Справа № 822/4847/14
Головуючий у 1-й інстанції: Ніколайчук М. Є.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
05 лютого 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Боровицького О. А. Совгири Д. І. ,
за участю:
секретаря судового засідання:Майданюк Я.Л.,
представника позивача: Гринчука О. В.,
представника відповідача: Сердюка В. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства "Підприємство Замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58)" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Підприємство Замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58)" до Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії ,
В листопаді 2014 року державне підприємство "Підприємство Замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58)" звернулось до суду з позовом до державної фінансової інспекції в Хмельницькій області, в якому просив визнати вимоги незаконними і скасувати їх.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання ухвал Хмельницького міськрайонного суду від 11 серпня 2014 року та 08 вересня 2014 року Державна фінансова інспекція в Хмельницькій області провела позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності державного підприємства "Підприємства Замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№ 58)" за період з 01.01.2011 по 06.08.2014 року, за результатами якої 23.09.2014 року складено акт №22-13-08/14.
Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті ревізії, державне підприємство "Підприємство Замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58)" 01.10.2014 року подало заперечення на вказаний акт, які не були взяті контролюючим органом до уваги.
За результатами проведеної ревізії органом державної фінансової інспекції сформовано лист-вимогу №22-13-03-1417356 від 14.10.2014 року, де зазначено, що в порушення п.5 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІУ, по бухгалтерському обліку на підприємстві, у грудні 2011 року, не відображено надходження товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Інвесткомплектенерго" на загальну суму 858,0 тис. грн. (накладні: № 1222/5 на суму 378,0 тис. грн. (матеріали); № 1222/4 на суму 300,0 тис. грн. (матеріали); № 1222/3 на суму 180,0 тис. грн. (матеріали), що свідчить про безтоварність зазначеної господарської операції, яка привела до безпідставного зменшення станом на 31.12.2011 року дебіторської заборгованості по розрахунках з ТОВ "Інвесткомплектенерго" на суму 858,0 тис. грн., чим завдано збитків підприємству на зазначену суму (втрата боржника в зобов'язанні), в зв'язку з чим позивач 14.10.2014 виніс вимогу №22-13-03-1417356.
Не погоджуючись з даним листом-вимогою, державне підприємство "Підприємство Замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58)" звернулось до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" №2939-XII від 26.01.1993 року, в редакції Закону №5463-VI від 16.10.2012 року, (далі - Закон №2939-XII ).
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Частиною шостою статті 11 цього Закону встановлено, що позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.
За приписами частини 2 статті 15 Закону № 2939-XII службові особи органу державного фінансового контролю є представниками органів виконавчої влади. Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Як слідує з п. 2 оскарженої вимоги Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області, державному підприємству необхідно вжити заходів щодо відшкодування збитків шляхом поновлення боржника (TOB "Інвесткомплектенерго") в зобов'язанні та вжити заходи щодо повернення коштів в сумі 858,0 тис. грн., в т.ч. шляхом проведення претензійно-позовної роботи; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у допущеному порушенні шкоду у порядку та розмірі встановленому ст. 130-136 КЗпП України.
Крім того, ревізією встановлено, що в порушення п.1 ст.10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", станом на 06.08.2014 документально не підтверджується фактична наявність листа міді в кількості 2,9635 т. на суму 277,4 тис. грн., переданого на зберігання TOB "Інвесткомплектенерго", в зв'язку з чим у вимозі п.3 ставиться питання провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на відповідальному зберіганні в TOB "Інвесткомплектенерго" та вжити заходи щодо їх повернення на Підприємство, а у разі відсутності товарно-матеріальних цінностей на відповідальному зберіганні, провести акт звірки взаєморозрахунків та вжити заходи щодо стягнення з TOB "Інвесткомплектенерго" коштів в сумі 277,4 тис. гривень.
Суд першої інстанції зазначив, що з тверджень позивача слідує, що на підприємстві в наявності є лінія по виробництву пінопласту, яка надійшла від TOB "Інвесткомплектенерго" в липні 2011 року, однак, як вбачається з матеріалів справи, договір на її поставку, купівлю - продаж, зберігання чи оренду (будь-якого) на підприємстві відсутній, а підприємство за дану лінію коштів не сплачувало.
Разом з тим, з накладних №№1222-5,1222-4,1222-3 від 21.12.2011 року вбачається, що лінія прийнята трьома складовими, а саме: парогенератор із штампом, вспінювач з транспортною магістраллю, а згідно прибуткового акту №1811 від 26.12.2011 зазначене обладнання поступило на склад №2 підприємства, тоді як з перепустки вбачається, що на територію ЗВК-58 УДДВПУ обладнання прибуло 02.07.2011 року.
Також судом першої інстанції встановлено, що в інвентаризаційному описі №2 від 23.11.2012 року за №608 станом на 01.11.2014 року на підприємстві рахується за даними бухгалтерського обліку і в наявності лінія по виготовленню пінопласту вартістю 715000 грн. (без ПДВ).
В довідці від 15.09.2014 року зустрічної перевірки з зазначеним товариством також відображено наявність руху коштів та товару.
Таким чином, відповідач правомірно заявив вимогу щодо вирішення питання по дебіторській заборгованості в розрахунках з ТОВ "Інвесткомплектенерго" на суму 858,0 тис. грн..
З огляду на те, що п. 3 вимоги щодо підтвердження наявності листа міді в кількості 2,9635 т. на суму 277,4 тис. грн., переданого на зберігання TOB "Інвесткомплектенерго" в процесі проведення ревізії позивачем усунутий, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити у зв'язку з її безпідставністю.
Отже, здійснивши системний аналіз діючого на момент вчинення спірних правовідносин законодавства та наданих у справі доказів, суд апеляційної інстанції вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд дійшов вірного висновку про правомірність встановлених Державною фінансовою інспекцією у Хмельницькій області порушень законодавства.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу державного підприємства "Підприємство Замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№58)" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 10 лютого 2015 року .
Головуючий Граб Л.С.
Судді Боровицький О. А.
Совгира Д. І.