Справа: № 826/14724/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Троян Н.М.
05 лютого 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Троян Н.М.,
суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,
за участю секретаря - Костюченка М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ЛПТ-Торг» до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішення, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено частково.
Відповідач та третя особа, не погоджуючись із зазначеною постановою, подали апеляційні скарги, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що такі скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи, 19 червня 2014 року між ПП «ЛПТ-Торг» та ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві укладено договір №190620141 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
Згідно даного договору, 22 вересня 2014 року ПП «ЛПТ-Торг» засобами електронного зв'язку подано до контролюючого органу податкову накладну від 11 вересня 2014 року №70.
В результаті обробки відповідачем отриманої від позивача засобами електронного зв'язку податкової накладної від 11.09.2014 №70, останнього повідомлено шляхом направлення йому квитанції №1 від 22.09.2014, про не прийняття вказаного документа у зв'язку з тим, що для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті з посиланням відсутності договору з МДЗУ.
Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення Приватне підприємство «ЛПТ-Торг» звернулось за захистом до суду.
Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що розірвання договору №190620141 від 19.06.2014 про визнання електронних документів, з підстав не встановлення місцезнаходження ПП «ЛПТ-Торг» за податковою адресою, а саме: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13, оф. 705, є необґрунтованим, а, відтак, останній не розірваний у встановленому законодавством порядку та продовжує свою дію. Таким чином, у Державної фіскальної служби України продовжують мати місце зобов'язання за даним договором, у тому числі прийняття податкової накладної від 11.09.2014 №70, поданої засобами електронного зв'язку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Так, відповідно до приписів пункту 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пункту 201.1 ст. 201 та/або пункту 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами, відповідно до пп.14.1.60 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України
Судом першої інстанції вірно зазначено, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (Порядок № 1246).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.
Відповідно до пункту 7 Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.
В пункті 8 Порядку № 1246 визначено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі.
Пунктом 9 Порядку №1246, визначено вичерпний перелік причин відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.
Як свідчать обставини справи, 11 вересня 2014 року ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом №8465/10/26-56-10-05, повідомлено ПП «ЛПТ-Торг», що у зв'язку з порушенням істотних умов договору, зобов'язання сторін, визначених договором №190620141 від 19.06.2014, припиняються, а податкова звітність, надіслана засобами телекомунікаційного зв'язку, вважається не прийнятою, що і слугувало причиною для не прийняття податкової накладної від 11.09.2014 №70.
Також, згідно цього ж листа третьою особою вказано, що у відповідності до довідки встановлення місцезнаходження (місця проживання) від 10.09.2014 року №761/07, місцезнаходження ПП «ЛПТ-Торг» за податковою адресою, а саме: м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13, оф. 705 не встановлено.
Відтак, наведенні обставини стали підставою для відмови у прийнятті податкової накладної приватного підприємства «ЛПТ-Торг» із зазначенням помилки: для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо відсутній договір з МДЗУ.
Однак, на думку судової колегії така позиція податкового органу є хибною, з огляду на наступне.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (Інструкція №233), яка визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису.
Також, додатком 1 до Інструкції №233, затверджено примірний договір про визнання електронних документів, згідно п. 6.4 якого орган ДПС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.
Згідно п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.
Так, частиною першою ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У відповідності до частини першої ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як свідчать наявні у матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.09.2014, саме на момент розірвання податковим органом договору №190620141 від 19.06.2014, місцезнаходженням ПП «ЛПТ-Торг» вказано за адресою: 04136, м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13, оф. 705. При цьому, згідно вказаного витягу, відомості щодо ПП «ЛПТ-Торг» мають статус підтверджених.
Отже, судова колегія приходить до переконання, що розірвання договору №190620141 від 19.06.2014 про визнання електронних документів, з підстави не встановлення місцезнаходження ПП «ЛПТ-Торг» за податковою адресою є не правомірним, оскільки такої підставі для розірвання договору в односторонньому порядку податковим органом не передбачено, відтак, податкова накладна від 11.09.2014 №70, повинна бути прийнята та зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до положень частини першої ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України та Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Н.М. Троян
Судді: Н.П. Бужак,
В.А. Твердохліб
.
Головуючий суддя Троян Н.М.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.