Провадження № 22ц/790/1429/15 Головуючий 1 інст. - Сугачова О.О.
Справа № 2-4707/11
Категорія : житлові Доповідач - Черкасов В.В.
04 лютого 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Черкасова В.В.
суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.
при секретарі - Лашаковій Д.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
на рішення Московського районного суду м. Харкова від 02 червня 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93 до Харківської міської ради про визнання права власності, -
У травні 2011 року позивачі звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності.
В обгрунтування позовних вимог позивачі вказували, що при приватизації державного підприємства «Південзахіденергобуд» із вартості цілісного майнового комплексу вилучено вартість державного майна, до складу якого входив гуртожиток по вул. Гвардійців Широнінців, 39-«б». У відповідності до плану приватизації ДП «Південзахіденергобуд» вказаний гуртожиток, що знаходиться на балансі підприємства, підлягає передачі в комунальну власність, як об'єкт державної власності. Відповідно до Положення про управління державни майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом ФДМУ та Міністерства поліки України від 19.05.1999 р. за № 908/68, господарське товариство повинно обліковувати на своєму балансі майно, що не увійшло до його статутного капіталу. При цьому, відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна несе господарське товариство. Рішенням загальних зборів акціонерів від 25.03.1998 р. були прийняті зміни до статуту в новій редакції стосовно виходу зі складу ВАТ структурного підрозділу № 16 «Житлово-комунальний відділ» і створення на його базі колективного підприємства. Вказаний гуртожиток було передано на баланс новоутвореного КП «Житлово-комунальне господарство «Південзахіденергобуд». Отже, після ліквідації у 1995 році, шляхом приватизації ДП «Трест Південзахіденергобуд», на балансі якого знаходилась будівля відомчого гуртожитку фактично утворилось декілька самостійних юридичних осіб, одними з яких були КП ЖКГ «Південзахіденергобуд» та ВАТ «Трест Південзахіденергобуд». Після ліквідації державного Тресту будівля гуртожитку з мешканцями за вказаною адресою не увійшла ні до одного іх статутних фондів зновостворених підприємств, разом з цим була передана на баланс КП ЖКГ «Південзахіденергобуд». Згідно листа Головного управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури № 16/878-6 від 17.04.2009 р. за інформацією Головного управління статистики в Харківській області (звіт 1-Житловонд) встановлено, що колективне підприємство житлово-комунального господарства «Південзахіденергобуд», на балансі якого перебував зазначений гуртожиток, входить до складу підприємств-банкрутів та тих, що повністю припинили свою діяльність станом на 01.01.2008 р. і неможливо, також, визначити балансову вартість даної будівлі, що в подальшомуне дозволить мешканцям оформити документи на приватизацію займаного житла відповідно до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Рішенням виконкому Харківської міської ради Харківської області № від 19.12.2007 р. вказану будівлю виключено з числа гуртожитків та присвоєно статус будинку, а мешканцям дозволено закріпити за собою займану житлову площу та відкрити особові рахунки у встановленому законом порядку.
Тому, позивачі просили суд визнати за ними право власності на квартири у житловому багатоквартирному будинку АДРЕСА_1
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02 червня 2011 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано право власності на:
квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_94,
квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_9, ОСОБА_10,
квартиру АДРЕСА_4 за ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13,
квартиру АДРЕСА_5 за ОСОБА_14,
квартиру АДРЕСА_6 за ОСОБА_95, ОСОБА_16,
квартиру АДРЕСА_7 за ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,
квартиру АДРЕСА_8 за ОСОБА_20, ОСОБА_21,
квартиру АДРЕСА_9 за ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24,
квартиру АДРЕСА_10 за ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27,
квартиру АДРЕСА_53 ОСОБА_98, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31,
квартиру АДРЕСА_12 за ОСОБА_32,
квартиру АДРЕСА_13 за ОСОБА_33,
квартиру АДРЕСА_14 за ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36,
квартиру АДРЕСА_15 за ОСОБА_37,
квартиру АДРЕСА_16 за ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40,
квартиру АДРЕСА_17 за ОСОБА_41, ОСОБА_42,
квартиру АДРЕСА_18 за ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45,
квартиру АДРЕСА_19 за ОСОБА_46,
квартиру АДРЕСА_20 за ОСОБА_47,
квартиру АДРЕСА_21 за ОСОБА_48,
квартиру АДРЕСА_22 за ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52,
квартиру АДРЕСА_23 за ОСОБА_53, ОСОБА_54,
квартиру АДРЕСА_24 за ОСОБА_55,
квартиру АДРЕСА_25 за ОСОБА_56, ОСОБА_57,
квартиру АДРЕСА_26 за ОСОБА_58, ОСОБА_59,
квартиру АДРЕСА_27 за ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62,
квартиру АДРЕСА_28 за ОСОБА_63, ОСОБА_64,
квартиру АДРЕСА_29 за ОСОБА_65,
квартиру АДРЕСА_30 за ОСОБА_66, ОСОБА_67,
квартиру АДРЕСА_31 за ОСОБА_68, ОСОБА_69,
квартиру АДРЕСА_32 за ОСОБА_70,
квартиру АДРЕСА_33 за ОСОБА_71,
квартиру АДРЕСА_34 за ОСОБА_72,
квартиру АДРЕСА_35 за ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76,
квартиру АДРЕСА_36 за ОСОБА_77, ОСОБА_78,
квартиру АДРЕСА_37 за ОСОБА_79, ОСОБА_80,
квартиру АДРЕСА_38 за ОСОБА_81,
квартиру АДРЕСА_39 за ОСОБА_82,
квартиру АДРЕСА_40 за ОСОБА_83,
квартиру АДРЕСА_41 за ОСОБА_84,
квартиру АДРЕСА_42 за ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87,
квартиру АДРЕСА_43 за ОСОБА_88,
квартиру АДРЕСА_44 за ОСОБА_89,
квартиру АДРЕСА_45 за ОСОБА_90,
квартиру АДРЕСА_46 за ОСОБА_91,
квартиру АДРЕСА_47 за ОСОБА_92,
квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_93.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 ставлять питання про зміну рішення суду першої інстанції, скасувавши його в частині визнання права власності на квартиру АДРЕСА_48 за ОСОБА_73 та відмовити в задоволенні позову в цій частині.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявники посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказують, що у спірній квартирі постійно мешкають саме вони, а ОСОБА_73 у квартирі АДРЕСА_48 не проживає, вони її ніколи не бачили.
Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 07 липня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_97 задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилено. Рішення Московського районного суду м.Харкова від 02 червня 2011 року змінено; в частині визнання права власності ОСОБА_81 на квартиру АДРЕСА_49 рішення суду скасоване та відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою колегією суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 грудня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення суду апеляційної інстанції від 07 липня 2014 року щодо визнання права власності ОСОБА_73 на квартиру АДРЕСА_54 скасоване, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
23 січня 2015 року до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3, в якій заявник ставить питання про зміну рішення суду першої інстанції, скасувавши його в частині визнання права власності за ОСОБА_83 на квартиру АДРЕСА_50, ухвалити нове рішення, яким право власності на вказану квартиру визнати за ним.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує, що на теперішній час він має право користування кімнатами №471,472, що наразі є квартирою АДРЕСА_50 на підставі ордеру від 29 квітня 2003 року, виданому йому як працівнику Державного підприємства Трест «Південзахіденергобуд»; крім того, у спірній квартирі він зареєстрований.
Рішення Московського районного суду м.Харкова від 02 червня 2011 року переглядається судом апеляційної інстанції лише в частині визнання права власності ОСОБА_73 на квартиру АДРЕСА_54, а також за ОСОБА_83 на квартиру АДРЕСА_50.
Сторони а також ОСОБА_1, ОСОБА_2 інтереси яких представляли представники, а також ОСОБА_3 про час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялися належним чином причин неявки до суду не надали.
Неявка вище вказаних осіб, належно повідомлених про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягаючою задоволенню, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 частковому задоволенню.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачі постійно мешкають та зареєстровані у гуртожитку АДРЕСА_1, що є підставою для набуття права власності ними на квартири.
ОСОБА_21 з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів повністю погодитись не може.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК).
Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що відповідно до плану приватизації ДП «Південзахіденергобуд», затвердженого розпорядженням регіонального відділення ФДМУ по Харківській області від 08.09.1995р. за № 353-Р, гуртожиток по Гвардійців Широнінців, 39-Б, який знаходиться на балансі підприємства, підлягає передачі в комунальну власність, як об'єкт державної власності.
Відповідно до Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом ФДМУ та Міністерства політики України від 19.05.1999 р. за № 908/68, господарське товариство повинно обліковувати на своєму балансі майно, що не увійшло до його статутного капіталу. При цьому, відповідальність за збереження та ефективне використання державного майна несе господарське товариство.
Рішенням загальних зборів акціонерів від 25.03.1998 р. були прийняті зміни до статуту в новій редакції стосовно виходу зі складу ВАТ структурного підрозділу № 16 «Житлово-комунальний відділ» і створення на його базі колективного підприємства.
Вказаний гуртожиток було передано на баланс новоутвореного КП «Житлово-комунальне господарство «Південзахіденергобуд».
Після ліквідації державного Тресту будівля гуртожитку з мешканцями за вказаною адресою не увійшла ні до одного їх статутних фондів з новостворених підприємств, разом з цим була передана на баланс КП ЖКГ «Південзахіденергобуд».
Рішенням виконкому Харківської міської ради Харківської області № від 19.12.2007 р. вказану будівлю виключено з числа гуртожитків та присвоєно статус будинку, а мешканцям дозволено закріпити за собою займану житлову площу та відкрити особові рахунки у встановленому законом порядку.
Згідно листа Головного управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури № 16/878-6 від 17.04.2009 р. за інформацією Головного управління статистики в Харківській області (звіт 1-Житловонд) встановлено, що колективне підприємство житлово-комунального господарства «Південзахіденергобуд», на балансі якого перебував зазначений гуртожиток, входить до складу підприємств-банкрутів та тих, що повністю припинили свою діяльність станом на 01.01.2008 р. і неможливо, також, визначити балансову вартість даної будівлі, що в подальшому не дозволить мешканцям оформити документи на приватизацію займаного житла відповідно до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Так, Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав
мешканців гуртожитків» регулює правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які тривалий час на законних підставах проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей.
Дія вказаного Закону не поширюється на гуртожитки, що знаходяться у приватній власності, крім гуртожитків, що було включено до статутних капіталів товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).
Статті 2 та 4 передбачають, що громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, можуть реалізувати конституційне право на житло або шляхом приватизації житла у гуртожитку (у випадках, передбачених цим Законом), або шляхом отримання соціального житла(відповідно до цього Закону та Закону України "Про житловий фонд соціального призначення"), або шляхом самостійного(на власний розсуд, за власні чи залучені кошти) вирішення свого (своєї сім'ї) житлового питання (відповідно до цивільного законодавства України). Громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, мають право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад і можуть бути приватизовані відповідно до закону. Приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Матеріали справи свідчать, що житло у гуртожитку АДРЕСА_1 було надано матері ОСОБА_1 - ОСОБА_40, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Кімнати № 457,458, які наразі є квартирою № 108, виділені ОСОБА_40 у зв'язку з її перебуванням у трудових відносинах з ВАТ «Трест «Південзахіденергобуд».
ОСОБА_1 з 24 квітня 1992 року зареєстрований у гуртожитку АДРЕСА_1, а з 27 березня 2002 року в цьому гуртожитку зареєстровано ОСОБА_2
На ім'я ОСОБА_1 відкрито особистий рахунок, за яким він сплачує комунальні послуги (а.с.105-112 т.6).
Крім того, матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 з 13 травня 2003 року зареєстрований у кімнатах №471,472 у гуртожитку АДРЕСА_1 (а.с.69 т.6) на підставі ордеру № 134/72/471 СО від 29 квітня 2003 року виданому йому як працівнику Державного підприємства Трест «Південзахіденергобуд» (а.с.70 т.6).
Колегія суддів визнає, що ухваленим рішенням суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки не залучених до участі в справі в якості належних відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
Допущене судом першої інстанції процесуальне порушення не може бути усунуте на стадії апеляційного розгляду справи , бо в повноваження суду апеляційної інстанції не входить розширення кола осіб , що беруть участь у справі, та є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухваленні нового про відмову у позові з цих підстав.
Колегія суддів , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, визнає , що рішення судом першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення в частині визнання права власності за ОСОБА_73 на квартиру АДРЕСА_51, а також в частині визнання права власності за ОСОБА_83 на квартиру АДРЕСА_52, - з відмовою в задоволенні позовних вимог в цій частині
Керуючись ст. ст. 303 304, п.3ч.1ст.307, ст.309, 313,314,316,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду м.Харкова від 02 червня 2011 року - змінити.
Відмовити ОСОБА_73 у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_54.
Відмовити ОСОБА_83 у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_55
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді: