ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.02.2015Справа №910/24823/13
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., суддів - Васильченко Т.В., Цюкало Ю.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Екософт»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діфрано Юніон»
про стягнення 156 472 грн. 60 коп.
Представники:
від Позивача: Старіков А.В. (представник за Довіреністю);
Лебедєв А.Ю. (представник за Довіреністю);
від Відповідача: Моісеєнко Б.І. (представник за Довіреністю)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Екософт» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діфрано Юніон» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 156 472 грн. 60 коп.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що згідно з видатковою накладною №ЕК-10/07/2-12 від 10 липня 2012 року Позивач поставив Відповідачу товар (установку водопідготовки) на загальну суму 150 000 грн. 00 коп., який отримано уповноваженою особою Відповідача, що підтверджується довіреністю №79 від 10 липня 2012 року. Як зазначає Позивач, Відповідачем до теперішнього часу не була здійснена оплата за вказаною видатковою накладною на суму в розмірі 150 000 грн. 00 коп. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Екософт» в розмірі 150 000 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем свої зобов»язань, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діфрано Юніон» 3% річних у розмірі 6 472 грн. 60 коп.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/24823/13 та призначено її до розгляду на 23.01.2014 р.
Через канцелярію суду 22.01.2014 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Представником позивача було надано документи, які були залучені до матеріалів справи та надано усні пояснення по суті спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2014 р. розгляд справи було відкладено на 13.02.2014 р.
13.02.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів у відповідача, а саме: журналу реєстрації довіреностей за 2012 р., журналу реєстрації податкових накладних за 2012 р., декларації звітності з податку на додану вартість з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за 2012 р.
У судовому засіданні представником відповідача було надано суду документи по справі та клопотання про призначення судової експертизи щодо встановлення факту виконання підпису на довіреності № 79 від 10.07.2012 р. на одержання товару, стягнення вартості якого є предметом спору, власноруч Жадаєвим Д.Д. Представники сторін надали суду усні пояснення по справі.
Ухвалою суду від 13.02.2014 р. було викликано у судове засідання бухгалтера відповідача Шульженко Н.В., підпис якої міститься на видатковій накладній № ЕК-10/07/2-12 від 10.07.2012 р. та довіреності № 79 від 10.07.2012 р., та директора відповідача Жадаєва Д.Д.
У судовому засіданні представником відповідача було надано суду клопотання про витребування у позивача рахунку-фактури № 10/07/2-12 від 10.07.2012 р. та доказів його передачі відповідачу. Шульженко Н.В. у судове засідання не з'явилась. Представник відповідача підтримав клопотання про призначення у справі судової експертизи, розгляд якого було відкладено. Представники сторін надали суду усні пояснення по суті спору.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку направити судовий запит до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з метою отримання відповідної інформації, а також задовольнити клопотання, заявлені сторонами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2014 р. розгляд справи було відкладено на 06.03.2014 р.
У наданих суду поясненнях бухгалтер товариства відповідача Шульженко Н.В. та директор товариства відповідача Жадаєв Д.Д. зазначили, що не підписували документи, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог (видаткову накладну № ЕК-10/07/2-12 від 10.07.2012 р. та довіреність № 79 від 10.07.2012 р.), товар, зазначений в даних документах не одержували.
У судовому засіданні представник позивача надав суду письмові пояснення по справі стосовно рахунків та накладних. Представником відповідача були надані суду додаткові документи та письмові пояснення стосовно витребуваного журналу реєстрації довіреностей за 2012 р. та журналу реєстрації отриманих податкових накладних за 2012 р. Представники учасників процесу надали суду усні пояснення по суті спору. Представниками позивача та відповідача було надано суду спільне клопотання про продовження строку вирішення спору. Зазначене клопотання було судом задоволено.
Враховуючи заперечення відповідача, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи для визначення автентичності підпису Шульженко Н.В. до підпису, проставленому на видатковій накладній № ЕК-10/07/2-12 від 10.07.2012 р. та довіреності № 79 від 10.07.2012 р., а також визначення автентичності підпису Жадаєва Д.Д. до підпису, проставленому в довіреності № 79 від 10.07.2012 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2014 р. судом було призначено по справі № 910/24823/13 судову експертизу.
Відповідно до частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2014 р. було зупинено провадження у справі.
Через канцелярію суду з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання судових експертів про надання оригіналів досліджуваних документів необхідних для проведення судової експертизи, визначення і посвідчення певних зразків підпису та матеріали справи.
Дослідивши клопотання судового експерта № 5508/5509/14-32 про надання оригіналів досліджуваних документів по справі № 910/24823/13.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.
Судовий експерт, оскільки це необхідно для дачі висновку, має право, в тому числі, просити господарський суд про надання йому додаткових матеріалів (ч. 4 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 5 п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 р. № 4 клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів розглядається господарським судом після поновлення провадження у справі; за необхідності для розгляду такого клопотання суд може витребувати матеріали справи з експертної установи, а також повідомити учасників судового процесу про час і місце проведення відповідного судового засідання. Після розгляду клопотання провадження у справі знову зупиняється, а матеріали справи, якщо вони були витребувані судом, надсилаються до експертної установи.
Крім того, судом встановлено, що справа № 910/24823/13 відноситься до категорії складних, з огляду на що суд дійшов висновку призначити колегіальний розгляд справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. було поновлено провадження по справі № 910/24823/13 та призначено колегіальний розгляд останньої.
Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. було визначено склад колегії суддів: Удалова О.Г. (головуючий), Капцова Т.П., Цюкало Ю.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2014 р. справу № 910/24823/13 було прийнято до провадження колегією суддів, розгляд клопотання судового експерта призначено на 03.07.2014 р.
У судовому засіданні представник відповідача надав документи на виконання вимог ухвали суду, а саме: вільні зразки підписів Шульженко Н.В., оригінали необхідних документів, а також надав усні пояснення по справі. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2014 р. розгляд справи було відкладено на 22.07.2014 р.
Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 22.07.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Капцової Т.П. на лікарняному, було визначено новий склад колегії, а саме: Удалова О.Г. (головуючий), Васильченко Т.В., Цюкало Ю.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2014 р. справу № 910/24823/13 було прийнято до провадження колегією суддів.
У судовому засіданні представники позивача надали усні пояснення по справі та документи, які були залучені до матеріалів справи, серед яких оригінал видаткової накладної № ЕК-10/07/2-12 від 10.07.2012 р., оригінал довіреності № 79 від 10.07.2012 р. Представник відповідача надав усні пояснення.
Дослідивши клопотання судових експертів щодо надання додаткових матеріалів для проведення судово-почеркознавчої експертизи № 5508/5509/14-32, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання судових експертів.
Суд надав дозвіл на використання підписів від імені Жадаєва Д.Д., які знаходяться в матеріалах справи на а.с. 50, 51, 66, 70, 84, 82, 91, 92, 122-126, в якості вільних зразків, а також на а.с. 20, 21, 44, 45, 48, 113, 145-148 в якості умовно вільних зразків підпису від імені Жадаєва Д.Д.
Крім того, суд дійшов висновку направити повторний судовий запит до державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві з метою отримання необхідної інформації.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.07.2014 року було зупинено провадження у справі № 910/24823/13 до проведення експертизи та отримання висновку експерта.
26.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів №11685/11686/14-32 від 25.11.2014 року за результатами проведення судово - почеркознавчої експертизи у справі №910/24823/13 разом з матеріалами вказаної справи.
Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 27.11.2014 року призначено автоматичний розподіл справи № 910/24823/13, у зв'язку із закінченням повноважень судді Удалової О.Г.(головуючий).
Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/24823/13 передано до розгляду судді Чинчин О.В. (головуючий).
В зв'язку з тим, що до зупинення провадження, справа розглядалась колегією суддів, Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 року, справу №910/24823/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: суддя - Чинчин О.В. (головуючий), судді - Васильченко Т.В., Цюкало Ю.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 року справу №910/24823/13 прийнято до провадження колегією суддів, поновлено провадження по справі, судове засідання призначено на 17.12.2014 року.
17.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
17.12.2014 року в судове засідання з'явились представники позивача.Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.12.2014 року відкладено розгляд справи на 21.01.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, клопотанням Відповідача про відкладення розгляду справи.
21.01.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов Відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Відповідачем здійснено оплати згідно рахунку ЕК-10/07/2-12 на суму 82 500, 00 грн.
21.01.2015 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Суд, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:
1) Позивача надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням Відзиву та платіжних доручень Товариства з обмеженою відповідальністю "Діфрано Юніон".
2) сторін надати Акт звірки взаємних розрахунків згідно з видатковою накладною №ЕК-10/07/2-12.
Крім того, представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.
Суд відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника позивача, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.01.2015 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів, відкладено розгляд справи на 11.02.2015 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, витребуванням додаткових доказів по справі, клопотанням представника позивача про продовження строків розгляду спору.
11.02.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 21.01.2015 року, які долучені до матеріалів справи.
11.02.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла Заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив Суд стягнути з Відповідача борг у розмірі 67 500 грн. 00 коп. та 3% річних за період з 10.07.2012 року по 11.02.2015 року у розмірі 5 254 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. (п.3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)
За таких підстав, Суд приймає до розгляду Заяву Позивача про зменшення розміру позовних вимог від 11.02.2015 року та розглядає позовні вимоги про стягнення з Відповідача боргу в розмірі 67 500 грн. 00 коп. та 3% річних за період з 10.07.2012 року по 11.02.2015 року у розмірі 5 254 грн. 00 коп.
В судовому засіданні 11 лютого 2015 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав позовні вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити зменшені позовні вимоги. В судовому засіданні представник Відповідача надав усні пояснення по суті спору, викладені у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 11 лютого 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
10 липня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Екософт» за видатковою накладною № ЕК-10/07/2-12 від 10.07.2012 р. здійснило поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю «Діфрано Юніон», а саме: установки водопідготовки на загальну суму 150 000 грн. 00 коп.
Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою Відповідача, про що свідчить підпис Шульженко Н.В. та довіреність №79 від 10.07.2012 р., видана Відповідачем на ім'я Шульженко Н.В. на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Екософт» цінностей за рахунком - фактурою №10/07/2-12 від 10.07.2012 р.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначав, що Відповідачем не була здійснена оплата за вказаною видатковою накладною на суму в розмірі 150 000 грн. 00 коп. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.02.2015 року, яка прийнята Судом до розгляду, у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Екософт» в розмірі 67 500 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем своїх зобов»язань, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діфрано Юніон» 3% річних у розмірі 5 254 грн. 00 коп.
11.06.2013 року Позивачем була надіслана на адресу Відповідача претензія з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 150 000 грн. 00 коп., яка залишена останнім без відповіді і виконання.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Екософт» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 липня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Екософт» за видатковою накладною № ЕК-10/07/2-12 від 10.07.2012 р. здійснило поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю «Діфрано Юніон», а саме: установки водопідготовки на загальну суму 150 000 грн. 00 коп.
Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою Відповідача, про що свідчить підпис Шульженко Н.В. та довіреність №79 від 10.07.2012 р., видана Відповідачем на ім'я Шульженко Н.В. на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Екософт» цінностей за рахунком - фактурою №10/07/2-12 від 10.07.2012 р.
Видаткова накладна № 79 від 10.07.2012 р. підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.
Враховуючи заперечення Відповідача, ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.03.2014 року було призначено у справі судову експертизу для визначення автентичності підпису Шульженко Н.В. до підпису, проставленому на видатковій накладній № ЕК-10/07/2-12 від 10.07.2012 р. та довіреності № 79 від 10.07.2012 р., а також визначення автентичності підпису Жадаєва Д.Д. до підпису, проставленому в довіреності № 79 від 10.07.2012 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Так, висновком експертів за результатами проведення судово - почеркознавчої експертизи №11685/11686/14-32 від 25.11.2014 року, складеного Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз, встановлено, що підписи від імені Шульженко Н.В. в графі «Отримав (ла) Шульженко Н.В. за дов. №79 від 10.07.2012» в першому та другому примірниках Видаткової накладної №ЕК-10/07/2-12 від 10.07.2012, в графі «Підпис (зразок підпису особи, що одержала довіреність) засвідчую» в Довіреності №79 від 10.07.2012 виконані самою Шульженко Н.В.; підпис від імені Жадаєва Д.Д. в графі «Керівник підприємства Жадаєв Д.Д.» в Довіреності №79 від 10.07.2012 виконаний самим Жадаєвим Д.Д.
За приписами ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.
Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Суд приймає до уваги висновки експертів за результатами проведення судово - почеркознавчої експертизи №11685/11686/14-32 від 25.11.2014 року, складного Київським науково - дослідним інститутом судових експертиз, які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України), оскільки висновки судової експертизи узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності.
Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» зазначено, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що, за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено іншого строку оплати. Отже, обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст.692 ЦК) виникає з моменту його прийняття.
Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 року по справі №925/1332/13.
За таких підстав, Суд приходить до висновку, що Позивач довів суду належними засобами доказування факт виникнення між сторонами фактичних взаємовідносин з купівлі-продажу товару, оформлених у спрощений спосіб, факт поставки відповідачу товару, його прийняття без заперечень відповідачем та направлення йому вимоги про оплату отриманого товару, яку останній не виконав належним чином в строк, передбачений вимогами чинного законодавства України, а тому у Відповідача виникає зустрічне зобов»язання по оплаті за отриманий товар у розмірі 150 000 грн. 00 коп.
При цьому, Суд зазначає, що посилання в довіреності на рахунок - фактуру №10/07/2-12 від 10.07.2012 року замість рахунку - фактури № ЕК-10/07/2-12 від 10.07.2012 року не є підставою для невизнання факту отримання такою особою товару, а лише свідчить про порушення Відповідачем оформлення такої довіреності, але не спростовує факту отримання товару, оскільки довіреність передається продавцеві саме в момент отримання товару.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Екософт» було здійснено часткову оплату за видатковою накладною №ЕК-10/07/2-12 від 10.07.2012 року на загальну суму в розмірі 82 500 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №863 від 10.07.2012 р. на суму 50 000 грн. 00 коп., №999 від 28.01.2013 р. на суму 10 000 грн. 00 коп., №1046 від 01.03.2013 р. на суму 15 000 грн. 00 коп., №1052 від 08.04.2013 р. на суму 4 000 грн. 00 коп., №1058 від 15.04.2013 р. на суму 3 500 грн. 00 коп.
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Діфрано Юніон» перед Позивачем складає 67 500 грн. 00 коп.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України оплати Позивачу вартості за отриманий товар за видатковою накладною № ЕК-10/07/2-12 від 10.07.2012 року в повному обсязі.
Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України , не здійснив оплату за отриманий товар в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 67 500 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При зверненні до суду, з урахуванням Заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята Судом до розгляду, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 10.07.2012 р. по 11.02.2015 р. у розмірі 5 254 грн. 00 коп.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за отриманий товар за Видатковою накладною № ЕК-10/07/2-12 від 10.07.2012 року за загальний період прострочки з 10.07.2012 р. по 11.02.2015 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних у заявленому Позивачем розмірі 5 254 грн. 00 коп., оскільки відповідно до норм статті 83 Господарського процесуального кодексу України позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог, як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період з 11.07.2012 року по 11.02.2015 року у зв»язку з невірно визначеним Позивачем періоду початку прострочки.
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діфрано Юніон» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Екософт» підлягає стягненню основний борг у розмірі 67 500 грн. 00 коп. та 3% річних в розмірі 5 254 грн. 00 коп.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином, враховуючи те, що Суд прийняв до розгляду заяву Позивача про зменшення розміру позовних вимог від 11.02.2015 року, надмірно сплачена сума судового збору відповідно до платіжного доручення №13999 від 16 грудня 2013 року в розмірі 1 408 грн. 95 коп. підлягає поверненню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Екософт» - задовольнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діфрано Юніон» (02068, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДРАГОМАНОВА, будинок 19, Ідентифікаційний код юридичної особи 34968335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Екософт» (08200, Київська обл., місто Ірпінь, ВУЛИЦЯ ДЗЕРЖИНСЬКОГО, будинок 1-Ї, Ідентифікаційний код юридичної особи 31749798) основний борг у розмірі 67 500 (шістдесят сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 5 254 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Екософт» (08200, Київська обл., місто Ірпінь, ВУЛИЦЯ ДЗЕРЖИНСЬКОГО, будинок 1-Ї, Ідентифікаційний код юридичної особи 31749798) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 408 (одна тисяча чотириста вісім) грн. 95 (дев'яносто п'ять) коп., сплачений відповідно до платіжного доручення №13999 від 16 грудня 2013 року.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13 лютого 2015 року.
Головуючий суддя О.В. Чинчин
Суддя Т.В. Васильченко
Суддя Ю.В. Цюкало