10 лютого 2015 рокусправа № П/811/3188/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Служби безпеки в Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Управління Служби безпеки в Кіровоградській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду надійшов позов ОСОБА_1, в якому позивач просить: визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 в постановці на квартирний облік від 19.05.2014, яка зазначена в листі УСБУ в Кіровоградській області за № 61/М-54/25; визнати протиправною бездільність Управління Служби Безпеки України в Кіровоградській області щодо неприйняття рішення про постановку ОСОБА_1 та його сім'ю на квартирний облік; зобов'язання Управління Служби Безпеки України в Кіровоградській області поставити на квартирний облік ОСОБА_1 та його сім'ю, зі збереженням попереднього часу на отримання житла, з 10 листопада 2004 року.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 2003 року проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим та у 2010 році звільнений з військової служби у відставку за вислугою років.
При цьому позивач перебував на квартирному обліку Управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим з 10 листопада 2004 року та за період перебування на обліку житлом за рахунок держави не забезпечувався.
У зв'язку з анексією АР Крим позивач переїхав до м. Кіровоград та звернувся до відповідача із заявою про постановку його на квартирний облік Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області та про постановку на військовий облік Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області, за результатами розгляду якої Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області листом від 19.05.2014 № 61/М-54/25 повідомило, що не має правових підстав для взяття його на квартирний облік, оскільки Законом України «Про забезпечення прав і свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території» не врегульовано питання щодо забезпечення житлом осіб, які залишили тимчасово окуповану територію і потребують поліпшення житлових умов.
Ухвалюючи рішення в адміністративній справі суд першої інстанції не взяв до уваги приписи Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу).
Суд першої інстанції не визначив характер спірних правовідносин, адже позивач фактично оспорює своє право на належне житлове забезпечення.
На аналогічну правову помилку суду касаційної інстанції звернув увагу Верховний Суд України в постанові від 11 червня 2012 року, яка в силу приписів ч. 2 ст. 161 КАС України є обов'язковою для суду.
Переданий на вирішення суду спір між фізичною особою та органом державної влади не носить публічно-правовий характер, а випливає із житлових правовідносин.
Відповідно до ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України така категорія спорів відноситься до компетенції місцевих загальних садів та має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Колегії суддів Судових палат в адміністративних та цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 02.12.2014 також указали про належність подібного спору до повноважень цивільних судів, оскільки житлові відносини в контексті ст. 15 ЦПК України також включають і право на одержання житла в зв'язку з проходженням публічної служби.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки в Кіровоградській області задовольнити частково.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року № П/811/3188/14 скасувати, провадження у справі закрити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 12 лютого 2015 року.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова
Суддя: А.В. Суховаров