Ухвала
ІМЕНЕМ України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_13.,
суддів ОСОБА_14., ОСОБА_15.,
при секретарі судового засідання ОСОБА_16,
за участю прокурора ОСОБА_17.,
розглянула 10 лютого 2015 року в м. Києві кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 29 квітня 2014 року щодо вироку Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 січня 2014 року.
Вказаним вироком місцевого суду засуджено
ОСОБА_1, 1940 р. н., громадянина України, не судимого, уродженця с. Темногайці Шумського р-ну Тернопільської обл., мешканця АДРЕСА_1
· за ч. 1 ст. 135 КК України на 2 роки обмеження волі із звільненням від покарання на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно вироку, ОСОБА_1 27.10.2006 о 20:00 в с. Шепетин Дубенського р-ну Рівненської обл., керуючи автомобілем «ВАЗ-2103» на автодорозі Доманово-Ковель-Чернівці-Мамалига у напрямку м. Дубно, наїхав на велосипедистку ОСОБА_4, яка рухалась у попутному напрямку біля правого краю проїжджої частини дороги, та залишив місце ДТП, внаслідок чого останній спричинено тяжкі тілесні ушкодження.
Апеляційний суд Рівненської області 29.04.2014 скасував цей вирок та закрив кримінальне провадження у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, звільнивши ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.
У касаційній скарзі потерпілі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, зокрема - щодо особи, яка вчинила ДТП, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону й невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості, порушують питання про скасування вказаних судових рішень.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який просив залишити оскаржене рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини кримінального провадження були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанцій і перегляду в касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК України, не підлягають, а невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, на що посилаються потерпілі у касаційній скарзі, сама по собі може бути підставою для скасування вироку місцевого суду апеляційним судом, згідно до вимог ст. ст. 409, 410 КПК України.
Отже, в касаційній скарзі потерпілих відсутні посилання на підстави для зміни чи скасування судових рішень судом касаційної інстанції, передбачені ч. 1 ст. 438 КПК України.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 135 КК України ґрунтуються, у відповідності до вимог ст. 370 КПК України, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Такий висновок відповідає показанням ОСОБА_1 про обставини наїзду на велосипед, яким керувала ОСОБА_4; показанням свідка ОСОБА_5 про обставини виявлення автомобіля ОСОБА_1 після ДТП; показанням свідка ОСОБА_6 про те, як 27.10.2006 йому зателефонував батько - ОСОБА_1 та повідомив про вчинення ДТП й залишення місця пригоди; показанням свідка ОСОБА_7 про обстановку на місці події після ДТП та обставини виявлення автомобіля «ВАЗ-2103», яким керував засуджений; показанням свідків ОСОБА_8 й ОСОБА_9 про те, як 27.10.2006 ОСОБА_1 поїхав на автомобілі заправити балон газом, а коли повернувся розповів про вчинену ним ДТП; показанням свідків-понятих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 й свідка ОСОБА_12 про обстановку на місці пригоди; даним протоколу відтворення обстановки і обставин події від 05.11.2007 та слідчого експерименту від 31.03.2013 за участі ОСОБА_1; даним протоколу огляду місця події від 27.10.2006; даним висновку експерта № 50-Е від 15.04.2011 про характер, локалізацію й тяжкість заподіяних потерпілій тілесних ушкоджень.
Визнавши ці докази достовірними та оцінивши їх в сукупності з іншими фактичними даними, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України, й необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
При цьому, апеляційний суд обґрунтовано скасував обвинувальний вирок суду першої інстанції та закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_1
Твердження потерпілих про вчинення злочину іншою особою обґрунтовано не прийняті судом до уваги, а за змістом ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в його межах відповідно до обвинувального акта.
Доводи потерпілих про підроблення та знищення матеріалів провадження нічим не підтверджені.
Діючим КПК України не передбачено таку стадію кримінального провадження, як додаткове (нове) досудове розслідування, а відтак - й можливості повернення справи судом на таке розслідування.
Отже, порушене потерпілими питання про направлення справи на додаткове розслідування знаходиться поза межами компетенції касаційного суду, передбаченої ст. 436 КПК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити повно та всебічно розглянути справу і постановити апеляційному суду законне, обґрунтоване та справедливе рішення, при розгляді даної справи не було допущено.
Зважаючи на зазначене, керуючись ст.ст. 434, 436 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 29 квітня 2014 року щодо вироку Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 28 січня 2014 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15