03 лютого 2015 р. Справа № 9475/14/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
Головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів: Попка Я.С., Cеника Р.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області на постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23.09.2014р. по справі №604/874/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області про нарахування пенсії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області, третя особа - ПАП «Відродження», в якій просив: визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі щодо відмови в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу, згідно з п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі здійснити нарахування пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу з дня подання заяви до управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі, тобто з 10.04.2014 року.
Постановою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23.09.2014р. позов задоволено. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня подання ним заяви до управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області, тобто з 10 квітня 2014 року.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач має право на призначення йому управлінням Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області пенсії на пільгових умовах, на підставі п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому його позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач - управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області, просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Як на доводи апеляційної скарги покликається на те, що пенсія позивача не може бути призначена на підставі довідки ПАП «Відродження», оскільки селянська спілка «Відродження» не є правонаступником колгоспу ім. Пархоменка. В зв»язку з цим період з липня 1975 року по 23 січня 1994 року не зараховується до пільгового стажу. Відтак, пільговий стаж роботи позивача трактористом становить 07 років 01 місяць 22 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили. Таким чином, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Відповідно до п.«в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Згідно з ст.48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. У відповідності до вимог ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Причиною відмови позивачу у задоволенні його заяви про призначення пенсії стала недостатність пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
З листа управління Пенсійного фонду в Підволочиськогому районі №1459/03 від 03 червня 2014 року видно, що позивачу було відмовлено у призначенні пенсії як трактористу-машиністу, у зв'язку із тим, що для призначення даного виду пенсії основним документом є пільгова довідка (трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві с/г продукції в колгоспах, радгоспах інших підприємствах сільського господарства), яка повинна засвідчуватися підписами керівника підприємства, головного бухгалтера чи відповідальної особи відділу кадрів, містити підставу видачі (первинні документи). В окремих випадках пільгова довідка видається ліквідатором і завірена печаткою ліквідатора, згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637. Відповідач дійшов до висновку про те, що пільгова довідка, видана керівником ПАП «Відродження» не відповідає вимога даного Порядку. Селянська спілка «Відродження» не є правонаступником колгоспу ім. Пархоменка. В зв'язку з цим період з липня 1975р. по 23 січня 1994р. не зараховується до пільгового стажу.
Згідно з трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 видно, що останній 01 липня 1975 року прийнятий в члени колгоспу ім. Пархоменка на підставі рішення №12 від 30.06.1975 року.
24 січня 1994 року ОСОБА_1 переведений на роботу в селянську спілку «Відродження» відповідно до рішення загальних зборів від 20.01.1994 року у зв'язку із роз'єднанням колгоспу. У записах про трудову участь в суспільному господарстві зазначено, що ОСОБА_1 у 1975 році відпрацював 164 трудоднів із 240 прийнятих колгоспом як річний мінімум трудової участі; у 1976 році - 255 із 240; 1977 році - 253 із 240; у 1978 році - 282 із 240; у 1979 році - 320 із 240; у 1980 році - 320 із 240; у 1981 році - 343 із 240; у 1982 році - 285 із 240; у 1983 році - 258 із 240; у 1984 році - 270 із 240; у 1985 році - 290 із 265; у 1986 році - 273 із 265; у 1987 році - 301 із 265; у 1988 році - 289 із 265; у 1989 році - 289 із 265; у 1990 році - 280 із 265; у 1991 році - 293 із 265; у 1992 році - 274 із 265; у 1993 році - 290 із 245; у 1994 році - 296,5 із 245; у 1995 році - 303,5 із 245; у 1996 році - 298 із 245; у 1997 році - 273,5 із 245; у 1998 році - 232 із 220; у 1999 році - 295 із 220; у 2000 році - 288 із 220.
У зв'язку із роз'єднанням колгоспу ім. Пархоменка були створені «Золотий колос», «Золота нива» та селянська спілка «Відродження», яка в березні 2000 року була реорганізована у приватно-агропромислове підприємство «Відродження», а 22 березня 2000 року - приватне агропромислове підприємство «Відродження», що є його правонаступником (довідка №24 від 14.02.2014 року ПАП «Відродження»). Вказане також підтверджується відповіддю №23 від 07 лютого 2014 року державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Підволочиського РУЮ.
З довідки Підволочиського районного державного архіву №90 від 12 лютого 2014 року видно, що рішенням загальних звітно-виборних зборів уповноважених членів колгоспу від 22 січня 1992 року, протокол №1 перейменовано колгосп ім. Пархоменка на «Золотий колос». В 1994 році згідно рішення загальних зборів уповноважених села Городниця та м. Скалат відділення села Городниця було від'єднано в окремий колгосп під назвою «Золота нива», а колгосп «Золотий колос» реформоване у коликтивне сільськогосподарське підприємство «Золотий колос» (КСГП) (протокол №1 від 20 січня 1994 року). Згідно з рішенням загальних зборів уповноважених КСГП «Золотий колос» реорганізоване і створено на його основі приватне сільськогосподарське підприємство «Золотий колос» з одним засновником (протокол №1 від 08 лютого 2000 року). Довідка видана на підставі фонду №120.
Відповідно до довідки Підволочиського районного комунального трудового архіву від 11 березня 2014 року № 61, ОСОБА_1 перебував членом колгоспу «Золота нива» с. Городниця з 1975 року. Позивач працював у данному колгоспі з липня 1975 по грудень 1993 року. Довідка видана на підставі книги обліку трудового стажу за 1975-1993 рік.
Крім того, з фонду №120, книги нарахування заробітної плати за 1986-1990 роки вбачається, що позивач отримував заробітну плату у КСГП ім. Пархоменка м. Скалат.
Відповідно до довідок №№38, 40, виданих ПАП «Відродження» 28 лютого 2014 року, ОСОБА_1 з липня 1975 по вересень 2001 року працював трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або на протязі календарного року в тваринництві. Зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Довідки видані на підставі книг нарахування заробітної плати, книг обліку трудового стажу та заробітку колгоспника за 1975 - 2001 рр.
Колегія суддів не погоджується з твердженнями апелянта про неможливість підтвердження пільгового стажу позивача з липня 1975р. по 23 січня 1994р. згідно з довідкою ПАП «Відродження», оскільки до 23 січня 1994 року позивач працював трактористом в колгоспі ім. Пархоменка, що було одним підприємством і лише 23 січня 1994 року було роз»єднано на «Золотий колос», «Золота нива» та селянську спілку «Відродження», правонаступником якої є ПАП «Відродження».
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи містяться усі необхідні документи, що підтверджують безпосередню зайнятість позивача у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві.
Отже, оскільки позивач працював, на посаді тракториста більше 20 років, що підтверджується його трудовою книжкою, то на переконання колегії суддів, вірним є висновок суду першої інстанції про неправомірну відмову позивачу в зарахуванні до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах роботи на вищевказаній посаді.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що на день подання позивачем заяви про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах були наявні всі умови, що дають право на її призначення, визначені п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому відмова Управління в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є безпідставною.
На переконання колегії суддів, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.160, ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Підволочиському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23.09.2014р. по справі № 604/874/14-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
Судді Я.С. Попко
Р.П. Сеник