10 лютого 2015 року м. Київ К/800/60019/14
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Єрьоміна А.В.(головуючий);
Кравцова О.В., Цуркана М.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Пакінвест Груп» до Київської міжрегіональної митниці про скасування рішення, що переглядається за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року,
У червні 2014 року приватне підприємство «Пакінвест Груп» (далі - позивач) звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - відповідач), в якому просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 27 травня 2014 року № 100250002/2014/000222/2 та № 100250002/2014/000223/2.
Позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що відповідачем в порушення норм діючого митного законодавства України, винесені протиправні рішення про коригування митної вартості товарів, якими скоригована заявлена позивачем за ціною контракту митна вартість імпортованих ним товарів, що призвело до порушення його прав та законних інтересів, а також понесення значних матеріальних витрат.
На думку позивача, визначення ним митної вартості імпортованих товарів за ціною контракту є правомірним, а оскаржувані рішення відповідача про коригування митної вартості товарів за резервним методом є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Постановою Окружного адміністративного суду від 1 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовані рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України про коригування митної вартості товарів від 27 травня 2014 року № 100250002/2014/000222/2 та № 100250002/2014/000223/2.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, відповідач просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що із позивачем (покупець) та компанією SABIC SALES EUROPE B.V. (продавець) укладено рамковий договір поставки від 17 квітня 2014 року № SABIC-РМ/3614, предметом якого є поставка продавцем покупцю товарів (поліетилену, поліпропілену, поліестеру та ін.), визначених у додаткових угодах відносно кожної партії поставки.
Сторони згідно додаткової угоди № 2 від 16 травня 2014 року до зазначеного рамочного договору домовилися про поставку позивачу партії товару (LLDPE 318ВJ) у кількості 41,25 тон за ціною 1158 Євро/т. на загальну суму 47 767,50 Євро на умовах 100% передплати, базисом поставки FCA Кутно, Польща. Позивачем в повному обсязі платіжним дорученням від 19 травня 2014 року № 03 на суму 47 767,50 Євро здійснено оплату товару на користь продавця. Поставка товару фактично здійснювалась двома частинами.
На виконання умов договору рамкового договору поставки від 17 квітня 2014 року № SABIC-РМ/3614, з метою здійснення митного оформлення ввезених на територію України товарів, позивач подав митному органу митні декларації від 27 травня 2014 року № 100250002/2014/064837 та № 100250002/2014/064846, якими до митного оформлення в режимі імпорт - 40 заявлений товар:
- полімери етилену у первинних формах: LLDPE SABIC 318ВJ лінійний, у гранулах, питомою густиною 0,916-0,920 г/куб. см, 20625 кг (20,625 т.), при температурі 23 градуси по Цельсію. Хімічна модифікація відсутня, молекула практично на 100 % складається з етилену, вміст понад 95 % масових % поліетилену. Країна виробництва - SA, торговельна марка - SABIC, виробник - SABIC Petrochemical B.V. (код товару 3901101000);
- полімери етилену у первинних формах: LLDPE SABIC 318ВJ лінійний, у гранулах, питомою густиною 0,916-0,920 г/куб. см, 20625 кг (20,625 т.), при температурі 23 градуси по Цельсію. Хімічна модифікація відсутня, молекула практично на 100 % складається з етилену, вміст понад 95 % масових % поліетилену. Країна виробництва - SA, торговельна марка - SABIC, виробник - SABIC Petrochemical B.V. (код товару 3901101000).
В деклараціях митної вартості від 27 травня 2014 року № 100250002/2014/064837 та № 100250002/2014/064846 позивач визначив митну вартість товару за ціною договору (основний метод), яка відповідає фактично сплаченій ціні за товар (з розрахунку 1158 Євро за тону/1,158 Євро за кг) з додаванням транспортних витрат позивача на доставку товару від Кутно, Польща до м. Києва.
Для здійснення митного контролю та митного оформлення, а також для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів одночасно з подачею ВМД, позивачем митному органу були подані наступні документи:
- вказаний вище рамковий договір від 17 квітня 2014 року № SABIC-РМ/3614 та додаткову угоду до нього № 2 від 16 травня 2014 року;
- платіжне доручення від 19 травня 2014 року № 03;
- договори (контракти) про перевезення від 5 травня 2014 року № 1 та № 5;
- довідки про транспортні витрати № 21/05/14-1 від 21 травня 2014 року та № 65 від 27 травня 2014 року;
- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 23 травня 2014 року № 1926;
- копії міжнародних транспортних накладних від 23 травня 2014 року, рахунків-фактур (інвойсів) від 23 травня 2014 року № 1846054522 та № 1846054538, рахунків -проформ від 16 травня 2014 року № 1846054153, митних декларацій країни відправлення від 23 травня 2014 року № МRN14РL362030153ЕD407 та № МRN14РL362030153ЕАЕ76;
- інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, фіто санітарного та радіологічного контролю товару від 23 травня 2014 року № 2730;
- сертифікат про походження товару від 19 травня 2014 року № 598076 99 2014 24228;
- листи виробника та відправника: від 8 травня 2014 року щодо відсутності у SABIC SALES EUROPE B.V. загального прайс-листа, оскільки ціни на товар визначаються окремо для кожного клієнта; від 14 травня 2014 року, яка містить інформацію про право компанії SABIC SALES EUROPE B.V. на оформлення сертифікатів аналізу та товарно-супровідної документації; від 30.11.2011 року, яким засвідчується, зокрема, що поставка товарів, які виробляються на заводах корпорації виробника SABIC Petrochemical B.V. здійснюється SABIC SALES EUROPE B.V. зі складів, розташованих в Кутно, Польща.
При проведенні контролю правильності визначення митної вартості товару митним органом встановлено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у зв'язку з неподанням основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Митного кодексу України) та невідповідністю обраного декларантом методу або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України (далі - МК України), а саме: умови оплати в інвойсі інші, ніж ті, що зазначені в доповненні до контракту. Відповідно до п.6.3. рамкового договору в комерційних рахунках повинна бути інформація щодо наявності додаткової угоди, на яку відсутнє посилання в рахунку-фактурі та інвойсі. Наявна в митного органу інформація щодо митної вартості імпортованих товарів призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості.
Позивача було зобов'язано надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митої вартості товарів, а саме:
- для підтвердження витрат на транспортування - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем фактично разом з подачею ВМД від 27 травня 2014 року № 100250002/2014/064837 та № 100250002/2014/064846, були подані митному органу необхідні (обов'язкові) документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною договору.
Відповідач прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 27 травня 2014 року № 100250002/2014/000222/2 та № 100250002/2014/000223/2, якими за резервним методом скоригував митну вартість товару, взявши за основу ціну на відповідний товар на рівні 1,2300 Євро за кг. (12300 Євро за тону).
Вирішуючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем були подані митному органу документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, необхідні для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, проте, без фактичного визначення (конкретизації) недостатності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митним органом у порушення вимог частини третьої статті 53 МК України, не надавши позивачу можливість протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару, були винесені оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, що суперечить вимогам митного законодавства.
Згідно із частинами першою, другою, третьою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина перша статті 55 МК України).
Оскаржувані рішення митного органу не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом. Також, оскаржувані рішення не містять обґрунтування ціни, визначеної митним органом самостійно на підставі застосування резервного методу.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (частина друга статті 58 МК України).
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 58 МК України є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до п.5,6 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Згідно частин першої, другої статті 64 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі, зокрема, мінімальної митної вартості (п.6 частина третя статті 64 Кодексу).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем з метою підтвердження заявленої ним митної вартості товару, подавалися митному органу відповідні обов'язкові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості імпортованих товарів, проте вони не були визнані митним органом достатніми для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару.
Надані позивачем документи є такими, що в повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, що підлягає сплаті на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість зазначеного товару за ціною договору.
Згідно висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 23 травня 2014 року № 1926 рівень ціни на лінійний поліетилен високого тиску LLDPE SABIC 318ВJ, а саме 1158,00 Євро/т, на умовах поставки FСА - Кутно, Польща, що імпортується згідно з Проформою інвойсом № 1846054153 від 16 травня 2014 року та Додатком В від 16 травня 2014 року до контракту від 17 квітня 2014 року № SABIC-РМ/3614 - відповідає поточній кон'юнктурі ринку.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Тому висновки суду про задоволення цього позову є правильними, а доводи, викладені в касаційній скарзі, зазначених висновків не спростовують та не дають підстав вважати судові рішення такими, що ухвалені з порушеннями норм матеріального або процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді :