іменем україни
04 лютого 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Дьоміної О.О.,
суддів: Коротуна В.М., Дем'яносова М.В., Парінової І.К., Штелик С.П.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 27 жовтня 2014 року,
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, обґрунтовуючи вимоги тим, що з 24 лютого 1996 року по 30 серпня 2013 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу вони мають двох синів: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. При цьому, ОСОБА_4 з 2013 року навчається на денній формі навчання Київського національного університету ім. Т. Шевченка за контрактом, вартість якого складає 30 000 гривень на рік. Згідно з рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 14 жовтня 2013 року з відповідача на утримання дітей щомісячно стягуються аліменти у розмірі по 500 гривень на кожну дитину.
30 травня 2014 року рішенням апеляційного суду Вінницької області з відповідача було стягнуто на користь позивача додаткові витрати у розмірі 15 000 грн., що становили частину вартості освітньої послуги денної форми навчання за 2013- 2014 роки.
Вказувала, що 16 липня 2014 року ОСОБА_1 знову понесла додаткові витрати на дитину - сплатила за навчання сина за 2014-2015 навчальні роки - 30 000 грн. Оскільки відповідач відмовляється добровільно відшкодувати половину додаткових витрат на дитину, позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 1/2 частину понесених нею додаткових витрати на дитину в розмірі 15 000 грн., а також судові витрати.
Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 27 серпня 2014 року, у задоволенні позову було відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 27 жовтня 2014 року, рішення суду першої інстанції скасовано та у справі ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину у розмірі 15 000 грн., що становить 1/2 частини вартості освітньої послуги денної форми навчання за 2014-2015 навчальні роки.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, посилаючись на норми статті 185 СК України, зазначив, що відповідач зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на навчання дитини.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 24 лютого 1996 року по 30 серпня 2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 14 жовтня 2013 року з ОСОБА_2 на утримання дітей щомісячно стягуються аліменти у розмірі по 500 грн на кожну дитину.
ОСОБА_4 у 2013 році поступив на навчання у Київський національний університет імені Тараса Шевченка та на даний час є студентом даного учбового закладу денної форми навчання на платній основі, термін навчання з 01 вересня 2013 року по 30 червня 2017 року.
Відповідно до договору № 1367 про надання освітньої послуги (навчання) Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, укладеного 23.08.2013 року між ОСОБА_1 та учбовим закладом, загальна вартість освітніх послуг, які надаються і надаватимуться ОСОБА_4 становить 120000 грн., плата за рік навчання складає 30000 грн.
Згідно з квитанцією від 16 липня 2014 року ОСОБА_1 було внесено плату за навчання за 2014 - 2015 навчальні роки у розмірі 30 000 грн.
Відповідно до положень ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Вирішуючи справу, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що у зв'язку з прийняттям ОСОБА_4 на навчання до університету виникли додаткові витрати, що полягають в оплаті цього навчання; ці витрати зумовлені особливими обставинами, оскільки спрямовані на розвиток здібностей дитини (її навчання) та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення 1/2 частини понесених позивачкою витрат.
Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_4 є повнолітнім, а тому до спірних правовідносин не може застосовуватися ст. 185 СК України є безпідставними, оскільки на час сплати грошових коштів за навчання за 2014-2015 навчальні роки у розмірі 30000 грн., а саме 16 липня 2014 року ОСОБА_4 не досяг повноліття.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення апеляційного суду Вінницької області від 27 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.О. Дьоміна
Судді: В.М. Коротун
І.К. Парінова
М.В. Дем'яносов
С.П. Штелик