Рішення від 11.02.2015 по справі 910/28323/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2015Справа №910/28323/14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАКУР»

простягнення заборгованості в розмірі 61 288 грн. 48 коп.

Представники:

від Позивача: Сандрович Л.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАКУР» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 61 288 грн. 48 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 30 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАКУР» (Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу №LC6393-03/12, відповідно до умов якого Лізингодавець зобов'язався передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації, а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він передав у тимчасове володіння Відповідачу предмет лізингу - причіпний оприскувач Amazone Ux-5200 (2008 р.в)., що підтверджується актом приймання - передачі предмета лізингу від 05.04.2012 р. Проте Відповідач неналежним чином виконував умови Договору, у зв»язку з чим у нього утворилась заборгованість перед Позивачем по оплаті за лізингові платежі за період вересень - грудень 2014 року у розмірі 61 288 грн. 48 коп., з яких: відшкодування частини вартості предмета лізингу в розмірі 34 500 грн. 09 коп., комісія у розмірі 26 788 грн. 39 коп. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАКУР» 61 288 грн. 48 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.12.2014 р. порушено провадження у справі № 910/28323/14, судове засідання призначено на 21.01.2015 р.

21.01.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представники сторін вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 19.12.2014 року не виконали.

Суд, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження сплати заборгованості за Договором фінансового лізингу №LC6393-03/12 від 30.03.2012 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.01.2015 року відкладено розгляд справи на 11.02.2015 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження по справі, витребуванням додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 11.02.2015 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 31.01.2015 року уповноваженій особі Відповідача, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 11 лютого 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

30 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАКУР» (Лізингоодержувач) було укладено Договір фінансового лізингу №LC6393-03/12, відповідно до умов якого Лізингодавець зобов'язався передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації, а Лізингоодержувач зобов'язався прийняти Предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору.

Вартість предмета Лізингу на момент підписання цього Договору становить 400 000 грн. 00 коп. (в тому числі 20% ПДВ). (п.2.1 Договору)

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що заборгованість Лізингоодержувача перед Лізингодавцем виникає в момент передачі Предмета лізингу Лізингоодержувачу в сумі, що перевищує розмір фактично сплаченого Лізингоодержувачем авансового лізингового платежу, розрахованого за правилами цього розділу, по відношенню до вартості Предмета лізингу, зазначеної в п.2.1 цього Договору.

Відповідно до п.4.1 Договору Лізингоодержувач за цим Договором сплачує відсотки за фінансування та поточні лізингові платежі.

Згідно з п.4.2 Договору Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування у період з моменту передачі предмета Лізингу до настання першого періоду лізингу за ставкою LIBOR 3М плюс 10,30% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п.3.1 цього Договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу, крім того ПДВ.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує Лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості Предмета лізингу та комісії Лізингодавця.

Розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п.4.2 цього Договору, від заборгованості Лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно Графіку. Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту. (п.4.4 Договору)

Відповідно до п.4.6 Договору оплата всіх лізингових платежів за цим Договором здійснюється Лізингоодержувачем в національній валюті - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця.

Згідно з п.8.1 Договору цей Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх обов»язків за цим Договором.

Додатком №1 до Договору фінансового лізингу №LC6393-03/12 від 30.03.2012 року сторони передбачили Графік розрахунку заборгованості за період з травня 2012 р. по квітень 2015 р.

Специфікацією, що є Додатком №2 до Договору фінансового лізингу №LC6393-03/12 від 30.03.2012 року, Сторони визначили найменування, кількість, марку, модель, рік випуску, ціну Предмету лізингу.

Додатком №4 до Договору фінансового лізингу №LC6393-03/12 від 30.03.2012 року визначені Загальні умови фінансового лізингу.

Згідно з п.5.2 Загальних умов Лізингоодержувач щомісячно на підставі рахунку Лізингодавця до 8 числа поточного місяця сплачує відсотки за фінансування, нараховані за попередній місяць згідно з п.4.2 цього Договору.

Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісячно авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п.5.4 цих Правил на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електрону адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв»язку. (п.5.3 Загальних умов)

Пунктом 5.4 Загальних умов передбачено, що Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу Лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця.

05 квітня 2012 року на виконання умов Договору фінансового лізингу №LC6393-03/12 від 30.03.2012 року Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач прийняв у користування Предмет лізингу згідно Специфікації - причіпний Обприскувач Amazone Ux-5200 (2008 р.в.), № шасі UX 00001674, що підтверджується актом приймання - передачі предмета лізинга, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАКУР».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконував умови Договору, у зв»язку з чим у нього утворилась заборгованість перед Позивачем по оплаті за лізингові платежі за період вересень - грудень 2014 року у розмірі 61 288 грн. 48 коп., з яких: відшкодування частини вартості предмета лізингу в розмірі 34 500 грн. 09 коп., комісія у розмірі 26 788 грн. 39 коп. Таким чином, Позивач просить Суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАКУР» 61 288 грн. 48 коп.

06.10.2014 року Позивачем на адресу Відповідача за вих. №1497-10/2014 була надіслана вимога про сплату заборгованості у розмірі 653 547 грн. 83 коп., в тому числі й за Договором фінансового лізингу №LC6393-03/12 від 30.03.2012 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору фінансового лізингу №LC6393-03/12 від 30.03.2012 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором фінансового лізингу, а тому правове регулювання спірних правовідносин здійснюється в т.ч. положеннями § 1 глави 58 Цивільного кодексу України, статті 292 Господарського кодексу України та Закону України «Про фінансовий лізинг».

Відповідно до частини 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно зі статтею 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Частиною 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором, а пунктом 3 частини 2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Стаття 524 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, Суд звертає увагу, що положення чинного законодавства, хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на встановлення в договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Суд зазначає, що факт виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» своїх зобов'язань за Договором фінансового лізингу №LC6393-03/12 від 30.03.2012 року та передачі майна у лізинг підтверджується актом приймання - передачі предмета лізинга, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ШАКУР», який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Відповідно до п.4.1 Договору Лізингоодержувач за цим Договором сплачує відсотки за фінансування та поточні лізингові платежі.

Згідно з п.4.2 Договору Лізингоодержувач сплачує відсотки за фінансування у період з моменту передачі предмета Лізингу до настання першого періоду лізингу за ставкою LIBOR 3М плюс 10,30% від всієї суми заборгованості, визначеної в порядку п.3.1 цього Договору. Сума відсотків в грошовому еквіваленті іноземної валюти підлягає перерахунку у гривню за курсом продажу, крім того ПДВ.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що Лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує Лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості Предмета лізингу та комісії Лізингодавця.

Згідно з п.5.2 Загальних умов Лізингоодержувач щомісячно на підставі рахунку Лізингодавця до 8 числа поточного місяця сплачує відсотки за фінансування, нараховані за попередній місяць згідно з п.4.2 цього Договору.

Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісячно авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п.5.4 цих Правил на підставі рахунку Лізингодавця, направленого на вказану в Договорі електрону адресу Лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв»язку. (п.5.3 Загальних умов)

Пунктом 5.4 Загальних умов передбачено, що Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу Лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку Лізингодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв»язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договором фінансового лізингу №LC6393-03/12 від 30.03.2012 року щодо своєчасної сплати комісії та відшкодування частини вартості Предмета лізингу Лізингодавцю, утворилась заборгованість за період вересень 2014 року - грудень 2014 року в загальному розмірі 61 288 грн. 48 коп., з яких: 34 500 грн. 09 коп. - відшкодування частини вартості предмета лізингу та 26 788 грн. 39 коп. - комісія на підставі рахунків - фактур №LC6393-03/12/29-057 від 01.09.2014 року, № LC63923-03/12/30-059 від 01.10.2014 року, №LC6393-03/12/31-061 від 03.11.2014 року, №LC6393-03/12/31-063 від 01.12.2014 року.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Банк Аваль» в розмірі 61 288 грн. 48 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору фінансового лізингу, не здійснив оплату лізингових платежів в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 61 288 грн. 48 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ШАКУР» (04070, м.Київ, ВУЛИЦЯ СПАСЬКА, будинок 11, Ідентифікаційний код юридичної особи 32668563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль» (04073, м.Київ, ПРОСПЕКТ МОСКОВСЬКИЙ, будинок 9, корпус 5, офіс 101, Ідентифікаційний код юридичної особи 34480657) 61 288 (шістдесят одну тисячу двісті вісімдесят вісім) грн. 48 (сорок вісім) коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13 лютого 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин

Попередній документ
42725943
Наступний документ
42725945
Інформація про рішення:
№ рішення: 42725944
№ справи: 910/28323/14
Дата рішення: 11.02.2015
Дата публікації: 18.02.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Лізингові правовідносини