Справа: № 709/2916/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Цибра Н.В. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
12 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменко В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області на Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахувати та виплатити недоплачені суми пенсій, -
Позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області, в якому просив визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області щодо неврахування в розрахунку у розрахунку пенсії державного службовця суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних та ювілейних дат та індексації заробітної плати - неправомірними, зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області здійснити ОСОБА_3 розрахунок та виплату пенсії держслужбовця, починаючи з дати її призначення - 10.08.2010 року, з урахуванням у складі заробітку середньомісячної суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних та ювілейних дат та індексації заробітної плати.
Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 листопада 2014 року зазначений адміністративний позов - задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області з приводу відмови в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області провести розрахунок та виплату пенсії держслужбовця, починаючи з 01 квітня 2014 року, з урахуванням у складі заробітної плати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премій до державних, професійних та ювілейних дат та індексації заробітної плати.
Не погоджуючись з вказаною Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.
Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та прийнято з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку скороченого провадження, то колегія суддів приходить до висновку про розгляд справу у порядку письмово провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність дій відповідача та, виходячи з встановлених обставин справи, вважає наявними законні підстави для задоволення вимог.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з ОСОБА_3 з 10 серпня 2010 року вийшов на пенсію відповідно до ст.. 30 Закону України «Про державну службу» та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області.
09.08.2014 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до «Про державну службу», форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1, у якій вказана індексація заробітної плати.
Листом відповідача від 16.10.2014 року в перерахунку пенсії позивачу згідно поданої заяви було відмовлено на тій підставі, що такі види виплат, як матеріальна допомога не входять до складових заробітної плати.
Згідно п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальне звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» враховується в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.
Згідно ч.6 ст.33 Закону України «Про державну службу» державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Тобто, надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, які вказані позивачем, та матеріальна допомога в розумінні статті 33 Закону України «Про державну службу» належать до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільненні зі служби після їх запровадження.
За змістом статті 37 Закону № 3723-XII пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону № 1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року № 402/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (який був чинний на час виникнення спірних відносин) нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Вказана правова позиція відображена у Постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012р. по справі №21-430а11 та, на підставі ст.244-2 КАС України, є обов'язковою для застосування.
Але, при вирішенні даної справи необхідно врахувати ч. 2. ст.. 99 КАС України - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що види оплати праці та інших виплат, які враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати для перерахунку пенсії, не повинні виходити із складової заробітної плати, яку отримував державний службовець на час виходу на пенсію, оскільки таке звуження суперечить ст.37 Закону України «Про державну службу».
Як вбачається з матеріалів справи, позивач римував пенсію з серпня 2010 року без урахування вищезазначених сум матеріальної допомоги па оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації та премії до державних, професійних та ювілейних дат, тобто про порушення своїх прав останній повинен був дізнатися з вересня 2010 року.
Проте позивач звернувся з позовом лише у жовтня 2014 року, тобто через 4 роки і 1 місяць. Клопотання про поновлення пропущеного строку до суду першої інстанції не подавав.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача Управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області на Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 листопада 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 03 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Кучма А.Ю.