"06" лютого 2015 р.Справа № 916/3418/13
За позовом: Селянського (фермерського) господарства „Світанок"
до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Імексбанк"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Консевича Анатолія Анастазійовича
про витребування майна з чужого незаконного володіння
Суддя Малярчук І.А.
Представники сторін
від позивача: Головієнко П.В., довіреність від 18.06.2014р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
від Першого Приморського ВДВС ОМУЮ: Гуменюк В.В., довіреність № 232 від 12.01.2015р.
У судовому засіданні 06.02.2015р. приймали участь:
від позивача: Головієнко П.В., довіреність від 18.06.2014р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
від Першого Приморського ВДВС ОМУЮ: Гуменюк В.В., довіреність № 232 від 12.01.2015р.
СУТЬ СПОРУ: розглядається скарга СФГ „Світанок" у порядку ст.121-2 ГКП України на дії Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ по виконанню наказу суду від 28.05.2014р. у справі №916/3418/13.
Постановою ОАГС від 20.05.2014р. позовні вимоги позивача задоволено частково, стягнуто з ПАТ „Імексбанк" на користь СФГ „Світанок" 89000грн. незаконно списаних коштів, 1720грн. судового збору за подання позовної заяви, 913,50грн. судових витрат за апеляційне провадження.
28.05.2014р. на виконання вказаної постанови видано наказ.
12.01.2015р. за вх.№2-43/15 до суду надійшла скарга СФГ „Світанок" на дії Одеського міського управління юстиції по виконанню наказу суду від 28.05.2014р. у справі №916/3418/13, в якій скаржник просив суд скасувати постанову Першого ВДВС Одеського МУЮ про закінчення виконавчого провадження ВП №43887133 від 27.11.2014р. Згідно заяви від 05.02.2015р. за вх.№3306/15 скаржник уточнив вимоги скарги, а саме, зазначив в якості органу, дії якого оскаржує - Перший Приморський ВДВС Одеського МУЮ, та змінив прохальну частину скарги, згідно чого просить визнати недійсною постанову Першого ВДВС Одеського МУЮ про закінчення виконавчого провадження ВП №43887133 від 27.11.2014р.
Так, в обґрунтування зазначеної скарги СФГ „Світанок" вказав про те, що згідно постанови Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ від 10.07.2014р. відкрито виконавче провадження по виконанню наказу суду від 28.05.2014р., надано боржнику семиденний термін для добровільного виконання даної постанови. 27.11.2014р. Першим ВДВС Одеського МУЮ прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав самостійного виконання боржником виконавчого документа, однак, кошти на рахунок СФГ „Світанок" у ПАТ „Райффайзен Банк Аваль", який ним був зазначений у заяві, що подавалась разом із виконавчим документом до примусового виконання, не надійшли.
21.01.2015р. від Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ надійшло заперечення на скаргу за вх.№1293/15, де останній зазначив, що 10.07.2014р. відділом було відкрито виконавче провадження по виконанню судового наказу, однак, у зв'язку із відсутністю в матеріалах виконавчого провадження підтвердження про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження та в подальшому заявлення боржником клопотання про відкладення виконавчих дій, Першим Приморським ВДВС Одеського МУЮ відкладалось провадження виконавчих дій з примусового виконання вказаного наказу суду. 10.09.2014р. до відділу надійшла заява голови правління АТ „Імексбанк" про закінчення виконавчого провадження через добровільне виконання судового наказу, до якої додано меморіальний ордер №54062 від 05.09.2014р. про перерахування коштів в розмірі 91633,50грн. на розрахунковий рахунок СФГ „Світанок", у зв'язку з чим 27.11.2014р. відділом винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України „Про виконавче провадження". 03.12.2014р. головою СФГ „Світанок" - Головієнко І.П. отримано завірену належним чином копію постанови про закінчення виконавчого провадження. З підстав наведеного, Перший Приморський ВДВС Одеського МУЮ просить суд відмовити скаржнику у задоволенні скарги.
Крім того, 05.02.2015р. від ПАТ „Імексбанк" за вх.№3293/15 до суду надійшли пояснення, де вказано про необґрунтованість скарги СФГ „Світанок" та відсутність підстав для її задоволення через те, що АТ „Імексбанк" у встановлені постановою ДВС строки добровільного виконання вимоги судового наказу виконав та перерахував на поточний рахунок №26004103546001, який відкритий у відділенні АТ „Імексбанк" у м. Житомир" та належить СФГ „Світанок", суму у розмірі 91633,50грн.
Як свідчать додані до скарги документи, 03.07.2014р. до Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ надійшла заява СФГ „Світанок" про відкриття виконавчого провадження по наказу суду від 28.05.2014р., де, зокрема, виклало прохання перерахувати стягнуті з боржника кошти на рахунок №26001451418 у АТ „Райффайзен Банк Аваль". При цьому, про наявність у СФГ „Світанок" поточного рахунка у АТ „Райффайзен Банк Аваль" вбачається із довідки останнього. Постановою Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ від 10.07.2014р. відкрито виконавче провадження ВП №43887133 по виконанню наказу суду від 28.05.2014р., де визначено боржнику семиденний термін для добровільного виконання вимог виконавчого документа шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ДВС із зазначенням його реквізитів. Згідно постанов Першого Приморського ВДВС від 17.07.2014р., від 25.07.2014р., від 04.08.2014р., від 14.08.2014р., від 22.08.2104р. було відкладено провадження виконавчих дій.
Постановою Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ від 27.11.2014р. закінчено виконавче провадження ВП №43887133 з підстав самостійного виконання боржником виконавчого документа у повному обсязі, згідно поданої ПАТ „Імексбанк" 10.09.2014р. заяви. Так, до заяви ПАТ „Імексбанк" від 10.09.2014р. було додано меморіальний ордер №54062 від 05.09.2014р. згідно якого з рахунка ПАТ „Імексбанк" №73993009999010 на рахунок СФГ „Світанок" у ПАТ „Імексбанк" було перераховано 91633,50грн. Незважаючи на викладене, довідка ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" від 31.12.2014р. вказує на те, що рух коштів по рахунку СФГ „Світанок" за період з 01.05.2014р. по 31.12.2014р. не відбувався, тобто, кошти на рахунок, вказаний стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження, від боржника не надішли.
Так, постанова Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ від 27.11.2014р. про закінчення виконавчого провадження була надіслана на адресу стягувача згідно супровідного листа від 27.11.2014р. за вих.№В-8/1002/33895, за поясненнями представника відділу, - простою кореспонденцією.
За положеннями ч.1 ст.2 Закону України „Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Згідно ч.1 ст.11 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (ч.ч.1, 2 ст.25 Закону України „Про виконавче провадження").
У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються (ч.ч.1, 3 ст.27 Закону України „Про виконавче провадження").
Згідно ч.1 ст.35 Закону України „Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України „Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.45 Закону України „Про виконавче провадження" грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються державним виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем належні йому рахунки.
За положеннями п.п.12.12., 12.13. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012р., у разі відсутності відомостей, яким чином проводити виплату коштів, державний виконавець повідомляє стягувача про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів (через фінансові установи з обов'язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача). Після цього не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні.
Відповідно до п.8. ч.1 ст.49 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
У випадках, передбачених пунктами 1-6, 8, 9, 11-13 частини першої статті 49 Закону, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч.ч.2, 3 ст.49 Закону України „Про виконавче провадження").
Таким чином, у відповідності ч.2 ст.25, ч.1 ст.27 Закону України „Про виконавче провадження" з підстав невиконання АТ „Імексбанк" у добровільному порядку наказу суду від 28.05.2014р. у семиденний термін від дня винесення постанови Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ від 10.07.2014р., державний виконавець мав на наступний день , тобто, 18.07.2014р. розпочати примусове виконання рішення у справі №916/3418/13, чого зроблено не було. Натомість, державний виконавець постановами від 17.07.2014р., від 25.07.2014р., від 04.08.2014р., від 14.08.2014р., від 22.08.2104р. неодноразово відкладав проведення виконавчих дій на протязі більш ніж півтора місяці, без надання доказів поважних причин для такого, чим сприяв боржнику у зволіканні виконання наказу суду, що є порушенням прав стягувача - СФГ „Світанок".
Крім того, згідно постанови Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ від 22.08.2014р. востаннє проведення виконавчих дій було відкладено до 01.09.2014р., тоді як перерахування коштів АТ „Імексбанк" меморіальним ордером №54962 відбулося 05.09.2014р. - після закінчення строку, на який було відкладено проведення виконавчих дій. Одночасно, є сумнівним бажання АТ „Імексбанк" виконати наказ суду від 28.05.2014р., позаяк кошти меморіальним ордером №54962 були перераховані боржником на рахунок стягувача саме у АТ „Імексбанк", не заважаючи на те, що між фермерським господарством та означеним банком, до речі, у даній справі був спір, що вирішений постановою ОАГС від 20.05.2014р. на користь СФГ „Світанок", з приводу неправомірного перерахування коштів з поточного рахунка господарства, відкритого у АТ „Імексбанк".
