Справа № 368/265/15-к
Провадження № 1-в/368/31/15
"11" лютого 2015 р. Кагарлицький районний суд Київської області
В складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1
При секретарі: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
представника ВК : ОСОБА_4
представника трудового колективу: ОСОБА_5
засудженого: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Кагарлику:
- подання начальника Кагарлицької виправної колонії (№ 115) Київської області ОСОБА_7 , погоджене з спостережною комісією при Кагарлицькій райдержадміністрації про заміну невідбутої частини основного покарання більш м'яким без скасування додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у відношенні засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городок Хмельницької області, жителя до засудження: АДРЕСА_1 , до засудження працював керівником відділу з продажу «Торговий дім Металург», з середньою освітою, громадянина України, одруженого, засудженого 21 листопада 2012 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 286 КК України до 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки;
- клопотання засудженого ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини основного покарання більш м'яким, а саме, на виправні роботи, , суд, -
03.07.2015 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшло подання начальника Кагарлицької виправної колонії (№ 115) Київської області ОСОБА_7 , погоджене з спостережною комісією при Кагарлицькій райдержадміністрації про заміну невідбутої частини основного покарання більш м'яким без скасування додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами засобами у відношенні засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городок Хмельницької області, жителя до засудження: АДРЕСА_1 , до засудження працював керівником відділу з продажу «Торговий дім Металург», з середньою освітою, громадянина України, одруженого, засудженого 21 листопада 2012 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 286 КК України до 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
В судовому засіданні, яке відбулося 11.02.2015 року засуджений ОСОБА_6 подання ВК 115 підтримав та заявив клопотання про застосування до нього більш м'якого покарання у виді виправних робіт, про що подав письмове клопотання.
На запитання складу суду засуджений ОСОБА_6 відповів, що вину свою у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаюється, в зв'язку з чим відмінно вів себе під час відбування покарання, добросовісно працював.
Що стосується шкоди, заподіяної злочином, то за час відбування покарання вже протягом півтора року кожного місяця сплачує потерпілим 1000 грн. При звільненні з місць позбавлення волі та працевлаштування, має намір відшкодовувати шкоду в більшому розмірі.
В судовому засіданні представник Кагарлицької ВК № 115 ОСОБА_4 подання ВК № 115 підтримав, що стосується клопотання засудженого, то вирішення даного питання поклав на розсуд суду.
Що стосується характеристики засудженого ОСОБА_6 , то останній по місцю відбування покарання характеризується з позитивної сторони, 3 рази заохочувався керівництвом установи за сумлінне ставлення до праці, зразкову поведінку, дсициплінарних стягнень не мав.
В судове засідання представник спостережної комісії ОСОБА_8 не з'явився, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява, в якій представник спостережної комісії просить суд слухати справу без його участі, підтримує клопотання ВК 115.
В судовому засіданні представник трудового колективу ОСОБА_5 клопотання ВК 115 підтримав, підтримав клопотання засудженого ОСОБА_6 , гарантувавши при цьому, що після можливого звільнення засудженого ОСОБА_6 з місць позбавлення волі, він буде працевлаштований в ТОВ «Стальінвест України» на посаду керівника відділу продажів з заробітнею платнею згідно штатного розпису в розмірі 2000 грн.
В судовому засіданні представник Кагарлицької міжрайонної прокуратури Київської області ОСОБА_3 подання ВК № 115 підтримав, заперечував проти клопотання засудженого ОСОБА_6 щодо застосування до нього більш м'якого покарання у виді виправних робіт, так як вважає, що внаслідок злочину, який вчинив ОСОБА_6 , загинули дві особи, тому, зглядаючись на кількість загинувши осіб, та термін, який відбуто засудженим, застосування до нього виду покарання у виді виправних робіт буде суперечити принципу кримінальної репресії, та не буде досягнута мета кримінального покарання.
Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали подання, клопотання засудженого про застосування щодо нього більш м'якого покарання у виді виправних робіт, приходить до висновку щодо відмови в задоволенні подання Кагарлицької виправної колонії ( 115 ) Київської області, погоджене з спостережною комісією при Кагарлицькій райдержадміністрації про заміну невідбутої частини основного покарання більш м'яким, та відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 щодо застосування до нього більш м'якого покарання у виді виправних робіт, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
Так, що стосується задоволення клопотання ВК № 115 щодо застосування до засудженого ОСОБА_6 більш м'якого покарання, то в задоволенні клопотання слід відмовити, так як засуджений ОСОБА_6 не повністю підпадає під положення ст.. 82 КК України, - заміна невідбутої частини покарання більш м'яким.
Крім того, суд наголошує на тій обставині, що призначення більш м'якого виду покарання засудженому є пільгою засудженого, який повинен своєю позитивною поведінкою довести ту обставину, що він заслуговує на застосування до нього більш м'якого покарання, зокрема, у виді виправних робіт.
Так, вищевказану пільгу засуджений повинен отримати лише після виконання вимог, які прямо та чітко зазначені в ч. 3 ст. 82 КК України, де, зокрема, зазначено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Що стосується фактичних обставин справи, то судом в судовому засіданні встановлено, що:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Городок Хмельницької області, житель до засудження: АДРЕСА_1 , до засудження працював керівником відділу з продажу «Торговий дім Металург», з середньою освітою, громадянин України, одружений, засуджений 21 листопада 2012 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 286 КК України до 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Початок строку покарання: «26» травня 2012 року.
Кінець строку покарання: «26» травня 2020 року.
1\3 строку покарання: «26» січня 2015 року.
В Кагарлицьку виправну колонію Київської області (115) прибув із Київського СІЗО, де утримувався з 06.06.2012 року, де за час перебування в даній установі дисциплінарних стягнень та заохочень не мав.
По прибуттю в ВК - 115 «30» січня 2013 року працевлаштований різноробочим на виробництві установи.
До праці відносився добре, завдану роботу виконував добросовісно.
За час відбуття покарання характеризується позитивно, заходи виховної спрямованості відвідує регулярно, реагує на них правильно.
Так, за час перебування в місцях позбавлення 3 рази заохочувався керівництвом установи за добросовісне відношення до праці та зразкову поведінку, дисциплінарних стягнень, в тому числі, які зняті та погашені в установленому законом порядку, не мав.
1. 16.05.2013 р. За сумлінну поведінку і ставлення Подяка Начальник ВК
до праці.
2. 19.06.2013 р. За сумлінну поведінку і ставлення Подяка Начальник ВК
до праці.
3. 22.01.2015 р. За сумлінну поведінку і ставлення Подяка Начальник ВК
до праці.
На даний час, під час відбування покарання засуджений поводить себе правильно, з адміністрацією колонії - коректний та ввічливий, в колективі засуджених не конфліктує, виказує позитивні плани на майбутнє.
Засуджений ОСОБА_6 свою вину в скоєному злочині визнав та розкаюється.
Засуджений ОСОБА_6 став на шлях виправлення і заслуговує на думку учасників процесу, зокрема, представника ВК 115 ОСОБА_9 та прокурора ОСОБА_3 згідно ст. 82 КК України, заміни покарання більш м'яким покаранням, проте, на думку суду, засуджений ОСОБА_6 на даний час не заслуговує на застосування до нього пільги, яка передбачена ст. 82 КК України з огляду на наступне.
Суд при вирішенні даного питання керувався нормами як матеріального, так і процесуального права.
Що стосується норм матеріального права, то суд керувався наступним.
Так, згідно ст.. 82 КК України:
1. Особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині КК України для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
2. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.
3. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Як видно з матеріалів подання, пояснень представника ВК № 115, пояснень самого засудженого ОСОБА_6 останній став на шлях виправлення, проте, до даного факту суд відноситься критично з огляду на підстави, які судом будуть наведені нижче.
Так, суд критично відноситься до висновку, який міститься в характеристиці засудженого, що знаходиться в матеріалах справи, в якому зазначено, що засуджений ОСОБА_6 став на шлях виправлення, тому до нього доцільно застосувати заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, згідно ст. 82 КК України.
Свою критичність суд обгрунтовує на відсутність, на думку суду, доцільності на даній стадії заміни виду покарання з огляду на харктер та розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення засудженим ОСОБА_6 злочину, який передбачено ч. 3 ст. 286 КК України.
4. Заміна не відбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин.
Отже, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_6 був засуджений 21 листопада 2012 року Обухівським районним судом за ч. 3 ст. 286 КК України до 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Санкція ч. 3 ст. 286 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Відповідно, згідно з положеннями ч. 4 ст. 12 КК України засуджений ОСОБА_6 вчинив необережний тяжкий злочин.
Відповідно, де - юре ОСОБА_6 підпадає під положення п. 1 ч. 4 ст. 82 КК України, так як станом на день слухання справи, - станом на 11.02.2015 року відбув більше, ніж 1\3 частину покарання, так як 1\3 строку покарання засудженим ОСОБА_6 відбута 26 січня 2015 року, проте, де - факто засуджений ОСОБА_6 не підпадає під положення ст. 82 КК України, так як не достатньо оціночних підстав для застосування пільги, яка передбачена ст. 82 КК України.
Отже, що стосується не застосування до засудженого ОСОБА_6 більш м'якого покарання, в тому числі виправних робіт, то при вирішенні даного питання судом були враховані як формально - юридичні підстави, так і оціночні підстави заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, які передбачені частиною третьою ст.. 82 КК України.
Дійсно, є наявність формально - юридичних підстав для застосування до засудженого ОСОБА_6 положення ст. 82 КК України, проте, відсутні в достатньому обсязі оціночні підстави.
Так, що стосується формально - юридичних підстав заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням було враховано, що на час слухання справи засудженим ОСОБА_6 було відбуто більше, ніж 1/3 частина покарання за вироком Обухівського рійонного суду Київської області від 21 листопада 2012 року.
Крім того, при застосуванні формально - юридичної підстави заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням враховано наступні чинники:
1. Згідно ст.. 12 КК України, злочин, вчинений ОСОБА_6 відноситься до категорії злочинів тяжкого ступеню тяжкості.
2. Згідно ст.. 25 КК України злочин, вчинений ОСОБА_6 є вчиненим з необережності.
3. Відсутність в діях ОСОБА_6 пенітенціарного рецидиву.
Так, що стосується позиції суду щодо відсутності оціночних підстав заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, зокрема, на виправні роботи засудженому ОСОБА_6 було враховано слідуючі підстави:
Як вбачається з матеріалів справи, станом на час слухання справи, засудженим ОСОБА_6 не відбутий досить значний строк призначеного судом покарання, що становить 5 років 3 місяці 15 днів.
На думку суду, при такому великому розмірі не відбутого покарання у виді позбавлення волі на більш м'який вид покарання у виді обмеження волі, чи виправних робіт буде порушувати мету кримінального покарання, зокрема, його каральної складової.
Окрім того, суд враховує розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення засудженим ОСОБА_6 злочину, зокрема, суд враховує ту обставину, що внаслідок ДТП загинуло двоє осіб та тяжко травмовано двоє осіб.
В зв'язку з цим суд вважає, що необхідно враховувати при вирішенні питання про заміну покарання більш м'яким покаранням інтереси потерпілої сторони (сторін).
Так, суд вважає, що застосування до засудженого ОСОБА_6 більш м'якого покарання, - обмеження волі, чи то виправних робіт, може викликати в суспільстві напругу та недовіру до судової системи в цілому в частині довіри громадян (потерпілих, їх родичів, та й взагалі пересічних громадян) до здатності держави в особі її правоохоронних органів здійснювати належне покарання щодо осіб, які скоїли злочини, в тому числі тяжкі злочини, скоєні з необережності.
На обгрунтування своєї позиції суд зазначає, що, як видно з мотивувальної частини вироку Обухівського районного суду від 21 листопада 2012 року, потерпілі та прокурор вимагали від суду призначення ОСОБА_6 покарання виключно у виді позбавлення волі з призначенням максимального строку, який передбачено санкцією ч. 3 ст. 286 КК України.
Так, суд при прийнятті рішення про відмову в призначенні більш м'якого покарання у виді обмеження волі враховує ту обставину, що під час відбування покарання у виді обмеження волі до засудженого ОСОБА_6 може бути застосовано дострокове звільнення від покарання на підставі ст. 81 КК України, - умовно - дострокове звільнення, що, знову ж таки, призведе до суспільного резонансу та напруги в суспільстві з огляду на резонансність злочину.
Далі, при вирішенні даного питання суд вираховує ту обставину, що згідно вироку Обухівського районного суду від 21 листопада 2012 року слід стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь потерпілих велику суму коштів відшкодування на користь потерпілих, яка становить близько 1200000 (одного мільйону двісті тисяч) грн.
Суд вважає, що сплата засудженим ОСОБА_6 коштів в сумі близько 18000 (вісімнадцяти тисяч) грн. є досить не значною, яка, на думку суду, не влаштовує потерпілих, та не відповідає тяжкості наслідків вчиненого злочину.
Крім того, суд враховує ту обставину, що засуджений ОСОБА_6 не бажає на застосуванні до нього більш м'якого покарання у виді обмеження волі, а наполягає на застосуванні до нього більш м'якого покарання у виді виправних робіт.
Суд вважає, що застосування до засудженого ОСОБА_6 виправних робіт строком на 2 роки при не відбутому покаранні у виді позбавлення волі в розмірі 5 років 3 місяці 15 днів є не співрозмірним, та таким, який не відповідає тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, відбутому покаранню, яке становить трохи більше 2 років 8 місяців позбавлення волі.
Отже, при наявності вищевказаних формально - юридичних та відсутності в достатній мірі оціночних підстав для заміни невідбутої частини покарань більш м'яким суд прийшов до висновку щодо відмови в задоволенні клопотання ВК 115 та відмови в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 .
Що стосується застосування норм процесуального права, то в даному випадку суд застосував ст..ст. 537, 539 КПК України.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 КПК України має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Згідно ст.. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням ( поданням ) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Отже, при винесені ухвали щодо засудженого ОСОБА_6 суд керувався Конституцією України, нормами діючого КПК України, КК України, КВК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 2 ст. 369, 370 - 372, 537, 539 КПК України, ст.. 57, 82 КК України, суд, -
В задоволенні подання начальника Кагарлицької виправної колонії (№ 115) Київської області ОСОБА_7 , погоджене з спостережною комісією при Кагарлицькій райдержадміністрації про заміну невідбутої частини основного покарання більш м'яким без скасування додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у відношенні засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городок Хмельницької області, жителя до засудження: АДРЕСА_1 , до засудження працював керувником відділу з продажу «Торговий дім Металург», з середньою освітою, громадянина України, одруженого, засудженого 21 листопада 2012 року Обухівським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 286 КК України до 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, - відмовити.
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини основного покарання більш м'яким, а саме, на виправні роботи, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом 7 діб.
Суддя: ОСОБА_1