Провадження № 22ц/790/1306/15 Головуючий 1 інст. - Гетьман Л.В.
Справа № 628/446/13-ц Доповідач - Кісь П.В.
Категорія: договірні
іменем України
04 лютого 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - Кіся П.В.,
суддів: - Кружиліної О.А.,
- Макарова Г.О.,
за участю секретаря - Прийміч А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою кредитної спілки «Альянс-С» на ухвалу Куп'янського міськрайонного суду Харківської області 12 грудня 2014 року по справі за позовом кредитної спілки «Альянс-С» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
19.03.2013 року Купянський міськрайонний суд Харківської області за наслідками розгляду цивільної справи за позовом кредитної спілки «Альянс-С» (далі по тексту - КС «Альянс-С) до ОСОБА_3 про звернення стягнення ухвалив заочне рішення про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості перед в сумі 170781,40 грн. за кредитним договором №1468 від 10.02.2011р. на предмет іпотеки - чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3 (позичальнику, іпотекодавцю).
Ухвалами апеляційної і касаційної інстанції вказане заочне рішення залишено без змін, а скарги відхилені, але до цього часу рішення не виконано.
17.11.2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про відстрочення виконання рішення до 01.01.2016 року, посилаючись як на підставу для задоволення такої заяви на ту обставину, що вона протягом розгляду справи тяжко захворіла, про що свідчить витяг з медичної карти від 30.10.2013 року, за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду. (т.2 а.с.103).
В суді представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 підтримала заява і просила їх задовольнити, надала електрографічні копії фрагментів з медичної карти хвороби ОСОБА_3, довідки МСЕК про встановлення ОСОБА_3 інвалідності 1 групи загального захворювання безстроково згідно акту №1247 від 27.11.2014р. як особі, яка потребує сторонньої допомоги. (т.2 а.с.120-139).
Ухвалою Купянського міськрайонного суду Харківської області від 12.12.2014 року заяву ОСОБА_3 задоволено, виконання заочного рішення цього ж суду від 19.03.2013 року відстрочено до 01.01.2016 року. (т.2 а.с.162-163).
В апеляційній скарзі КС «Альянс-С» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 12.12.2014р., як незаконну та необґрунтовану, і постановити нову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3, вказуючи: що суд при вирішенні заяви ОСОБА_3 неправильно визначив обставини, які мають значення для вирішення цього питання; безпідставно віддав перевагу інтересам ОСОБА_3
Обґрунтовуючи скаргу представник КС «Альянс-С» вказує, що суд першої інстанції при вирішенні заяви боржника ОСОБА_3 порушив засади рівності сторін у цивільному судочинстві, безпідставно віддав перевагу інтересам позичальника ОСОБА_3, її дочці ОСОБА_6 та зятю ОСОБА_7, які виступили поручителями, зобов'язані нести солідарну відповідальність, але з липня 2012 року не повертають кредитні кошти, не сплачують за їх користування, ухиляються від виконання рішення. Натомість ухвала суду порушує права інтересів кредитної спілки та її вкладників, серед яких теж є хворі та немічні люди, які, на відміну від ОСОБА_3, сумлінно виконують свої зобов'язання і мають право на вчасне повернення кредитною спілкою їхніх вкладів та нарахованих процентів.
На думку апелянта суд безпідставно відхилив її клопотання про витребування від заявника оригіналів письмових доказів щодо стану здоров'я, оскільки надані суду не посвідчені їх копії мають суперечливий зміст і свідчать про невідповідність змісту копії довідки МСЕК вимогам п.27 Постанови КМ України №1317 від 03.12.2009р. «Питання медико-соцальної експертизи».
Крім того, навіть сумнівні копії медичної документації містять дані про те, що ОСОБА_3 страждає на хвороби з 30-річного віку, належним чином не здійснювала лікування, препарати приймала нерегулярно, не лікувалася. В той же час, ОСОБА_3 при зверненні до КС «Альянс-С» з заявами про прийняття у члени КС та про надання їй кредиту приховала хвороби, запевнила, що є здоровою платоспроможною особою, кредит бере для розвитку аптечного бізнесу. Однак на отримані кредитні кошти була придбана для дочки ОСОБА_6 (поручителя) двохкімнатна квартира, їй же ОСОБА_3 передала аптечний бізнес, а від виконання зобов'язань ухиляється, посилаючись на стан здоров'я.
Представник КС «Альянс-С» також вказує, що оскаржена нею ухвала суду суперечить як приписам ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950р.) та висновкам ЄСПЛ по окремих справах щодо виконання судового рішення упродовж розумного строку (справа «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997р., «Ромашов проти України» від 27.07.2004р,. «Дубенко проти України» від 11.01.2005р., «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011р. та ін.), так і нормам національного законодавства (ст.ст.213, 373 ЦПК України, ст.ст. 36, 39 Закону України «Про іпотеку» та ін.).
Апелянт вважає, що для відстрочення виконання рішення не було передбачених ст.373 ЦПК України підстав, оскільки хвороба та зафіксована МСЕК інвалідність ОСОБА_3 не завадила їй отримати в КС «Альянс-С» кредитні кошти, а потім ухилятися від їх повернення, фінансуючи послуги адвоката на створення ускладнень у виконання рішень суду.
Крім того, ухвала суду від 12.12.2014р. про відстрочення на 1 рік 2 місяці виконання рішення суду не містить обґрунтування про існування перешкод для виконання рішення, а посилання суду на неспроможність ОСОБА_3 самостійно себе обслуговувати та забезпечувати іншим житлом не має відношення до справи, так як за рішенням суду не ставиться питання про виселення ОСОБА_3 з квартири, яка є предметом іпотеки, а лише перехід права власності до іншої особи. Крім того, у ОСОБА_3 є дочка, яка за рахунок кредитних коштів отримала у власність квартиру і, згідно вимог ст.ст.202, 203 СК України, зобов'язана утримувати непрацездатну матір.
Також апелянт посилається на те, що у відповідності до наданої заявником копії довідки інвалідність ОСОБА_3 за висновком МСЕК є безстроковою, а відтак вбачається, що надана судом відстрочка виконання рішення не забезпечить одужання ОСОБА_3, а лише призведе до чергового знецінення грошових коштів, які повинна повернути ОСОБА_3 та поручителі кредитній спілці.
Крім того, вказує апелянт, кредитній спілці квартира ОСОБА_3 не потрібна, а всі дії КС «Альянс-С», в тому числі і в межах виконавчого провадження за рішенням суду від 19.03.2013р. спрямовані лише на спонукання позичальника виконати зобов'язання та повернути кредитні кошти.
В суді апеляційної інстанції представник КС «Альянс-С» ОСОБА_8 (голова правління КС «Альянс-С») підтримала апеляційну скаргу просила її задовольнити, а адвокат ОСОБА_5, діюча в інтересах ОСОБА_3, просила апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на ті ж обставини, що і в суді першої інстанції, а також на рішення апеляційного суду Харківської області від 05.08.2014 року у справі №2024385/12 за позовом КС «Альянс-С» до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитом, яким змінено рішення Купянського міськрайонного суду від 29.11.2012р. шляхом зменшення суми солідарного стягнення з відповідачів на користь КС «Альянс-С» суми боргу з 169107,08 грн. до 106633,31 грн. за рахунок застосування ч.3 ст. 551 ЦК України і зменшення судом розміру неустойки (штрафу).
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, підтверджено належними доказами наступні фактичні обставини:
10.02.2011 року між КС «Альянс-С» і ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №1468 про надання їй кредиту в сумі 80000 грн. з визначеним графіком погашення боргу строком на 24 місяці. Кредитне зобов'язання ОСОБА_3 було забезпечене порукою ОСОБА_6.(донька), ОСОБА_7.(зять), ОСОБА_4(співмешканець), з якими КС «Альянс-С» уклала 10 лютого 2011 року договір поруки. Крім того, 10 і 11 лютого 2011р. ОСОБА_3 уклала з КС «Альянс-С» договори застави та іпотеки, предметом яких є квартира АДРЕСА_1.
На виконання договорів КС «Альянс-С» надала обумовлену договором суму кредитних коштів, однак ОСОБА_3 взяті на себе зобов'язання не виконувала, що стало підставою звернення КС «Альянс-С» до суду з позовом про стягнення в солідарному порядку з позичальника ОСОБА_3 і поручителів ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 заборгованої суми в розмірі 169107 грн. 08 коп.
Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 29.11.2012 року позов КС «Альянс-С» задоволено. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27.02.2013р. апеляційна скарга ОСОБА_3 відхилена, а вказане рішення залишено без змін. (т.1 а.с.181-184).
04.02.2013 року КС Альянс-С» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог про стягнення заборгованості в сумі 170781 грн., вказуючи, що рішення суду від 29.11.2012 року відповідачами не виконується, а навпаки, боржниками вчинюються дії, спрямовані на виведення майна з кола обтяженого та на уникнення від виконання зобов'язання. Так, боржник ОСОБА_9 зареєструвала в квартирі, яка визначена за угодою предметом іпотеки, свою матір, неповнолітніх онуків; кредитні кошти використані в оборудках дочкою позичальника на операції з нерухомістю; боржники ухиляються від спілкування з представниками кредитної спілки, державним виконавцем, від отримання поштової кореспонденції.
Заочним рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 19.03.2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 07.10.2013 року, позов КС «Альянс-С» задоволено.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.01.2014 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, а заочне рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 19 березня 2013 року про звернення стягнення на предмет іпотеки і ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 07.10.2013 року залишені без змін. (т2 а.с.28).
Разом з тим, 09.10.2013 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ було частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_7, ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27.02.2013р. скасовано, а справу передано скасовано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про застосування положень частини 3 ст.551 ЦК України.
05.08.2014 року судовою колегією судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області за наслідками повторного перегляду справи ухвалено рішення, яким апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 29.11.2012 року змінено шляхом зменшення суми солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором зі 169107,08 грн. до 106633,31 грн. за рахунок зменшення нарахованої неустойки (штрафу) зі 109307,63 грн. до 47833,86 грн., здійсненого з посиланням на приписи ч.3 ст.551 ЦК України.
Приймаючи таке рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що стан здоров'я ОСОБА_3 значно погіршився, вона визнана інвалідом 1 групи, вона змушена витрачати кошти на лікування. (т.2 а.с.76-78).
Проте жодне з зазначених вище рішень до цього часу не виконані.
Постановляючи 12.12.2014 року ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_3 та відстрочення виконання рішення суду від 19.03.2013р. до 01.01.2016 року суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 є інвалідом 1 групи, страждає низкою захворювань, потребує постійного стороннього догляду, самостійно забезпечити себе житлом не в змозі.
Проте з такою ухвалою колегія суддів погодитися не може і вважає, що вона підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Стаття 373 ЦПК України передбачає право суду, який видав виконавчий документ, за наслідками розгляду у судовому засіданні заяви державного виконавця або за заяви сторони постановити ухвалу про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення. Проте в цій же статті зазначено, що постановити таку ухвалу суд може у виняткових випадках і лише за наявності обставин, що утрудняють виконання рішення.
Зазначена норма не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути визнані судом як такі, що утрудняють виконання рішення. В цій статті лише наведено у якості можливих обставин такі обставини як хвороба боржника або члені його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо. Отже, обставини, які можуть дійсно бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, суд повинен визначати у кожному випадку з урахуванням усіх обставин, які мають значення для справи, з дотриманням засад цивільного судочинства.
Колегія суддів погоджується з тим, що висновок МСЕК про тяжкий стан здоров'я ОСОБА_3 є суттєвою обставиною, яка значно ускладнює виконання рішення суду.
Ця обставина вже була врахована апеляційним судом при застосуванні ч.3 ст.551 ЦК України.
Однак поза увагою суду залишилась та обставина, що зазначена хвороба виникла не раптово, що заявником та її представником не надано доказів, які б свідчили, що ОСОБА_3, звертаючись до КС «Альянс-С» за кредитом. не знала про своє захворювання і не могла віддавати собі звіт про наслідки невиконання зобов'язання.
Також суд залишив поза увагою доводи представника КС «Альянс-С» про системні дії позичальника ОСОБА_3 та поручителів, спрямовані на уникнення від виконання зобов'язання за кредитним договором та договорами поруки, про ухилення відповідачів від виконання рішень суду під різними приводами, про порушення судом засад рівності сторін у цивільному судочинстві та неефективність судового захисту взагалі.
Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про відстрочення виконання рішення суду від 19.03.2013 року до 01.01.2016 року, суд не зазначив, яким чином хвороба ОСОБА_3 може завадити державній виконавчій службі виконати рішення суду від 19.03.2013р. про звернення стягнення на предмет іпотеки, крім небажання позичальника і поручителів розрахуватися з боргами перед КС «Альянс-С», враховуючи, що цим рішенням на ОСОБА_3 не покладається обов'язку вчиняти певні дії, які вона не може вчинити за станом здоров'я.
Як вбачається з матеріалів справи і пояснень представника КС «Альянс-С», які представником відповідача не спростовані, до цього часу, усупереч вимог ст.14 ЦПК України, не виконується ні рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, а ні рішення суду про солідарне стягнення заборгованості з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, в тому числі і ухвалене 05.08.2014р. судом апеляційної інстанції про зменшення заборгованості з урахуванням доводів відповідачів про тяжкий стан ОСОБА_3, про встановлення їй 1 групи інвалідності.
Усупереч вимог п.3 ч.1 ст.210 ЦПК України суд не надав правової оцінки доводам представника КС «Альянс-С» в тій частині, що відповідачами за два останні роки не вжито жодних дій з метою повернення отриманих ОСОБА_3 у 2011 році грошових коштів, ніхто з них не ставив на вирішення іншого, передбаченого ст.ст.372, 373 ЦПК України питання з метою вирішення спору на засадах взаємних відступлень, крім відстрочення виконання рішення від 19.03.2013 року.
Колегія суддів відхиляє доводи представника боржника ОСОБА_3 в тій частині, що зміна рішення суду першої інстанції від 29.11.2012 року апеляційним судом Харківської області є додатковою підставою для відхилення апеляційної скарги КС «Альянс-С» по даній справі, оскільки зменшення суми неустойки в порядку, передбаченому ч.3 ст.551 ЦК України, не є свідченням існування обставин, передбачених ст.373 ЦК України, для відстрочення виконання рішення суду.
За певних умов зменшення суми заборгованості може бути підставою для звернення з заявою перегляду рішення від 19.03.2013р. в порядку, передбаченому ст.361 ЦПК України, чи для виконання рішення у інший спосіб, але не відстрочення виконання рішення на рік з підстав хронічного захворювання і встановлення інвалідності 1 групи безстроково.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 2 ст. 307, п.п.3,4 ст.311, ст.ст. 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу КС «Альянс-С» задовольнити.
Ухвалу Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 12 грудня 2014 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відстрочення виконання заочного рішення Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 19 березня 2013 року відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді: