Провадження № 22ц/790/1509/15 Головуючий 1 інст. - Богдан М.В.
Справа №641/5400/14-ц
Категорія : договірні Доповідач - Черкасов В.В.
04 лютого 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Черкасова В.В.
суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.
при секретарі - Лашаковій Д.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 25 грудня 2014 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Південкомбанк» про стягнення моральної шкоди, -
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «КБ «Південкомбанк» про стягнення моральної шкоди.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказувала, що вона є клієнтом ПАТ «КБ «Південкомбанк», з яким знаходиться у договірних правовідносинах, предметом яких є розміщення грошових коштів на депозитних вкладах. Відповідачем порушені її права вкладника, оскільки не зважаючи на закінчення строку дії договорів вкладу, укладених між нею та відповідачем, грошові кошти у повному обсязі вона так і не отримала. ПАТ «КБ «Південкомбанк» вищевказаними діями завдано їй моральної шкоди, оскільки постійно відвідуючи відділення Банку, у неї погіршився стан її здоров'я, почастішали випадки підвищення артеріального тиску, погіршилось самопочуття.
Тому, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ПАТ «КБ «Південкомбанк» спричинену їй моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 25 грудня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Сторони про час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялися належним чином причин неявки до суду не надали.
Неявка сторін, належно повідомлених про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з ненадання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 25 жовтня 2013 року між ПАТ «КБ «Південкомбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір банківського вкладу, за яким остання передала Банку грошові кошті у розмірі 1 500 євро строком повернення вкладу 25 лютого 2014 року (а.с.3), а також кошти у сумі 4 000 Євро строком повернення 25 травня 2014 року (а.с.6). Договором від 14 січня 2014 року, ОСОБА_1 надала Банку вклад у сумі 145 Євро строком повернення 14 травня 2014 року (а.с.5), а також договором від 17 лютого 2014 року, укладеного між сторонами, ОСОБА_1 також надала Банку грошові кошти для вкладу в сумі 7 000 грн. строком повернення 17 травня 2014 року (а.с.4).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 вбачає порушення її прав відповідачем та завдання їй моральної шкоди не поверненням вчасно їй грошового вкладу за договором.
Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Пунктами 3, 4, 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Оскільки, в супереч вимог даних норм права та ст. 60 ЦПК України позивачем не надано відповідних доказів наявності у неї втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних відповідачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність вимог позивачки про стягнення з відповідача моральної шкоди.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст.307, ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 25 грудня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді: