03 лютого 2015 р. Справа № 48053/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судового засідання Андрушківа І.Я.,
представника позивача Оксентюк А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року по справі за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Європацукор» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
11.04.2011 року Приватне підприємство «Торговий дім «Європацукор» звернулось до суду з позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 28.03.2011 року № 0000032301/102, яким визначено суму грошового зобов'язання підприємства з податку на прибуток підприємства в розмірі 38 357, 50 грн.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції від 28.03.2011 року № 0000032301/102 про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 38 357, 50 грн.
Не погодившись з вищенаведеною постановою, Нововолинська об'єднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, і суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Нововолинською ОДПІ з 10.02.2011 року по 23.02.2011 року була проведена планова виїзна перевірка ПП «Торговий дім «Європацукор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт №137/14/2301/33971572 від 11.03.2011 року, в якому зафіксовано наступні порушення: п. 4.1 ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся, на загальну суму 30686 грн., у тому числі: за 4 квартал 2009 року в сумі 30686 грн.; п.3.1 ст.3 пп. 7.3.1 п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 840000 грн., в тому числі за жовтень 2009 року на суму 840000 грн (а.с. 8-32).
В Акті перевірки податковим органом встановлено розбіжність між даними бухгалтерського обліку та даними Декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2009 року в сумі 122746 грн., а саме: в Декларації відображено валовий дохід у сумі 9372916 грн., а за даними бухгалтерського обліку сума валового доходу становить 9495662 грн. Дане порушення призвело до заниження у 4 кварталі 2009 року податку на прибуток в сумі 30868 грн. всупереч вимог п. 4.1 ст. 4, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.03.2011 року № 0000032301/102 про визначення податкового зобовязання по податку на прибуток у розмірі 38357,50 грн., в т. ч. 30686 грн. основного платежу та 7671,50 грн. штрафних санкцій (а.с.7).
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про неправомірність оскаржуваного рішення. Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку з наступних підстав.
Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно із пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Отже, валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Матеріалами справи підтверджено, що у Декларації за 4 квартал 2009 року позивачем включено до валового доходу 9 372 916 грн.(а.с.40).
З наявного в матеріалах справи рахунку № 70 за жовтень, листопад та грудень 2009 року, вбачається, що дохід підприємства від реалізації у жовтні 2009 року становив 6 316 924,59 грн., у листопаді 2009 року 2 909 141,83 грн.. у грудні 2009 року 1 813 630,93 грн., всього за 4 квартал 2009 року 9 372 916, 00 грн.(а.с.62-64). Вказана вище сума валового доходу відповідає даним бухгалтерського обліку підприємства.
У додатку 7 до акту від 11.03.2011 року №137/14/2301/33971572 вказано, що перевіряючими складено реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів за період з 01.10.2009 року по 31.12.2009 року. У графі реєстру «дохід від реалізації за жовтень 2009 року» зазначено суму 6 439 670,59 грн.(а.с.34).
Витягом з головної книги підприємства по рахунку 70 «Доходи від реалізації» за жовтень 2009 року підтверджується, що дохід від реалізації становив 6 316 924,59 грн., а тому, перевіряючим помилково у додатку 7 до акту перевірки зазначено суму 6 439 670,59 грн., оскільки ця сума не підтверджується даними бухгалтерського обліку підприємства.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковим органом не підтверджено належними та допустимими доказами висновків, встановлених під час перевірки, в той час як позивачем спростовано факти, констатовані перевіряючими, щодо заниження валового доходу за 4 квартал 2009 року шляхом надання аналізу по рахунку 70 за жовтень-грудень 2009 року, а тому податкове повідомлення-рішення є протиправним.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 травня 2011 року у справі № 2а/0370/992/11 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Судді: О.Б. Заверуха О.М. Гінда В.В. Ніколін