Ухвала
іменем україни
29 січня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_5,
суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ознайомившись з касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 21 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 21 жовтня 2014 року стосовно ОСОБА_2,
Вказаним вироком місцевого суду, залишеним без зміни вищезазначеною ухвалою апеляційного суду, засуджено
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайськ Миколаївської обл., мешканця АДРЕСА_1, судимого 29.04.2013 за ч. 2 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, громадянина України,
- за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 310 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 3 роки позбавлення волі;
- на підставі ст. 71 КК України остаточно за сукупністю вироків на 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
Згідно вироку, ОСОБА_2 у вересні 2013 року незаконно, без мети збуту назбирав, приніс у буд. АДРЕСА_1 та висушив дикоростучу рослину коноплі, виготовивши таким чином 5,64 г канабісу, який зберігав до 02.09.2013, коли о 12:40 працівники міліції виявили та вилучили цей особливо небезпечний наркотичний засіб.
Він же у 2013 році незаконно, без мети збуту посіяв та до 02.09.2013 виростив 17 рослин коноплі.
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати зазначені судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_2
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Твердження захисника про недоведеність вини засудженого у незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту і незаконному посіві та вирощуванні конопель є безпідставними, оскільки протилежні висновки суду в цій частині ухвалено, у відповідності до вимог ст. 370 КПК України, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Такі висновки відповідають показанням свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про обставини огляду ними 02.09.2013 разом з працівниками міліції домоволодіння засудженого, в сараї якого було виявлено кущ коноплі та 17 кущів росло на городі; даним протоколу огляду місця події від 02.09.2013 в ході якого було виявлено висушений кущ коноплі та 17 кущів, що росли в городі засудженого; висновку експерта № 1184-х від 04.09.2013 про те що надана на дослідження речовина, вилучена в домоволодінні засудженого 02.09.2013 є особливо небезпечним наркотичним засобом; висновку експерта від 06.09.2013 згідно якого вилучені з домоволодіння засудженого 17 рослин являються коноплею, за якою здійснювався догляд.
Визнавши ці докази достовірними та оцінивши їх в сукупності з іншими фактичними даними, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 в скоєнні вказаних кримінальних правопорушень, правильно кваліфікував його дії та призначив справедливе покарання.
З оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд апеляційної інстанції належним чином перевірив доводи апеляційної скарги захисника та встановив, що огляд будинку ОСОБА_2 було проведено з дозволу останнього, що підтверджено його розпискою, а висновком біологічної експертизи спростовані показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що за рослинами коноплі, вилученими з домоволодіння засудженого, не було догляду.
Провести безпосередній допит вказаних свідків судом апеляційної інстанції було неможливо, оскільки вони виїхали на заробітки і місце їх перебування на час апеляційного розгляду справи було невідоме.
В касаційній скарзі захисника відсутні посилання на такі порушення кримінального процесуального закону, які б можна було визнати істотними.
Апеляційний суд ретельно перевірив доводи апеляційної скарги захисника, в тому числі і про недопустимість доказів, порушення права засудженого на захист, та, у відповідності до вимог ст. 419 КПК України, вмотивувавши свої висновки, обґрунтовано залишив без зміни вирок суду першої інстанції.
У касаційній скарзі відсутні переконливі доводи, які б були достатніми для спростування вищезазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.
За таких обставин колегія суддів визнає, що з касаційної скарги та наданих судових рішень вбачається, що підстав для її задоволення немає.
Зважаючи на зазначене, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 21 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 21 жовтня 2014 року стосовно ОСОБА_2.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7