Ухвала
Іменем України
29 січня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Висоцької В.С.,
Умнової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Терра Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року,
У лютому 2014 року публічне акціонерне товариство «Терра Банк» (далі - ПАТ «Терра Банк») звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до умов кредитного договору від 14 листопада 2008 року ОСОБА_2 отримав кредитні кошти у розмірі 460 тис. грн. На забезпечення виконання умов кредитного договору банк того ж дня уклав із ОСОБА_3 договір поруки. В результаті порушення умов кредитного договору утворилася заборгованість, яку боржник та його поручитель, незважаючи на вимоги, не погасили. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів кредитну заборгованість у розмірі 435 684 грн. 12 коп.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 26 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року, позов ПАТ «Терра Банк» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Терра Банк» кредитну заборгованість у розмірі 399 798 грн. 05 коп.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Задовольняючи позов, суди на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що відповідачі (позичальник і поручитель) порушили умови кредитного договору та договору поруки. При цьому вони допустили кредитну заборгованість. На вимоги банку про сплату простроченої заборгованості (т. 1 а.с. 15-20) не реагували, що згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України надало банку право вимагати дострокового погашення всієї суми кредиту. Розмір заборгованості судами визначено згідно вимог закону, умов договору, а пеня нарахована у межах річного строку.
Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відхилити.
Заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 26 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 12 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
Судді: В.С. Висоцька
О.В. Умнова