Рішення від 05.02.2015 по справі 904/9376/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

05.02.15р. Справа № 904/9376/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Степове", с. Перше Травня, Софіївський р-н, Дніпропетровська обл.

та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Д", с. Нива Трудова, Апостолівський р-н, Дніпропетровська обл.

про стягнення 499 194,69 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача Талоконов К.В. - представник за довіреністю 12.01.2015 року

від відповідача-1 Тумасов Р.Г. - представник за довіреністю від 01.12.2014 року

від відповідача-2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротек" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Степове" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Д" про солідарне стягнення заборгованості в сумі 400553,54 грн., штрафу в сумі 33 368,61 грн., 3% річних у сумі 9798,55 грн., інфляційних у сумі 55 473,99 грн., судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем-1 умов договору фінансового лізингу від 17.08.2012 року за № 59АФ-12 в частині своєчасної та повної оплати за предмет лізингу й невиконанням відповідачем-2 договору поруки від 17.08.2012 року за № 1П/59АФ-12 в частині виконання зобов'язання відповідача-1.

Відповідача-1 позовні вимоги визнає частково (відзив на позовну заяву від 05.02.2015 року) посилаючись на те, що вимоги про стягнення штрафу в сумі 33368,61 грн., фактично є пенею і її нарахування позивачем здійснено не вірно. Крім того, вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат також є безпідставним, оскільки офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти і визначення у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству України, але унеможливлює урахування розрахованого Державним комітетом статистики України індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов'язаних із знеціненням боргу, визначеного в іноземній валюті.

Відповідач-2 мотивований відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання 11.12.2014 року, 25.12.2014 року, 20.01.2015 року, 05.02.2015 року не з'явився.

Відповідача-2 своєчасно та належним чином повідомлено про місце, час і дату розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 5381000165770, 5381000169830, 5381000170552.

Ухвалою суду від 20.01.2015 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору у справі № 904/9376/14 продовжено терміном на 15 днів, а саме до 10.02.2015 року.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек", як лізингодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Степове", як лізингоодержувачем, укладено договір фінансового лізингу № 59АФ-12 за умовами п. 1.1 якого лізингодавець передає на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу, а лізингоодержувач приймає предмет лізингу та зобов'язується сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору; найменування, марка, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість майна на момент укладення договору наведені у додатку № 1 "Специфікація".

Строк користування лізингоодержувачем предметом лізингу починається з дати підписання сторонам акту приймання-передачі предмету лізингу та не може бути менше одного року (п. 1.2 договору).

Ціна договору становить гривневий еквівалент вартості майна у доларах США, виходячи з розрахунку, наведеного у п. 2.2.2 договору (п. 2.1 договору).

Ціна договору становить гривневий еквівалент 49517,00 доларів США, що розраховується із суми в гривнях за курсом продажу долару США, встановленим у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг", оформленим на 16:00 за київським часом на дату, що передує даті укладення цього договору та становить 401 261,01 грн., у тому числі ПДВ. Ціна договору підлягає перерахунку за міжбанківським курсом на дату, що передує даті підписання акту приймання-передачі майна, відповідно до умов п. 2.2.2 договору (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору усі платежі за договором лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати в національній валюті України (гривнях) відповідно до умов цього договору та додатку № 2 "Графік внесення лізингових платежів" до договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця, вказаний у цьому договорі.

Розмір, склад, терміни оплати лізингових платежів встановлюються у графіку. Сума чергового лізингового платежу є гривневим еквівалентом відповідної суми (в доларах США), зазначеної у графіку, виходячи з міжбанківського курсу на дату, що передує даті сплати лізингоодержувачем чергового лізингового платежу, зазначеного у графіку. Такий порядок застосовується до усіх лізингових платежів та будь-яких інших сум, які підлягають сплаті або залишаються несплаченими згідно з договором (п. 3.3 договору).

Пунктом 3.3.1 договору передбачено, що у випадку, якщо лізингоодержувач здійснив оплату лізингового платежу після строку його оплати, вказаного у графіку і на дату фактичної оплати лізингового платежу міжбанківський курс фактичної оплати лізингового платежу буде більшим ніж міжбанківський курс графіку, лізингоодержувач зобов'язаний здійснити оплату такого лізингового платежу, виходячи з міжбанківського курсу.

Лізингові платежі складаються з:

- суми, яка відшкодовує частину вартості майна, яка є гривневим еквівалентом суми, визначеної у графіку, помноженої на фіксований міжбанківський курс акту приймання-передачі;

- комісії за користування, що розраховується як різниця суми лізингового платежу та суми, яка компенсує частину вартості майна, яка не може бути меншою за 1 грн. (п. 3.4 договору).

Згідно з п. 4.2 договору передача лізингодавцем і прийом лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється на підставі акту приймання-передачі майна за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1. Майно вважається переданим лізингоодержувачу з дати підписання акта приймання-передачі майна.

За змістом п. 5.1 договору майно переходить у власність лізингоодержувача за умови сплати лізингодавцю всієї суми лізингових платежів в розмірах та у терміни, передбачені графіком, в тому числі сплати лізингодавцю всієї суми вартості майна, що у гривневому еквіваленті не менше вартості майна, зазначеної у акті приймання-передачі майна, сплати штрафних санкцій відповідно до умов договору. Підтвердженням переходу права власності від лізингодавця до лізингоодержувача є підписаний між сторонами відповідний договір купівлі-продажу предмету лізингу.

Строк лізингу з 17.08.2012 року до 20.08.2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором. Зазначений строк може бути змінений відповідно до умов даного договору. Даний договір набуває чинності з моменту його підписання. Даний договір втрачає свою чинність після виконання сторонами всіх зобов'язань по ньому (п. 11.1, 11.2 договору).

Відповідно до специфікації майна, яка є додатком № 1 до договору фінансового лізингу № 59АФ-12 від 17.08.2012 року сторонами погоджено об'єкт лізингу - глибокорозпушувач John Deere 512, серійний №1А80512ХНС0745366, 2012 року випуску, вартістю 49517,00 доларів США.

Додатком № 2 до договору фінансового лізингу № 59АФ-12 від 17.08.2012 року сторонами узгоджено графік внесення лізингових платежів з остаточним розрахунком за об'єкт лізингу 20.08.2015 року.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу-1 об'єкт лізингу - глибокорозпушувач John Deere 512, серійний №1А80512ХНС0745366, 2012 року випуску, вартістю 49517,00 доларів США, що підтверджується актом приймання-передачі від 15.10.2012 року (а. с. 18).

В порушення умов договору та узгодженого сторонами графіку внесення лізингових платежів, відповідач порушив вказаний графік та з 20.12.2012 року порушує строки сплати лізингових платежів; сума боргу відповідача перед позивачем за період з 20.12.2012 року до 20.10.2014 року склала 400 553,54 грн., яка підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено наступне: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

За змістом ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок орендаря сплачувати орендну плату за орендоване майно також встановлений п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, яким зазначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу, лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Приписами п. 8.1 договору передбачено, що у випадку, якщо лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого лізингового платежу, який встановлений у графіку, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю штраф у розмірі 0,2 відсотки від суми простроченого лізингового платежу за кожен випадок порушення строків оплати лізингового платежу. Кожним випадком порушення лізингоодержувачем строків оплати лізингового платежу є, зокрема, кожен день прострочення оплати лізингового платежу.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. В свою чергу, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача штрафу в сумі 33368,61 грн. фактично є пенею.

За приписами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 пені в сумі 33 368,61 грн. за період з 21.12.2013 року до 12.11.2014 року підлягають задоволенню частково в сумі 8536,58 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 3% річних за період з 21.12.2012 року до 12.11.2014 року в сумі 9798,55 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В позовних вимогах про стягнення з відповідача-1 інфляційних втрат в сумі 55473,99 грн. за період з січня 2013 року до жовтня 2014 року належить відмовити з огляду на наступне:

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, визначення в договорі грошових зобов'язань у іноземній валюті не суперечить чинному законодавству України, однак унеможливлює урахування розрахованого Державним комітетом статистики України індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов'язаних зі знеціненням боргу, визначеного в іноземній валюті.

Оскільки в договорі фінансового лізингу № 59АФ-12 від 17.08.2012 року сторони визначили, що вартість майна, яке є предметом лізингу встановлюється у доларах США, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми інфляційної складової в розмірі 55473,99 грн. слід відмовити.

17.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек", як лізингодавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Д", як поручителем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Степове", як лізингоодержувачем, укладено договір поруки № 1П/59АФ-12 за умовами п. 1.1 якого предметом договору визначено зобов'язання поручителя перед лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання лізингоодержувачем, своїх зобов'язань перед лізингодавцем, які виникають з умов договору фінансового лізингу № 59АФ-12 від 17.08.2012 року, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії договору фінансового лізингу № 59АФ-12 від 17.08.2012 року.

Сторони договору встановлюють, що зобов'язання поручителя перед лізингодавцем є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та основним договором не потребують (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору у випадку неможливості виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань за основним договором:

- лізингодавець має право на свій розсуд пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя чи лізингоодержувача або обом сторонам одночасно, повідомивши поручителя про прострочення лізингоодержувачем своїх зобов'язань за основним договором протягом 2-х робочих днів з моменту прострочення лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов'язання;

- лізингоодержувач не пізніше ніж за 3 банківських дня до моменту настання зобов'язань за основним договором повідомляє лізингодавця та поручителя про неможливість виконання зобов'язань за основним договором.

Поручитель зобов'язаний протягом одного робочого дня від дати отримання письмової вимоги лізингодавця про прострочення лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов'язання або листа лізингодавця про неможливість виконати зобов'язання за основним договором, виконати відповідне зобов'язання шляхом перерахування коштів на погашення заборгованості лізингоодержувача за основним договором на рахунок лізингодавця (п. 3.1 договору).

Сторони договору встановили, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та втрачає свою дію з моменту припинення забезпеченого ним зобов'язання. Також порука припиняється, якщо лізингодавець в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання зобов'язання за основним договором не пред'явить вимоги до поручителя (п. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України) (п. 6.2 договору).

Позивачем надіслано відповідачу-2 вимогу сплати заборгованості по лізинговим платежам від 31.03.2014 року за № 3103/14-8юр (а. с. 21), підтвердженням отримання якої відповідачем-2 є повідомлення про вручення поштового відправлення за № 4908701856674 (а. с. 22).

Відповідач-2 на звернення позивача не відреагував та не виконав зобов'язання за договором поруки.

Отже, позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідача-1 й відповідача-2 основного боргу в сумі 400553,54 грн., пені в сумі 8536,58 грн., 3% річних в сумі 9798,55 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідачів пропорційно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 599, 762, 806 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232, 285 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 1, 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Степове" (53120, Дніпропетровська обл., Софіївський р-н, с. Перше Травня, вул.Робітнича, б. 1-К, ідентифікаційний код 30847283, р/р 2600530679501 в АБ "Кредит-Дніпро", м. Дніпропетровськ, МФО 305749) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Д" (53810, Дніпропетровська обл., Апостолівський р-н, с. Нива Трудова, вул. Леніна, б. 11, ідентифікаційний код 36532151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, код ЄДРПОУ 32232765, п/р 26008013020111 в АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) 400 553 (чотириста тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 54 коп. - основного боргу, 8536 (вісім тисяч п'ятсот тридцять шість) грн. 58 коп. - пені, 9798 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто вісім) грн. 55 коп. - 3% річних, 8377 (вісім тисяч триста сімдесят сім) грн. 77 коп. - судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Повне рішення складено - 10.02.2015 року.

Суддя С.П.Панна

Попередній документ
42631527
Наступний документ
42631531
Інформація про рішення:
№ рішення: 42631530
№ справи: 904/9376/14
Дата рішення: 05.02.2015
Дата публікації: 11.02.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: