09 лютого 2015 р.Справа № 537/6250/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бартош Н.С.
Суддів: Бегунца А.О. , Донець Л.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.12.2014р. по справі № 537/6250/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та провести відповідні виплати,
ОСОБА_1 18.12.2014 року (надалі-позивач) звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області (далі-відповідач): - визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати з 01.01.2014 року підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2014 року та зобов'язати відповідача з 01.01.2014 року провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком .
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.12.2014 року задоволено частково позов.
Визнано протиправною бездіяльність та зобов'язати відповідача провести позивачу нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 14.05.2014 року по 2 серпня 2014 року включно, з відрахуванням фактично проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на законодавчо визначене право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри пенсійних виплат, яке останнім використано шляхом прийняття 28.12.2011 року постанови № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верст населення", а подалі - у 2014 році шляхом прийняття 25.03.2014 року постанови № 112 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення". Також, апелянт, посилаючись на положення п.п. 20, 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, зазначає про неможливість взяття на себе зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету із перевищенням бюджетних призначень. Крім того, відповідач зазначає про відсутність публічно- правового спору.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни та за приписами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Колегія суддів вважає, що задовольняючи частково позов суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права надавши перевагу ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" над постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року за № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу. Також судом правильно визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до Конституції України закон про Державний бюджет України діє з 1 січня по 31 грудня календарного року.
Пунктом 4 розділу VІІ Закону України від 23.12.2010 року № 2857-VI "Про Державний бюджет України на 2011 рік", в редакції закону, що набула чинності з 22.07.2011 року згідно із Законом України від 14 червня 2011 року N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 22.12.2011 року № 4282-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік" п. 4 Прикінцевих положень Закону України від 06.12.2012 року № 5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік" передбачалось, що у 2011, 2012 , 2013 роках розмір підвищення дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії призначаються і здійснюються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання п. 7 Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 06.07.2011 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету".
28.12.2011 року Кабінетом Міністрів прийнята постанова N 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 року N 293, від 23 квітня 2012 року N 327, від 13 березня 2013 року N 149, від 25 березня 2014 року N 112, що набрала чинності 12.01.2012 року.
Закон України від 16.01.2014 року № 719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" до змін, внесених Законом України від 31.07.2014 року № 1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності 03.08.2014 року, не передбачав того, що підвищення дітям війни призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, з 01.01.2014 року (до 03.08.2014 року) відновили свою дію положення ст. 6 Закону України від 18.11.2004 року № 2195-IV "Про соціальний захист дітей війни".
Оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо виплати позивачу підвищення з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити на користь позивача з підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни починаючи з 14.05.14року, з відрахуванням фактично проведених виплат.
Враховуючи, що державна соціальна підтримка дітей війни у вигляді підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачується одночасно з державною пенсією, з урахуванням положень ч. 1 ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів вважає, що строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущений.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо відсутності між сторонами у справі публічно-правового спору, оскільки позивач не звертався до УПФУ з питання проведення перерахунку його пенсії. Так, зазначені вище щомісячні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць. Порядок та строки нарахування пенсійних виплат (основного розміру пенсії, доплат, підчищень та ін.) можуть бути змінені за умов іншого законодавчого регулювання. Період, протягом якого суб'єкт владних повноважень має здійснювати нарахування підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до вимог закону чітко визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік». Відтак, в обов'язок позивача не входить звернення до УПФУ з вимогою про виконання останнім приписів закону.
Інші доводи апеляційної скарги на висновок колегії суддів не впливають.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.12.2014р. по справі № 537/6250/14-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Бартош Н.С.
Судді Бегунц А.О. Донець Л.О.