Справа: № 825/3984/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
10 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Пилипенко О.Є.
Шелест С.Б.,
при секретарі Артюхіній М.А.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 22.12.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання неправомірною бездіяльності відповідача по звільненню його майна з податкової застави та його виключення з відповідних державних реєстрів; зобов'язання відповідача звільнити його майно з податкової застави та направити повідомлення про виключення податкової застави з відповідного державного реєстру застави рухомого майна.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий борг, у зв'язку з яким було накладено податкову заставу на все його майно, було погашено у грудні 2011 року і на даний час немає жодного судових рішень про стягнення з позивача будь-якого податкового боргу. Таким чином, відповідно до положень п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України, його майно підлягає звільненню від податкової застави. Крім того, він зазначає, що грошове зобов'язання, яке було забезпечене податковою заставою, було виконане 02.12.2011, отже, орган стягнення у порядку встановленому законом не може звертатися із вимогою про стягнення всього майна позивача, так як право податкової застави є таким, що припинилося з виконанням основного зобов'язання, за яким майно було у заставі, а тому все майно не може перебувати у будь-якій заставі.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2014 року у адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст.196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку з існуванням у позивача податкового боргу, 15.10.2003 року на все його майно було накладено податкову заставу.
01.12.2011 року державним виконавцем в примусовому порядку було стягнуто з ОСОБА_3 суму податкового боргу відповідно до судового рішення за період до 2004 року в розмірі 78509,19 грн. та виконавчий збір у сумі 7850,92 грн. Таким чином, загальна сума сплаченого податкового боргу склала 78509,19 грн. + 7850,92 грн. = 86360,08 грн., що підтверджується платіжною вимогою від 01.12.2011 року № 66-4 (а. с. 6).
Позивачем до ДПІ у м. Чернігові було подано заяву від 03.11.2014 року, відповідно до якої у зв'язку з погашенням у грудні 2011 року податкового боргу із-за якого було накладено податкову заставу на все майно боржника та відсутністю судових рішень про стягнення з нього будь-якого податкового боргу, просить звільнити з податкової застави все майно та вилучити запис з відповідного державного реєстру (а. с. 4).
Крім того, позивач зазначив, що з листа Головного управління юстиції у Чернігівській області від 27.12.2012 року № П-1095 вбачається, що ним двічі - у грудні 2011 року та повторно у жовтні 2012 року направлялися на адресу відповідача (з повідомленням про вручення) постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 19.12.2011 року про стягнення боргу з ОСОБА_3 у зв'язку із повним її фактичним виконанням на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (а. с. 5).
Однак, майно з-під податкової застави ДПІ у м. Чернігові так і не було звільнене.
Доводи ДПІ у м. Чернігові про правомірність своїх дій полягають в тому, що на момент погашення податкового боргу, як вбачається з облікової картки платника податку (а. с. 15-18), у позивача на рахунках значився вже новий не погашений податковий борг, а отже відповідно до п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. Таким чином, відповідач наголошує, що після погашення суми податкового боргу, наявність якого була підставою для застосування податкової застави, виникнення у позивача нової суми податкового боргу стало підставою для виникнення нового права податкової застави.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За визначенням підпункту Податкового кодексу України, наведеним у пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.
Відповідно до п.п.14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом.
Згідно підпункту 93.1.1 пункту 93.1 статті 93 Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави, зокрема, з дня отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку.
Пунктом 93.2 статті 93 ПК України передбачено, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.
Колегією суддів встановлено, що в даному випадку грошове зобов'язання забезпечене податковою заставою, виконано.
У разі виникнення нового грошового зобов'язання у податкового органу виникає право на вчинення ряду процесуальних дій прийняттю та узгодженню нового рішення про застосування податкової застави, а не право продовження податкової застави, застосованої у зв'язку з існуванням у минулому узгодженого грошового зобов'язання.
В суді першої інстанції ДПІ у м. Чернігові було зазначено, що сума нового податкового боргу є неузгодженою, а борг відповідно до якого було застосовано податкову заставу - погашений.
Таким чином судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що в даному випадку грошове зобов'язання забезпечене податковою заставою виконано.
Разом з тим, вимога позивача про зобов'язання податкового органу виключити податкову заставу з державних реєстрів застав рухомого та нерухомого майна не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до розділу ІІІ Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 572, орган доходів і зборів зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п'ятиденний строк з дня складення акта опису майна.
Така реєстрація щодо рухомого майна здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року № 830 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна» та наказу Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року № 73/5 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 2004 року за № 942/9541.
Положеннями Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна визначено, що суб'єктами, уповноваженими держателем Реєстру (Міністерством юстиції України) надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру та виконувати інші функції, передбачені цим Порядком, є реєстратори.
Згідно пункту 6 цього Порядку відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи або рішення суду.
Таким чином, відповідач в цій справі не наділений повноваженнями щодо виключення податкової застави з відповідних державних реєстрів, а тому суд не вправі зобов'язати податковий орган вийти за межі встановлених законом повноважень.
Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду 26 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: О.Є.Пилипенко
С.Б.Шелест
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Шелест С.Б.
Пилипенко О.Є.