Справа № 802/3836/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Жернаков М. В.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
05 лютого 2015 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Граб Л.С.
суддів: Боровицького О. А. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу ,
В жовтні 2014 року Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Автопластгума», в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просила стягнути з ТОВ «Автопластгума» (код ЄДРПОУ 37337356, індекс 23320, Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Заводська, 1) кошти у рахунок погашення податкового боргу на суму1006842 грн. 44 коп. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума" (код ЄДРПОУ 37337356, індекс 23320, Вінницька область, Тиврівський район, смт. Сутиски, вул. Заводська, 1) в дохід Державного бюджету кошти у рахунок погашення податкового боргу на суму 1006842 (один мільйон шість тисяч вісімсот сорок дві) грн. 44 (сорок чотири) коп. з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Не погоджуючись із судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року - без змін, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відподальністю «Автопластгума» , код ЄДРПОУ 37337356, зареєстроване як юридична особа Тиврівською районною державною адміністрацією Вінницької області 21.06.2011 року та перебуває на податковому обліку у Вінницькій ОДПІ з 23.06.2011 року.
З облікової картки платника податків слідує, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток на загальну суму 1006842,44 грн., який складається із заборгованості зі сплати авансових внесків з податку на прибуток, що виникла внаслідок несплати суми грошового зобов'язання самостійно визначеного у податковій декларації №9091034656 від 02.03.2014 року в сумі 9480,62 грн. та заборгованості по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД відповідно до податкового повідомлення-рішення №0002862206 від 28.03.2014 року в сумі 997361,82 грн.
Зважаючи на вищезазначену заборгованість, Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області звернулася до суду з вказаним позовом.
Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідач зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
В силу пункту 129.1.1. п.129.1 ст.129 ПК України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У п.59.5 ст.59 ПК України зазначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
П. 95.3-95-4 ст. 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що Вінницькою ОДПІ надіслано на адресу ТОВ «Автопластгума» податкову вимогу від 11.01.2014 року №9-22, яка отримана 17.01.2014 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Як слідує із досліджених судом першої інстанції матеріалів справи, визначені відповідачем суми податку своєчасно та в повному обсязі сплачені не були, що слугувало нарахуванню податковим органом пені.
Також з матеріалів справи вбачається, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.05.2014 року у справі №802/1275/14-а у задоволенні позовних вимог ТОВ «Автопластгума» до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення на суму 997344,62 грн.- відмовлено.
Разом з тим, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2014 року апеляційну скаргу ТОВ «Автопластгума» залишено без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року - без змін.
Вищезазначена постанова Вінницького окружного адміністративного суду набрала законної сили 02.09.2014 року.
Однак, не погоджуючись з вищезазначеним рішенням ТОВ «Автопластгума» подало касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.
23 вересня 2014 року Вищим адміністративним судом України прийнято до провадження вищевказану касаційну скаргу.
Проте колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на те, що податкові повідомлення рішення, якими на відповідача накладено податкове зобов'язання, оскаржуються в касаційному порядку, зважаючи на те, що постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.08.2014 року набрала законної сили 02.09.2014 року.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наявний податковий борг підтверджується матеріалами справи, а саме: податковою декларацією №9091034656 від 02.03.2014 року, картками особового рахунку платника станом на 13.10.2014 року, розрахунком сум податкового боргу, довідкою про заборгованість від 15.10.2014 року.
Що стосується твердження апелянта щодо неповного з'ясування судом першої інстанції обставин по справі в частині визначення розміру пені, то колегія суддів приходить до висновку про їх безпідставність зважаючи на не підтвердження останніх належними та допустимими доказами. Натомість розмір пені в сумі 997361,82 грн обґрунтовано зазначено позивачем в заяві про зміну позовних вимог.
Отже, здійснивши системний аналіз діючого на момент вчинення спірних правовідносин законодавства та наданих у справі доказів, суд апеляційної інстанції вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автопластгума" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Боровицький О. А.
Совгира Д. І.