Провадження № 22ц/790/1700/15 Головуючий 1 інст. - Гайдук Л.П.
Справа № 638/15568/14-ц Доповідач - Хорошевський О.М.
Категорія: право власності
10 лютого 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого, судді - Хорошевського О.М.,
суддів: Пшенічної Л.В., Івах А.П.,
за участю секретаря - Пуль С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2
на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2014 року за по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пріорітет - інтер» до ОСОБА_1, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Фарватер Інвест», товариство з обмеженою відповідальністю «Рент Центр», товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія « Амстердам», Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання власності на нерухоме майно, -
встановила:
У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Пріоритет-інтер» (далі - ТОВ «Пріоритет - інтер») звернулось до суду з позовом в якому просило витребувати у ОСОБА_1 нежитлові приміщення 1-5 поверхів в літ. «А-6-8»,що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; визнати за позивачем право власності на зазначені приміщення та зобов'язати Реєстраційну службу Харківської міського управління юстиції здійснити реєстрацію права власності за ТОВ «Пріоритет-інтер» на зазначені вище нежитлові приміщення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у 2012 році позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, яка здійснюється арбітражним керуючим Ковальчуком М.М.
Під час виконання своїх обов'язків ліквідатору стали відомі обставини, які є підставами для звернення до суду з таким позовом , а саме: 14.08.2007 року між ТОВ «Фарватер - Інвест» та ТОВ «Пріоритет-інтер» укладено договір купівлі - продажу за яким позивач набув право власності на нежитлові приміщення 1го-7го поверхів в літ. «А-6-8» загальною площею 1399,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
Вказане приміщення було передано у іпотеку АТ «ОТП Банк» на забезпечення виконання позивачем умов кредитного договору.
Саме через велику заборгованість позивача перед АТ «ОТП Банк» було розпочато процедуру банкрутства ТОВ «Пріорітет-інтер».
На підставі судових рішень ТОВ «Пріоритет-інтер» втратило право власності на вказані нежитлові приміщення.
Рішенням Господарського суду Харківської області було розірвано договори купівлі-продажу від 14.08.2007 року укладений між ТОВ «Фарватер Інвест» та ТОВ «Пріоритет-інтер» предметом якого були спірні приміщення.
Це рішення було скасовано постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 року залишеним без змін ухвалою Вищого господарського суду України від 14.01.2014 року.
У період з 18.12.2009 року до 14.01.2014 року право власності на спірні приміщення неодноразово переходило до різних осіб.
На час звернення до суду, нежитлові приміщення, які є предметом позову перебувають у власності ОСОБА_1
Посилаючись на те, що спірні приміщення вибули з володіння позивача на підставі рішення господарського суду, яке було у подальшому скасоване представник ТОВ «Пріоритет-інтер» просив позов задовольнити.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2014 року позовні вимоги ТОВ «Пріоритет-інтер» задоволено частково.
Витребувано від ОСОБА_1 на користь ТОВ «Пріоритет-інтер» нежитлові приміщення першого поверху №№ 1-5, № I, № XVII, загальною площею 57,4 кв. м.; нежитлові приміщення другого поверху: №№ 1-8, № I, загальною площею 109,10 кв. м.; нежитлові приміщення третього поверху №№ 1-16, № I, загальною площею 252,70 кв. м.; та нежитлові приміщень 4-го поверху № 1-:-5, №8, № 9, № 11-:-20, № І загальною площею 237,1 кв. м., нежитлові приміщення 5-го поверху № 1-:-5, № 8, № 9, № 11-:-18, № І загальною площею 237,1 кв. м. в літ. «А-6-8», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Визнано за ТОВ «Пріоритет-інтер» право власності на нежитлові приміщення першого поверху №№ 1-5, № I, № XVII, загальною площею 57,4 кв. м.; нежитлові приміщення другого поверху: №№ 1-8, № I, загальною площею 109,10 кв. м.; нежитлові приміщення третього поверху №№ 1-16, № I, загальною площею 252,70 кв. м.; та нежитлові приміщень 4-го поверху № 1-:-5, №8, № 9, № 11-:-20, № І загальною площею 237,1 кв. м., нежитлові приміщення 5-го поверху № 1-:-5, № 8, № 9, № 11-:-18, № І загальною площею 237,1 кв. м. в літ. «А-6-8», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Пріоритет -інтер» у повернення сплаченого судового збору в сумі 3654,00 грн.
Скасовано арешт, накладений на нежитлові приміщення першого поверху №№ 1-5, № I, № XVII, загальною площею 57,4 кв. м.; нежитлові приміщення другого поверху: №№ 1-8, № I, загальною площею 109,10 кв. м.; нежитлові приміщення третього поверху №№ 1-16, № I, загальною площею 252,70 кв. м.; та нежитлові приміщень 4-го поверху № 1-:-5, №8, № 9, № 11-:-20, № І загальною площею 237,1 кв. м., нежитлові приміщення 5-го поверху № 1-:-5, № 8, № 9, № 11-:-18, № І загальною площею 237,1 кв. м. в літ. «А-6-8», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харків від 19.09.2014 по справі №638/15999/14-ц.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просив рішення суду першої інстанції скасувати як ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Скарга містить посилання на те, що на час ухвалення оскаржуваного рішення у ТОВ «Пріоритет - інтер» було відсутнє право на спірне приміщення.
Рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.2014 року розірвано договір купівлі-продажу 14.08.2007 року між ТОВ «Фарватер Інвест» та ТОВ «Пріоритет - інтер» у зв'язку з невиконанням останнім умов договору щодо оплати за придбане майно.
Районним судом зазначене рішення до уваги взяте не було, що суперечить вимогам ст. 61 ЦПК України та ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Крім того, суд витребував у ОСОБА_1 приміщення, на які він не набув права власності оскільки за відповідачем зареєстровано права власності на інші приміщення за тією адресою.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції судова колегія вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Пріоритет - інтер» набув право власності на нежитлові приміщення 1го-7го поверхів у літ. «А-6-8», загальною площею 1309,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 14.08.2007 року, укладеного з ТОВ «Фарватер Інвест».
Рішенням господарського суду Харківської області від 18.12.2008 року, яким цей договір розірвано, скасовано постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 року.
Судом касаційної інстанції ця постанова залишена без змін.
Право власності на частину нежитлових приміщень, які є предметом договору купівлі-продажу від 14.08.2007 року, на час розгляду справи зареєстровано за відповідачем.
При цьому судом не прийняте до уваги рішення господарського суду Харківської області від 03.10.2014 року яким розірвано договір купівлі-продажу від 14.08.2007 року, оскільки вказаним рішенням не вирішувалось питання щодо права власності на спірні приміщення і воно жодним чином не вплинуло на права та обов'язки ТОВ «Пріоритет -інтер» або ТОВ «Фарватер Інвест» стосовно спірних приміщень.
Однак з таким висновком погодитись не можна, оскільки він не ґрунтується на вимогах закону.
Статтею 388 ЦК України, на яку посилався суд першої інстанції передбачено право власника на витребування майна від добросовісного набувача.
За правилами ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Судом встановлено, що право власності на спірні нежитлові приміщення ТОВ «Пріоритет - інтер» набуло на підставі договору купівлі-продажу від 14 серпня 2007 року.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2013 року скасоване рішення господарського суду Харківської області від 18 грудня 2008 року яким договір купівлі-продажу від 14.10.2007 року було розірвано і визнано право власності на спірні нежитлові приміщення за ТОВ «Фарватер Інвест»
Зазначене суд визнав обставинами, які свідчать про поновлення права позивача на спірні приміщення.
Але при цьому, судом не взято до уваги, що на час ухвалення оскаржуваного рішення договір купівлі-продажу від 14.08.2007 року розірвано у судовому порядку.
Так рішенням господарського суду Харківської області від 03 жовтня 2014 року по справі № 922/3563/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03 грудня 2014 року розірвано договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 14 серпня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу ОСОБА_4 14.08.2007 року за реєстром № 2980-д, укладений між ТОВ «Фарватер Інвест» та ТОВ «Пріоритет - інтер».
За правилами ч.ч. 2,3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняються з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Таким чином 03 грудня 2014 року набрало законної сили рішення суду яким припинено зобов'язання ТОВ «Фарватер Інвест» передати у власність ТОВ «Пріоритет -інтер» спірні нежитлові приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 14.10.2007 року.
Припинення зобов'язань за розірваним договором свідчать про відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на спірні нежитлові приміщення на час ухвалення оскаржуваного рішення.
Посилання суду першої інстанції на те, що рішенням господарського суду від 03 жовтня 2014 року не вирішене питання про право власності на спірні нежитлові приміщення не дають підстав для визнання такого права за ТОВ «Пріоритет - інтер».
ТОВ «Фарватер Інвест» розпорядилось цим майном раніше, а на час ухвалення зазначеного рішення господарського суду право власності на спірні приміщення було зареєстроване за ОСОБА_1
Оскільки позивачем не доведені обставини, на які він посилався як на підстави своїх позовних вимог у задоволенні цих вимог належить відмовити у повному обсязі.
Оскільки судом першої інстанції норми матеріального права застосовані неправильно оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія,-
вирішила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 грудня 2014 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Пріорітет - інтер» відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий -
Судді: