05 лютого 2015 року Справа № 803/28/15-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Александрової М.А.,
при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Гордійчук О.К,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (Ковельська ОДПІ) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень № 0003852200 від 10 вересня 2014 року, № 0004122200 від 04 листопада 2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовано наступними обставинами.
За наслідками проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань своєчасності розрахунків при здійсненні операцій зовнішньоекономічної діяльності по контракту від 25 лютого 2014 року № 25/02/2014 за період з 14 березня 2014 року по 15 липня 2014 року Ковельською ОДПІ складено акт від 29 серпня 2014 року № 23/03-06-22-2811208016.
На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003852200 від 10 вересня 2014 року про нарахування пені в сумі 43 308 грн. 12 коп.
За результатами розгляду первинної скарги позивача Головним управлінням ДФС у Волинській області 21 жовтня 2014 року прийнято рішення № 179/к/03-20-10-03-06, яким податкове повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ від 10 вересня 2014 року залишено без змін та збільшено суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на 1 397 грн. 04 коп. (донараховано пеню за 1 день - 14 липня 2014 року); зобов'язано Ковельську ОДПІ винести окреме податкове повідомлення-рішення та надіслати його суб'єкту підприємницької діяльності.
04 листопада 2014 року Ковельською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004122200 від про нарахування пені в сумі 1 397 грн. 04 коп.
Вказані податкові повідомлення-рішення позивач просив скасувати з наступних підстав.
25 лютого 2014 року між позивачем і фірмою "Humbaur GmbH" (Німеччина) було укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі товару - двох напівпричіпів-платформ для перевезення вантажів. 13 березня 2014 року позивачем здійснено попередню оплату товару в сумі 29 500 євро, а поставка товару відбулась лише 14 липня 2014 року у зв'язку з тяжким фінансовим станом позивача та необхідністю сплати митних платежів у великих розмірах. Проте, ніякої шкоди інтересам держави, бюджету не завдано, а тому податкове повідомлення-рішення № 0003852200 від 10 вересня 2014 року є протиправним і підлягає скасуванню.
Крім того, контролюючим органом безпідставно нараховано пеню за 14 липня 2014 року, оскільки в цей день товар уже перебував на митній території України, а тому не можна його вважати днем прострочення. З наведених підстав позивач просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004122200 від 04 листопада 2014 року.
Відповідно до письмових заперечень проти адміністративного позову (а.с. 32-33) відповідач вважав позов безпідставним з таких мотивів.
Постановою правління Національного банку України від 14 листопада 2013 року № 453 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" визначено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Оскільки повну передоплату в розмірі 29 500 євро за товар позивачем було здійснено 14 березня 2014 року, тому граничний термін надходження товару - 12 червня 2014 року. Період з 13 червня по 14 липня 2014 року включно є періодом прострочення поставки товару, а тому за кожен день такого прострочення контролюючим органом було нараховано підприємцю пеню. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, а тому відповідач просив в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримує позов з підстав, наведених у позовній заяві, просить адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просить в задоволенні позову відмовити з мотивів, викладених у письмових запереченнях проти позову.
Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При вирішенні спору судом податкові повідомлення-рішення № 0003852200 від 10 вересня 2014 року, № 0004122200 від 04 листопада 2014 року, прийняті відповідачем як суб'єктом владних повноважень, перевірялись на відповідність вимогам частини третьої статті 2 КАС України.
Згідно із частиною першою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що відповідач довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0003852200 від 10 вересня 2014 року, а тому позовна вимога про його скасування задоволенню не підлягає. Правомірність податкового повідомлення-рішення № 0004122200 від 04 листопада 2014 року контролюючим органом не доведено, тому позовна вимога про його скасування є підставною і підлягає задоволенню.
Так, Ковельською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Волинській (яку на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 06 серпня 2014 року реорганізовано шляхом приєднання до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС) з 21 по 28 серпня 2014 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань своєчасності розрахунків при здійсненні операцій зовнішньоекономічної діяльності по контракту від 25 лютого 2014 року № 25/02/2014 за період з 14 березня 2014 року по 15 липня 2014 року, результати якої викладено в акті від 29 серпня 2014 року № 23/03-06-22-2811208016 (а.с. 16-18).
Відповідно до висновків вказаного акту і додатку до нього Ковельською ОДПІ встановлено порушення підприємцем ОСОБА_3 статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року - перевищено строк поставки імпортованого товару на 31 день, тому за період з 13 червня по 13 липня 2014 року нараховано пеню в розмірі 43 308 грн. 12 коп. (2 743, 50 євро).
04 вересня 2014 року позивачем подано Ковельській ОДПІ заперечення на акт перевірки від 29 серпня 2014 року № 23/03-06-22-2811208016, за результатами розгляду яких контролюючий орган листом від 08 вересня 2014 року за № 1791/10/03-06-22-121 повідомив, що висновки, викладені в акті відповідають нормам чинного законодавства (а.с. 13-14, 15).
На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003852200 від 10 вересня 2014 року, яким нараховано позивачу пеню в розмірі 43 308 грн. 12 коп. (а.с. 11).
02 жовтня 2014 року підприємцем ОСОБА_3 подано Головному управлінню Міндоходів у Волинській області скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0003852200 від 10 вересня 2014 року (а.с. 10).
Рішенням Головного управління ДФС у Волинській області № 179/к/03-20-10-03-06 від 21 жовтня 2014 року про результати розгляду вказаної первинної скарги податкове повідомлення-рішення № 0003852200 від 10 вересня 2014 року про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 43 308 грн. 12 коп. за період з 13 червня по 13 липня 2014 року залишено без змін. Крім того, ГУ ДФС у Волинській області збільшено суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення розрахунків у сфері зовніщньоекономічної діяльності на 1 397 грн. 04 коп. (за 14 липня 2014 року) та зобов'язано Ковельську ОДПІ винести окреме податкове повідомлення-рішення і надіслати його суб'єкту підприємницької діяльності. (а.с. 8-9).
04 листопада 2014 року Ковельською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004122200 про нарахування позивачеві пені в розмірі 1 397 грн. 04 коп. (а.с. 12).
Податкове повідомлення-рішення № 0003852200 від 10 вересня 2014 року, рішення ГУ ДФС у Волинській області № 179/к/03-20-10-03-06 від 21 жовтня 2014 року позивачем були оскаржені до Державної фіскальної служби України (ДФС); рішенням ДФС № 3388/6/99-99-10-01-04-25 від 23 грудня 2014 року скаргу залишено без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін (а.с. 5-6).
Суд погоджується з висновком податкового органу про те, що позивачем порушено порядок розрахунків при здійсненні операцій зовнішньоекономічної діяльності - перевищено строк поставки імпортованого товару на 31 день - з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Згідно із статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Статтею 4 Закону встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Згідно із постановою Правління Національного банку України № 453 від 14 листопада 2013 року "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" (постанова набрала чинності з 20 листопада 2013 року і діяла до 17 травня 2014 року), постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2014 року № 270 "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" (постанова набрала чинності з 20 травня 2014 року і діяла до 20 серпня 2014 року) розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, 25 лютого 2014 року між фірмою "Humbaur GmbH" (Німеччина), як постачальником, і підприємцем ОСОБА_3, як покупцем, було укладено контракт № 25/02/2014 (а.с. 19-21). Відповідно до умов вказаного контракту постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар (2 одиниці відкритих напівпричіпів - платформ для перевезення вантажу), а покупець - прийняти і оплатити його вартість всього - 29 500 євро у формі 100% передоплати.
На підставі платіжного доручення № 1 від 13 березня 2014 року позивачем було здійснено оплату товару в сумі 29 500 євро відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту № 25/02/2014 (а.с. 17, зворот). Згідно із наданою Публічним акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" інформацією (а.с. 51) платіж за імпортною операцією на підставі контракту № 25/02/2014 від 25 лютого 2014 року баком проведено 14 березня 2014 року.
Отже, відповідно до наведених норм чинного законодавства, строк для поставки товару на підставі зовнішньоекономічного контракту № 25/02/2014 (90 календарних днів) розпочався з 15 березня і тривав по 12 червня 2014 року включно.
