Справа: № 825/3513/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.
Іменем України
10 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Горбань Н.І.,
суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,
при секретарі: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «БАЗИС» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ПАТ «БАЗИС» звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.10.2014 № 0003862200, № 0003852200. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у місті Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необ'єктивність судового рішення, що є підставами для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 та ст. 82 Податкового кодексу України відповідно до направлення від 18.09.2014 № 2706 та наказу від 18.09.2014 № 658, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «БАЗИС» з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2013 року у складі податкового кредиту операцій з ТОВ «ВЕЛЬД» та декларацій з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди. (а. с. 27, 28)
За результатами розгляду висновків перевірки складено акт від 01.10.2014 № 2226/22/14231737. (а. с. 10-17)
На підставі акту та викладених у ньому порушень ДПІ у м. Чернігові прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0003852200 від 23.10.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 12675,00 грн, в т.ч. 8450,00 грн за основним платежем та 4225,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); (а. с. 35)
- № 0003862200 від 23.10.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 13343,00 грн, в т.ч. 8895,00 грн за основним платежем та 4448,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). (а. с. 36)
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності вчинених ним дій, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ПАТ «БАЗИС» здійснювало господарську діяльність із ТОВ «ВЕЛЬД» згідно укладеного договору № ВТ0012/12-01 від 23.02.2012, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, поставляти (передавати у власність) покупця згідно замовлення та накладних продукцію, а покупець зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, приймати названу продукцію та оплачувати її. (а. с. 61-62)
На підтвердження реальності договору та використання у власній господарській діяльності отриманих послуг, на підтвердження мети укладення такого договору та наявності складського приміщення позивачем надано відповідні первинні документи.
Отже, правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.
Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар (роботи/послуги) був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі, сторони претензій одна до одної не мають.
Слід звернути увагу на те, що на момент вчинення правочину підприємство-контрагент позивача було зареєстровано в якості юридичної особи та платником податків, що підтверджується матеріалами справи. (а. с. 63-68)
Враховуючи вищевикладені обставини, на момент укладення договору із контрагентом позивач проявив належну обачність, перевіривши необхідні документи контрагента та чи здійснює він господарську діяльність.
Слід звернути увагу на те, що податкові накладні, видані ПАТ «БАЗИС», містять всі реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України вони є підставою для нарахування податкового кредиту.
При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.
Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Доводи апеляційної скарги та представника апеллянта в судовому засіданні не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - відмовити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Н.І.Горбань
Судді: Г.В. Земляна
Є.О. Сорочко
Повний текст ухвали виготовлено 13.02.2015 року.
.
Головуючий суддя Горбань Н.І.
Судді: Земляна Г.В.
Сорочко Є.О.