про повернення позовної заяви
09 лютого 2015 року Справа № 915/145/15
Суддя Гриньова-Новицька Т.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідротехнік-Плюс»,
54029, м. Миколаїв, вул. 8 Березня, 71, кв. 56,
до Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк»,
04119, м. Київ-119, вул. Зоологічна, 5,
про стягнення 16241 грн. 22 коп., -
05.02.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гідротехнік-Плюс» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом №1 від 05.02.2015 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» (далі - відповідач) коштів у сумі 16241 грн. 22 коп.
Вказана позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду, виходячи з такого:
Згідно з п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі; обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Позовна заява №1 від 05.02.2015 не відповідає вказаним вимогам ст. 57 ГПК, а саме: позивачем не надано доказів, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі; обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Обов'язок і порядок надсилання копії заяви і доданих до неї документів встановлений ч. 1 ст. 56 ГПК, згідно з якою позивач, прокурор зобов'язані при подані позову надіслати сторонам копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення, а згідно з п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК докази відправлення такого листа мають додаватися до позовної заяви. Як вже зазначалося, вказаних доказів позивач до позовної заяви не додав.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі; за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а немайнового характеру - 1 мінімальної заробітної плати. Позивачем взагалі не надано жодних доказів (платіжних доручень, квитанцій банку тощо), які б свідчили про сплату ним судового збору за подання даного позову.
Крім того, позивач не надав доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини, зокрема не надано доказів щодо припинення відповідачем розрахунково-касового обслуговування позивача саме з 25.10.2014.
Позивачем взагалі не надано доказів щодо наявності господарського спору між сторонами (письмової відмови відповідача щодо добровільної видачі позивачу грошових коштів в сумі 16241 грн. 22 коп. тощо)
Згідно з п. п. 3, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо в позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога; не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Також позивач до позовної заяви додав документи, які не завірені належним чином, про що Відділом документального забезпечення господарського суду Миколаївської області складено відповідний Акт від 05.02.2015.
На випадок повторного звернення з цією позовною заявою, та у зв'язку з неналежним засвідченням копій документів, що є додатками до позову, суд звертає увагу позивача на приписи ч. 2 ст. 36 ГПК та п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 в редакції від 17.12.2013, згідно з якими письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог п. 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.
Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).
Керуючись п. 3,4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК, суд -
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Гідротехнік-Плюс» позовну заяву №1 від 05.02.2015 і додані до неї документи без розгляду.
Суддя Т.В. Гриньова-Новицька