Справа: № 754/20797/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Таран Н.Г. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
12 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменко В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 12 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва, в якому просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо неврахування при нарахуванні пенсії державного службовця ОСОБА_3 середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії державного службовця з урахуванням у складі заробітної плати середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення і матеріальної допомоги на соціально-побутові питання, починаючи з дати призначення 31.03.2008 року у розмірі 90 відсотків від заробітної плати по матеріалам пенсійної справи.
Постановою Деснянського районного суду м. Києвавід 12 січня 2015 року зазначений адміністративний позов - задоволено.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3 як державному службовцю з урахуванням середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, з яких справлялися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії державного службовця з урахуванням у складі заробітної плати середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 90 відсотків від заробітної плати - починаючи з 16.06.2014 року з урахуванням проведених раніше виплат.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження, то колегія суддів приходить до висновку про розгляд справу у порядку письмово провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Не погоджуючись з вказаною Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та прийнято з порушенням норм матеріального права.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність дій відповідача та, виходячи з встановлених обставин справи, вважає наявними законні підстави для задоволення вимог.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва та отримує пенсію за віком, як державний службовець відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 90 відсотків від заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи.
Позивачка двічі зверталася з заявами до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про перерахунок пенсій, відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 90 відсотків заробітної плати за останнім місцем роботи на державній службі, в яких просила також врахувати виплачену матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.
Листами від 22.04.2014 року та від 06.11.2014 року Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва позивачці було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність підстав для такого перерахунку, оскільки відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» такі виплати не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», право на одержання пенсії державних службовців мають особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків не менше 25 років, для жінок не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Зокрема позивачці призначено пенсію з урахуванням 32 річного стажу державної служби у розмірі 90 відсотків від заробітної плати державного службовця за останнім місцем роботи на державній службі відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», чинного на момент призначення пенсії.
Згідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальне звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» враховується в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.
Згідно ч.6 ст.33 Закону України «Про державну службу» державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Тобто, надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, які вказані позивачем, та матеріальна допомога в розумінні статті 33 Закону України «Про державну службу» належать до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільненні зі служби після їх запровадження.
За змістом статті 37 Закону № 3723-XII пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону № 1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року № 402/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (який був чинний на час виникнення спірних відносин) нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Вказана правова позиція відображена у Постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012р. по справі №21-430а11 та, на підставі ст.244-2 КАС України, є обов'язковою для застосування.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача Управління Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 12 січня 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 12 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Кучма А.Ю.