Між тим, відповідно до п.8. ч.1 ст.49 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Одночасно, дії по повному фактичному виконанню наказу суду про стягнення коштів передбачають стягнення їх державним виконавцем з боржника та отримання їх стягувачем, але таких заходів Першим Приморським ВДВС Одеського МУЮ вжито не було. За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що сторонами, органом ДВС не подано жодного доказу фактичного надходження заборгованості, визначеної у наказі суду від 28.05.2014р. у справі №916/3418/13, на рахунок СФГ „Світанок", визначений останнім у заяві про відкриття виконавчого провадження, чи на рахунок ДВС, зазначений у постанові про відкриття виконавчого провадження від 10.07.2014р., у зв'язку з чим згаданий наказ суду не може вважатись виконаним до моменту фактичного надходження коштів на рахунок СФГ „Світанок" №26001451418 у АТ „Райффайзен Банк Аваль", з огляду на що є передчасними висновки Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ щодо наявності підстав для закінчення виконавчого провадження ВП №43887133, а дії згаданого відділу щодо винесення відповідної постанови - неправомірними.
Так, 05.02.2015р. за вх.№3339/15 СФГ „Світанок" подано до суду заяву про відновлення пропущеного строку на оскарження постанови Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ від 27.11.2014р. про закінчення виконавчого провадження, з підстав того, що з 02.12.2014р. по 26.12.2014р. представник СФГ „Світанок" Головієнко В.П. знаходився у відрядженні, на підтвердження чого подав посвідчення про відрядження від 01.12.2014р., ухвали Приморського районного суду м.Одеси від 22.12.2014р. у справі №522/12987/14-ц, від 03.12.2014р. у справі №522/12987/14-ц.
Відповідно до ст. 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Таким чином, у процедурі оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби законодавець передбачив спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою, відновлення яких, у разі їх пропуску, є можливим за умов дотримання вимог, передбачених ст. 53 ГПК України.
Відповідно до цієї норми процесуального права, а також згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 9.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. № 9, встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог ст.53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК України судом без виклику сторін виноситься ухвала.
Тобто, з вищенаведеного випливає, що питання про наявність чи відсутність підстав для відновлення пропущеного процесуального строку в будь - якому випадку має стати предметом судового дослідження в процесі розгляду скарги, а результати цього дослідження, в свою чергу, мають бути відображені у відповідному судовому акті.
Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи з поважності причин пропуску строку. За змістом ст. 53 ГПК України поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.
Так, при поданні вищезазначеної скарги СФГ „Світанок" зазначило, що дізналось про ненадходження коштів на його рахунок лише 31.12.2014р. із довідки АТ „Імексбанк", а у клопотанні про відновлення строку на подання скарги зазначило, що з 02.12.2014р. по 26.12.2014р. представник фермерського господарства перебував у відрядженні, але доказів несвоєчасності отримання оскаржуваної постанови або її неотримання взагалі скаржник до суду не подав, отже, не довів дотримання строку, визначеного ст.121-2 ГПК України на звернення до суду із скаргою на дії органу ДВС.
Разом з цим, розглянувши клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подання скарги, суд, з врахуванням обов'язковості виконання судових рішень, встановленої положеннями ст.4-5 ГПК України, доходить висновку щодо можливості його відновлення.
Згідно п.9.13. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Враховуючи викладене, суд вважає скаргу СФГ „Світанок" від 12.01.2015р. за вх.№2-43/15 на дії Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ доведеною та обґрунтованою, позаяк задовольняє її у повному обсязі.
Крім того, з врахуванням допущення описки в частині зазначення представником відповідача Гуменюк В.В. у вступній частині ухвали суду від 28.01.2015р. про відкладення розгляду скарги, суд вважає за необхідне дану описку виправити з огляду на положення ч.1 ст. 89 ГПК України, які передбачають, що суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
Керуючись ст.ст.53, 89, 121-2 ГПК України, суд, -
1. Виправити описку у вступній частині ухвали суду від 28.01.2015р. та вказати наступне: від відповідача: не зявився".
2. Визнати правомірними доводи СФГ „Світанок", вкладені у скарзі від 12.01.2015р. за вх.№2-43/15 на дії Першого Приморського ВДВС Одеського МУЮ
3. Визнати недійсною постанову Першого ВДВС Одеського МУЮ про закінчення виконавчого провадження ВП №43887133 від 27.11.2014р.
4. Копію ухвали надіслати позивачу, відповідачу, третій особі.
Суддя І.А. Малярчук