17 лютого 2015 року Житомир справа № 806/5695/14
категорія 10.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сичової О.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1756,80 грн.,-
встановив:
Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені та Коростенському районі Житомирської області звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка виникла за липень - грудень 2010 року в розмірі 1756,80 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув. Надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не прибув. Надіслав до суду письмові заперечення, в яких зокрема просив справу розглянути без його участі.
Оскільки немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, але прибули не всі сторони, які беруть участь у справі, суд відповідно до ч.6 ст.128 КАС України розглядає дану справу у письмовому провадженні.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон).
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як платник страхових внесків в управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області, який обрав особливий спосіб оподаткування - "фіксований податок".
Згідно розрахунку сум, які підлягають сплаті за 3-4 квартал 2010 року з урахуванням частин сум єдиного або фіксованого податків, сума доплати становить 1756,80 грн.
Позивачем відповідачу направлялася вимога № Ф -608 від 17.06.2011 року на суму боргу 1756,80 грн.
Відповідач своїм правом на оскарження у встановленому законом порядку вказаної вимоги не скористався, тому заборгованість у сумі 1756,80 грн. вважається узгодженою.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача на позовну заяву, оскільки приписи ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI не розповсюджуються на спірні правовідносини, та вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абзацу 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Посилання відповідача щодо пропуску строків звернення позивача до суду з даним позовом, суд оцінює критично, оскільки відповідно до частини 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Суд також відзначає, що підставою для звернення позивача з даним позовом про стягнення страхових внесків в розмірі 1756,80 грн. є саме вимога Управління Пенсійного фонду України в м. Коростень від 17.06.2011 року №608, яка була вручена відповідачу 04.07.2011 року і на день вирішення даної справи, у суду відсутня інформація з приводу її оскарження, а тому заборгованість у сумі 1756,80 грн. вважається узгодженою.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.158-163 КАС України, суд,
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (іден. код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Коростені та Коростенському районі Житомирської області 1756,80 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків за липень - грудень 2010 року.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Сичова