таких документів, що не підтверджують дані платника податків, наведені у запиті.
Зі змісту викладеного випливає, що дії з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки не створюють будь-яких правових наслідків, а вчинення податковими органами дій по проведенню зустрічних звірок прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню зустрічних звірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.
Як установлено частиною 2 статті 124 Конституції України юрисдикція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Отже з наведеної норми Конституції України судова юрисдикція поширюється не загалом на всі суспільні правовідносини, а лише на такі, що врегульовані нормами права, тобто на правовідносини.
В свою чергу неодмінними елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Вказаний принцип також закріплений в частині 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Так, згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Виходячи з наведеного, платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.
Оскільки дії з проведення зустрічних звірок та зі складання актів за їх результатами не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що податковий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок, то дії щодо проведення зустрічної звірки не можуть вважатись протиправними.
З таких підстав, суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, ухвалили рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що постановою суду першої інстанції та ухвалою апеляційного адміністративного суду обставини справи встановлені повно та всебічно в обсязі, достатньому для прийняття рішення у справі, однак з неправильним застосуванням зазначених вище норм матеріального та процесуального права, що є підставою відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України для їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в позові.
За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 229, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів у Одеській області задовольнити.
2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04.03.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2014 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. Відмовити в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Винзавод «Південні вікна» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів у Одеській області про визнання дій протиправними.
5. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.П.Юрченко
Судді Н.Є.Блажівська
Г.К.Голубєва