Поставку товару фірмою-постачальником на користь підприємця ОСОБА_3 було проведено 14 липня 2014 року, що стверджується копіями митних декларацій форми МД-2 № 205060000/2014/015779, № 205060000/2014/015791 (а.с. 22, 23), тобто із простроченням на 31 день.
Висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на імпортні операції позивачем не отримувався. Позивач не довів наявності у нього підстав у вказаному періоді для зупинення строку на нарахування пені відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Як вбачається із розрахунку пені за порушення термінів розрахунків від здійснення зовнішньоекономічної діяльності (а.с. 50) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 за період з 13 червня по 13 липня 2014 року (31 день) сума нарахованої пені в іноземній валюті становить 2 743,50 євро, що є еквівалентом 43 308 грн. 12 коп. (за валютним курсом на день виникнення заборгованості 15, 78572 за 1 євро).
Таким чином, суд вважає, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 29 серпня 2014 року № 23/03-06-22-2811208016, про порушення встановлених законодавством термінів проведення розрахунків в іноземній валюті при здійсненні зовнішньоекономічних операцій знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі, а тому прийняте на підставі матеріалів перевірки податкове повідомлення-рішення № 0003852200 від 10 вересня 2014 року про збільшення грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 43 308 грн. 12 коп. є правомірним, а позовна вимога про його скасування - безпідставною.
Правомірність податкового повідомлення-рішення № 0004122200 від 04 листопада 2014 року контролюючим органом не доведено, тому позовні вимоги в частині його скасування є підставними і підлягають задоволенню.
Як встановлено судом, податковим повідомленням - рішенням № 0004122200 від 04 листопада 2014 року контролюючим органом донараховано грошове зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД на суму 1 397 грн. 04 коп. за 14 липня 2014 року - фактичний день поставки позивачу товару.
Відповідно до частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України (ЦК України) пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини другої статті 251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 252 ЦК України ).
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з частиною першою статті 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Відтак, пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов'язання.
Із аналізу наведених приписів чинного законодавства вбачається, що день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.
У той же час контролюючим органом відповідно до рішення ГУ ДФС у Волинській області від 21 жовтня 2014 року за результатами розгляду первинної скарги на податкове повідомлення-рішення № 0003852200 від 10 вересня 2014 року донараховано пеню за день, в який відбулася поставка товару, що суперечить нормам чинного законодавства.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15 січня 2015 року у справі № 910/23600/13.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ № 0004122200 від 04 листопада 2014 року про нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1 397 грн. 04 коп. є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Суд не бере до уваги доводи позивача про те, що ним не заподіяна шкода інтересам держави, бюджету, оскільки судом встановлено порушення позивачем норм Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що є підставою для застосування відповідальності згідно із статтею 4 цього Закону.
Частиною третьою статті 4 Закону визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Мінімальна заробітна плата на 1 січня 2015 року встановлена у місячному розмірі 1 218 грн. Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, встановленого для вимог майнового характеру - 182 грн.70 коп. (за подання адміністративного позову майнового характеру з ціною позову 44 705 грн. 16 коп. судовий збір має бути сплачений 1 827 грн. (1 218 грн. х 1,5 = 1 827 грн.).
Отже, оскільки в задоволенні майнової вимоги в розмірі 43 308 грн. 12 коп. (96,9 % від ціни позову) позивачу відмовлено, з позивача слід стягнути на користь держави 1 587 грн. 66 коп. (1 827 грн. х 96,9% - 182 грн.70 коп. = 1 587 грн. 66 коп.) судового збору.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області № 0004122200 від 04 листопада 2014 року про нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 пені в розмірі 1 397 грн. 04 коп. (одна тисяча триста дев'яносто сім гривень чотири копійки).
В задоволенні адміністративного позову про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області № 0003852200 від 10 вересня 2014 року про нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 пені в розмірі 43 308 грн. 12 коп. (сорок три тисячі триста вісім гривень дванадцять копійок) відмовити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь держави 1 587 грн. 66 коп. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят сім грн. 66 коп.) судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 10 лютого 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.А. Александрова